3. Обрунтуйте необхідність вивчення психічних процесів і якостей людини

Психічні процеси утворюють структуру інтелекту людини. Інте­лект як розуміння, розсудливість, осягнення розумом являє собою систему розумових операцій з образами, символами, знаками, об’єднану певним когнітивним стилем та стратегією розв’язування задач, розумову здатність, здібності, обдарованість. Тому інтелектуальну діяльність пов’язують пере­дусім з відображувальною і регулятивною діяльністю, що полягає у здат­ності ефективно розв’язувати задачі, навчатися використовувати набутий досвід для вирішення нових проблем, краще пристосовуватися до нової си­туації. Ця здатність значною мірою зумовлена функціями мислення, зок­рема логічною, стійкої уваги, оперативної пам’яті, а також сприймання, уяви, інтуїції, пізнання нового і реалізації його результатів.

Інтелект як пізнавальна діяльність людини органічно поєднує у собі як уже набутий досвід (знання, розумові навички і вміння), так і здатність подальшого самостійного його набуття і творчого застосування на прак­тиці.

Отже, інтелектуально-творча, когнітивна сфера особистості забез­печує динамічне відображення здібності та її перетворення, формування досвіду, побудову моделі світу, регуляцію діяльності. У цій сфері специфі­чно взаємодіють психічні процеси, забезпечуючи єдиний потік цілісної свідомої відображувальної та перетворювальної продуктивної діяльності.

4. Дайте характеристику головної мети іп.

Весь комплекс теоретичних і практичних інженерно-психологічних досліджень має головною метою забезпечення високої ефективності сис­тем “людина-машина”. Ефективність будь-якої системи визначається її продуктивністю і надійністю за рівних інших умов, таких як якість про­дукту (результату), довговічність, енерговитрати тощо. Зрозуміло, що ефе­ктивна робота СЛМ вимагає наявності високопродуктивної та надійної техніки. Конструкція такої техніки і організація виробничого процесу по­винні дозволяти людині реалізувати всі свої знання та вміння. Людина має бути здатною за своїми якостями реалізувати надані технікою можливості, домагатися високої продуктивності праці та забезпечувати виконання ви­робничих операцій.

Досягнення головної мети інженерної психології здійснюється: по-перше, за рахунок поліпшення технологічних характеристик трудового процесу; по-друге, за рахунок характеристик умов праці, що стимулюють трудову активність людини і в кінцевому рахунку її відношення до праці.

Поліпшення технологічних характеристик трудового процесу озна­чає:

- мінімізацію часу виконання окремих дій і операцій у трудовому процесі;

- виключення грубих помилок у трудовій діяльності;

- мінімізацію вірогідності помилок, які негативно впливають на хід технологічного процесу, якість продукту (результату) або негативно впли­вають на стан техніки чи людини;

- збереження високої працездатності людини протягом тривалого часу шляхом мінімізації енерговитрат (психічного і фізичного напруження) у трудовому процесі.

Під поліпшенням характеристик процесу виробництва, що стиму­люють трудову активність людини, перш за все розуміють таке :

- надійність роботи технічних пристроїв;

- раціональну конструкцію техніки;

- відповідність складності техніки рівню підготовленості людини;

- досконалий естетичний вигляд технічних пристроїв і виробничих приміщень;

- відсутність шкідливих та таких, що заважають роботі, зовнішніх фа­кторів.

Звичайно, трудова активність людини стимулюється не тільки по­ліпшенням характеристик трудового процесу. Істотну роль тут відіграють також соціальні умови, що визначають відношення людини до праці. Од­нак не можна недооцінювати роль характеристик трудового процесу у фо­рмуванні особистості людини, у створенні високого рівня мотивації до да­ного виду трудової діяльності.