- •Анотація
- •Тема 1. Теоретичні основи управління змінами
- •Тема 2. Індивідуальні зміни
- •Тема 3. Командні зміни
- •Тема 4. Організаційні зміни
- •Тема 5. Роль керівництва в управлінні змінами
- •Тема 9. Зміни корпоративної культури
- •2) Місця, якості, кількості, субстанції;
- •3) Місця, якості, речовини, числа;
- •4) Форми, місця, часу, числа.
- •2) В. І. Вернадський;
- •Тема 6. Розвиток організації в сучасних умовах та проблеми управління опором змінам
- •Тема 7. Структурні зміни
- •Тема 8. Управління змінами в стратегічному розвитку організації
- •4) Структурований процес, завдання якого – запропонувати і впровадити зміни відповідно до технічних і економічними можливостями організації.
- •2) Джеймс Харінгтон;
- •1) Система комплексного перетворення компанії, що покращує її діяльність, розширює конкурентні можливості та вдосконалює здатність організації щодо неперервного оновлення;
- •2) Вибір і освоєння нових видів продуктів, послуг;
- •2) Презентації, семінари, ділові та рольові ігри, бізнес-тренінги, кейси, дискусії в малих групах, моделювання та виконання проектів, навчання дією тощо;
- •1) Англійський психолог к. Роджерс;
- •1) Таксономія педагогічних цілей у пізнавальній сфері, пропозиції в 1956 році американським психологом Бенджаміном Блумом;
- •3) Ізолюючі, інформуючі, маркетингові та вивчаючі команди;
- •1) Формування, зіткнення, нормалізація, виконання і завершення;
- •1) Організація як машина, організація як організм, організація як
- •43. Модель узгодження Надлер і Тушмана представляє організацію, як чотири взаємозалежні підсистеми:
- •3) Робота, люди, формальна організація, неформальна організація;
- •1) Освоєння компанією нових ідей і моделей поведінки;
- •2) Зміни в технології, зміни в товарах і послугах, зміни в стратегії і структурі, зміни в культурі, зміни проектів;
- •2) Порядок підпорядкованості нижчих ланок вищим, організація їх в структуру типу дерево; принцип управління в централізованих структурах;
- •3) Модель емоційного інтелекту;
- •3) Дж. Мейеру та п. Селовею;
- •1) Груповий тренінг, індивідуальний тренінг, коучинг;
- •3) Багатогранне явище, що викликає непередбачені зволікання, додаткові витрати і нестабільність процесу стратегічних змін;
- •3) Первинні, вторинні фактори;
- •1) Ідентифікація, засвоєння;
- •3) Комплексна й часткова реструктуризація;
- •1) Дев’ять вихідних положень, дотримання яких сприяє проведенню успішних структурних організаційних змін;
- •2) «Розморожування»; «рух»; «заморожування»;
- •2) Моніторинг і контроль;
- •1) Об’єднання виробника з торговельним посередником;
- •2) Вертикальна маркетингова збутова система;
- •1) Що всі учасники належать до організаційної структури одного підприємства, тобто підприємство-виробник має у своєму складі оптові бази, власні фірмові магазини, через які здійснюється товарооборот.
- •3) Збільшення обсягів збуту та ринкової частки підприємства без зміни його товарних-ринкових позицій за рахунок існуючих товарів на існуючих ринках;
- •1) Адаптацію існуючих товарів підприємства до нових ринків збуту, коли підприємство виходить з цим товаром на нові ринки;
- •4) Вихід у нові сфери бізнесу, що пов’язані із задоволенням потреб для існуючих клієнтів (споживачів) фірми.
- •1) Створюється на базі об’єднання не пов’язаних між собою галузей;
- •2) XIX столітті;
- •1) Комплекс заходів по зміні бренду, або його складових: назви, логотипу, візуального оформлення бренду зі зміною позиціонування, зміна цілісної ідеології бренду;
- •3) Цінностях;
- •3) Керуюча система організації, спрямовуючи його на діяльність керованої;
- •1) Динамічно реагувати на зміни зовнішнього і внутрішнього середовища, що сприяє стабільності функціонування організації;
- •2) Формалізовану систему підходів, принципів і методів, на основі яких будуть розвиватися всі компоненти корпоративної інформаційно-керуючої системи;
- •1) Управління очікуваннями, управління потребами, управління ризиками;
- •4) Управління процесами; управління проектами; управління змінами; управління знаннями; управління ресурсами.
2) Презентації, семінари, ділові та рольові ігри, бізнес-тренінги, кейси, дискусії в малих групах, моделювання та виконання проектів, навчання дією тощо;
3) методи організації та управління процесом засвоєння знань; методи здійснення навчальної діяльності; методи стимулювання навчальної діяльності; методи контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів; методи мотивації;
4) метод аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, індуктивний, дедуктивний методи тощо.
16. При організації бізнес-навчання спеціалісти радять враховувати такі особливості дорослих людей:
1) мала продуктивність праці вчителя: його знання, досвід, фізичні й духовні сили спрямовуються тільки на одного учня; відсутність такого соціального фону, на якому б учень зміг порівняти свої успіхи і невдачі; немає можливості застосувати метод прикладу; відсутність умов для колективної праці; у навчанні і вихованні учня фактично працює одна лінія спілкування «учитель-учень»;
2) усвідомлене ставлення до процесу свого навчання; потребу в самостійності; потребу в осмисленості навчання (для вирішення важливої проблеми й досягнення конкретної мети), що забезпечує мотивацію; практичну спрямованість щодо навчання, прагнення до застосування отриманих знань, умінь і навичок; наявність життєвого досвіду - важливого джерела знань; вплив на процес навчання професійних, соціальних, побутових і тимчасових факторів;
3) усвідомлене ставлення до процесу свого навчання; потребу в самостійності; потребу в осмисленості навчання (для вирішення важливої проблеми й досягнення конкретної мети), що забезпечує мотивацію; практичну спрямованість щодо навчання, прагнення до застосування отриманих знань, умінь і навичок;
4) усвідомлене ставлення до процесу свого навчання; потребу в самостійності; досвід, фізичні й духовні сили спрямовуються тільки на одного учня; вплив на процес навчання професійних, соціальних, побутових і тимчасових факторів.
17. Сформулював психологічні особливості людей, що виступають передумовами успішного навчання:
1) Англійський психолог к. Роджерс;
2) американський психолог, засновник гуманістичної психології;
3) Курт Левін, ідеї якого справили величезний вплив на американсь соціальну психологію;
4) У. Біон – відомий представник британської школи психоаналізу.
18. Компетеність – це:
1) висока підготовленість, необхідна для вионання задач професійної діяльності;
2) інтегральна характеристика особистості, яка визначає її здатність вирішувати проблеми та типові завдання, що виникають у реальних життєвих ситуаціях, у різних сферах діяльності на основі використання знань, навчального й життєвого досвіду та відповідно до засвоєної системи цінностей;
3) здатність успішно діяти на основі практичного досвіду, вміння та знань при вирішенні задач професійного роду діяльності;
4) особлива властивість людей систематично, ефективно й надійно виконувати складну (професійну) діяльність у найрізноманітніших умовах.
19. Соціальна компетентність – це:
1) вміння діяти відповідно до ситуації та здатність швидко приймати рішеня;
2) здатність до аналітичного мислення і здійснення комплексного підходу до виконання своїх обов’язків;
3) наявність комунікаційних і інтеграційних здібностей, уміння підтримувати відносини, впливати, домагатися свого, правильно сприймати та інтерпретувати чужі думки, висловлювати до них відношення, вести бесіди тощо;
4) особистісна здатність фахівця (співробітника) вирішувати певний клас професійних завдань.
20. У світлі проблем навчання дорослих людей, особливої популярності набула циклічна чотириступінчаста емпірична модель процесу навчання і засвоєння людиною нової інформації (Experiential Learning Model), запропонована:
1) Девідом А. Колбом;
2) Огюстеном Декандоля;
3) Бенджаміном Блумом;
4) Абрахамом Маслоу.
21. Стадії моделі (або циклу) Д. А. Колба включають:
1) устрій, порядок, закон;
2) принципи, методи, форми, закономірності, процеси.
3) отримання безпосереднього досвіду; спостереження, в ході якого навчається обмірковує те, що він тільки що дізнався; осмислення нових знань, їх теоретичне узагальнення; експериментальна перевірка нових знань і самостійне застосування їх на практиці;
4) психологічна готовність і сприйнятливість; факти і дані перетворюються в інформацію; обробка інформації; інформація перетворюється на досвід і розуміння; момент «осяяння», коли досвід і розуміння перетворюються в знання; застосування знань; зворотній зв'язок: подальші роздуми і удосконалення.
22. Таксономія Блума – це:
