Практичне заняття №4 Кодування товарів

Мета: виробити у студентів практичні навички щодо кодування множини товарів, використовуючи основні методи кодування; вміння визначати та розшифровувати штрихове кодування товару, розраховувати контрольний розряд на прикладі певного штрихового коду.

Методичне забезпечення: ДСТУ 3144-95 «Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Терміни та визначення», ДСТУ 3145-95 «Коди та кодування інформації. Штрихове кодування. Загальні вимоги», натуральні зразки.

Контрольні питання:

1. Що називають кодуванням товарів?

2. Які Ви знаєте методи кодування товарів?

3. Що таке артикул і артикуляція товарів?

4. Що являє собою штриховий код?

5. Які будують штрихові коди за своєю будовою або структурою?

6. Які Ви знаєте види штрихових кодів?

7. Яка будова кодового слова кодів EAN – 13 i EAN – 8?

8. Як розраховують контрольну цифру кодів EAN – 13 i EAN – 8?

Зміст роботи

Завдання 1. Вивчити системи штрихового кодування.

Кодуванням називають утворення та присвоєння товарам умовного позначення у вигляді цифрового, буквенного або цифрово-буквенного символу. Цей символ називають кодом.

Cучасні системи штрихового кодування. Умовно вони підрозділяються на дві групи: товарні і технологічні.

Таблиця 4.1

Коди	Використання
Товарні штрихові коди	використовуються для ідентифікації виробників товарів. Вони розроблені Міжнародною асоціацією EAN.
Технологічні штрихові коди	наносяться на будь-які об’єкти для автоматизованого збору інформації про їх переміщення і подальше застосування споживачами. Ці коди можуть використовуватися окре­мо або разом з товарними кодами EAN і переслідують мету надати додаткову інформацію про продукцію. Так, на телевізорі. окрім його товарного коду, в стандарті EAN-13 наведені технологічні характе­ристики: тип, серійний номер, номер гарантійного талона виробу та ін.
Лінійне кодування	це метод автоматизованого збору даних, при якому джерелом інформації є лінійний код, що являє собою чергування штрихів і проміжків різної ширини. При цьому висота штриха вибирається тільки з міркувань легкості прочитання, яке здійснюється за допомогою спеціальних оптичних пристроїв – сканерів. Промінь пристрою, що читає, повинен перетнути всі штрихи коду для того, аби прочитати закодовану в ньому інформацію. Це досягається при достатній висоті штриха.

Завдання 2. Ознайомитися з дотриманням вимог нанесення штрихового коду на упаковку певного товару.

Вимоги до нанесення штрихового коду на упаковку товару

При нанесенні штрихового коду на упаковку товару необхідно дотримуватися ряду вимог, встановлених міжнародними правилами:

• кожна упаковка товару повинна мати лише один штриховий код EAN;

• нанесення штрихового коду на упаковку може здійснюватися різ­ними способами (офсетним, флексографічним, літографічним);

• перед масовим кодуванням продукції необхідно провести дослідні перевірки якості нанесення штрихового коду на поверхню упаковки;

• плівка із зображенням штрихового коду повинна чітко відтворю­вати проміжки й штрихи і не мати спотворень при збільшенні зображення;

• розмір коду, що наноситься на упаковку, повинен складати від 80 до 200% базового зображення;

• розташування штрихового коду на упаковці не повинне знижувати загальної привабливості упаковки для покупця і погіршувати якості зовнішнього вигляду товару;

• по можливості необхідно розміщувати код на найвиднішому місці (як правило, його наносять в правому нижньому куті упаковки);

• відстань штрихового коду від країв упаковки повинна бути не мен­ше 20 мм;

• штриховий код повинен мати чіткі межі;

• код розміщується на тильній стороні упаковки, якщо лицьовою стороною вважати сторону з назвою товару;

• при виборі місця для нанесення коду на упаковці зі складною кон­фігурацією слід враховувати, що максимальна відстань між кодом і пристроєм для оптичного прочитання повинна складати 12 мм;

• на пластмасових упаковках і пакетиках код розміщується на най­більш рівній поверхні;

• на упаковках типу "Тетрапак" і "Пюрпак" код розташовують на нижньому краю правої сторони упаковки;

• на мішечках і товарах, загорнених в целофан, код розміщується на боковій стороні. Якщо він наноситься на прозорий целофан, то етикетка з ним повинна бути світлою і прозорою;

• на жерстяних і скляних банках код розміщується таким чином, щоб його штрихи були паралельні дну банки. Якщо ж поверхня хви­ляста, то штрихи повинні бути у вертикальному положенні;

• код може наноситися на упаковку при її виготовленні за допомогою друку або на етикетку, що наклеюється на вже готову упаковку;

• штрихи коду можна наносити чорним, синім, темно-зеленим або темно-коричневим кольором;

• фон штрихів переважно білий, але він може бути жовтим, оранже­вим і світло-коричневим;

• фон штрихового коду не повинен мати малюнків, тексту, ліній та перфорації.

Кожен штриховий код незалежно від версії характеризується нас­тупними показниками: числом і висотою знаків, шириною модуля та ін.

Кожна символіка штрихового коду має алфавіт – відповідність набору цифр коду певному поєднанню проміжків і штрихів. Так, якщо розшифрувати алфавіт коду EAN-13 стосовно товарів споживчого призначення, то кожна цифра (розряд) коду є поєднанням двох штрихів і двох проміжків (рис. 4.1).

Рис. 4.1. Алфавіт штрихового коду EAN-13

Перші дві–три цифри, позначають країну походження товару.

Присвоєння коду будь-якої країни здійснюється торгово-про­мисловою палатою, де реєструється кожен виробник товарів. Наступ­ні чотири–п’ять цифр вказують на фірму–виробника товару. Потім наносяться ще п’ять цифр, що позначають код товару (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Структура кодового слова коду EAN-13

Остання цифра контрольна і використовується для правильного прочитання попередніх цифр, забезпечуючи тим самим надійність штрихового коду. Розраховується вона за наступною методикою:

• складаються цифри, що стоять на парних позиціях коду;

• результат першої дії множиться на 3;

• складаються цифри, які стоять на непарних позиціях коду;

• складаються результати 2-ї та 3-ї дій;

• визначається контрольне число, яке є різницею між отриманою сумою і найближчим до нього великим числом, кратним 10.

У тому випадку, коли габаритні розміри товару, що маркується, не дозволяють розмістити на ньому штрихову версію EAN-13, можна скористатися версією EAN-8 (рис. 4.3.). Використання даного коду характерне для товарів, які продаються вроздріб.

Рис. 4.3. Структура кодового слова коду EAN-8

При друкуванні штрихових символів коду на пакуванні товарів, що реалізуються в роздрібній торгівлі, виникає необхідність, з урахуванням форми упаковки і її габаритних розмірів, збільшувати або зменшувати розміри штрихового коду по відношенню до базових розмірів. При цьому прагнуть змінити висоту коду, залишаючи незмін­ною ширину. Однак така міра вимагає дотримання умови: висота штри­хів повинна бути щонайменше рівна половині ширини штрихового символу кодового слова

Завдання 3. Розрахувати контрольний розряд штрихового коду

Кодове слово у версії EAN – 13 містить 12 інформаційних знаків і контрольний знак.