Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
тести з д-ни Упр. змінами-1.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
269 Кб
Скачать
☆

3) Модель емоційного інтелекту;

4) модель емпатійного інтелекту.

54. Емпатія – це:

1) модель поведінки;

2) усвідомлене співпереживання поточному емоційному стану іншої людини, без втрати відчуття зовнішнього походження цього переживання;

3) це дії, сформовані шляхом повторення та доведення до автоматизму;

4) прояв емпатійного інтелекту.

55. Перші публікації з проблеми емоційного інтелекту належать:

1) К. Левіну та П. Селовею;

2) А. Маслоу та К. Левіну;

3) Дж. Мейеру та п. Селовею;

4) Р.Торндайку та Д. Векслеру.

56. Методами розвитку емоційного інтелекту є:

1) Груповий тренінг, індивідуальний тренінг, коучинг;

2) психологічний тиск, психологічна маніпуляція, маніпуляція;

3) змагання, спілкування, переговори;

4) інтерв’ю та консультування.

57. Опір – це:

1) найбільш гострий спосіб вирішення протиріч в інтересах, цілях, поглядах, що виникає в процесі соціальної взаємодії;

2) докорінне перетворення у будь-якій галузі людської діяльності;

3) Багатогранне явище, що викликає непередбачені зволікання, додаткові витрати і нестабільність процесу стратегічних змін;

4) діяльність партій, груп і рухів, що протистоять урядовому курсу й ведуть з правлячою партією (партіями) боротьбу за державну владу.

58. Етапи проведення стратегічних змін:

1) Виявлення, аналіз і передбачення потенційного опору запланованим змінам; зменшення до можливого мінімуму потенційного та реального опору; встановлення статус-кво нового стану.

2) Нормування. Ціль; Програмування. Ціль; Програмування. Моніторинг персоналу.

3) Формування номінальної групи, становлення асоціації, формування корпорації.

4) Планування та складання графіка роботи; розподіл робочих завдань; навчання робочих груп; оцінка виконання робіт; контроль якості.

59. Існують такі форми опору змінам:

1) неприхильне ставлення до змін та відкрита боротьба;

2) боротьба, ухилення, пристосування, поступка, компроміс та колаборація;

3) прийняття або неприйняття змін; відкрита або прихована демонстрація відношення до змін;

4) централізована форма опору, децентралізована форма опору та змішана форма опору.

60. Основні мотиви опору перетвореннями поділяються на:

1) економічні, організаційні, особистісні, соціально-політичні мотиви;

2) індивідуальні та групові мотиви;

3) мотив належності, мотив безпеки, мотив статусу, мотиви цікавості, діяльності та бажання маніпулювати;

4) процесуально-змістовні мотиви, екстринсивні (зовнішні) мотиви.

61. Організаційна культура – це:

1) соціально-професійна якість суб’єкта праці, що представляє собою ступінь оволодіння трудовими досягненнями;

2) сформована протягом всієї історії підприємства (установи) сукупність прийомів і правил адаптації організації до вимог зовнішнього середовища та формування внутрішніх відносин між групами працюючих;

3) культура, в основі якої лежать певні норми, що повинні строго дотримуватися менеджером і підлеглими;

4) система цінностей, правових ідей, переконань, навичок і стереотипів поведінки, правових традицій, прийнятих членами певної спільноти (державної, релігійної, етнічної) і використовуються для регулювання їх діяльності.

62. Фактори, що сприяють формуванню організаційної культури поділяються на такі групи:

1) позитивні, негативні фактори;

2) функціональні та дисфункціональні фактори;