- •Конспект лекцій з дисципліни Автоматизоване робоче місце менеджера
- •Тема 1
- •Література
- •Економічні інформаційні системи
- •Загальне поняття арм
- •Програмне забезпечення арм
- •Інформаційна технологія оброблення даних в умовах арм
- •Тема 2 Спеціалізоване програмне забезпечення арм
- •Інформаційні технології у логістиці
- •Інформаційні системи фінансового менеджменту
- •Інформаційні системи в управлінні персоналом
- •Інформаційні системи організації та управління взаємовідносинами з клієнтами
- •Тема з Використання Інтернету в професійній діяльності
- •Електронна комерція
- •Маркетинг в Інтернеті
- •Платіжні системи (е-раутепіз)
- •Спеціалізовані інформаційно-пошукові системи
Тема з Використання Інтернету в професійній діяльності
Електронна комерція
Маркетинг в Інтернеті
Платіжні системи (e-payments)
Спеціалізовані інформаційно-пошукові системи
Електронна комерція
Електронна комериія — це форма постачання продукції, товар або послугу яку вибирають і замовляють через комп'ютерні мережі, а розрахунки між покупцем і постачальником проводяться з використанням електронних документів і (або) засобів платежу.
У літературі прийнято визначати все, що пов'язано з використанням електронної комерції, додаванням до назви терміна латинської літери "є" (electronic), зокрема сам термін "електронна комерція" часто замінюють англомовною назвою е-соттегсе.
Сучасні інформаційні системи в організаціях ґрунтуються на концепціях ERP, MPR, які призначені для розв'язування насамперед внутрішніх завдань організації. Використання Інтернет-технологій призначене для вирішення зовнішніх проблем, тобто для роботи з постачальниками та покупцями. Водночас "зовнішні" системи, основою яких є Інтернет-технології, мають пов'язуватися з такими контурами "внутрішніх" ERP-систем, як планування виробництва й організації збуту, матеріально-технічного постачання. Саме таким чином можна досягти максимального економічного ефекту від впровадження систем електронної комерції, зокрема мінімізувати витрати на збереження запасів готової продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих тощо.
Електронна комерція розв'язує такі завдання.
Пошук матеріальних ресурсів (сировини, матеріалів, комплектуючих) на найсприятливіших умовах і забезпечення організації потреб у них. Для цього використовують Інтернет-системи постачання: e-procurement і e-SCM, а також електронні торговельні майданчики.
Збут продукції та надання послуг. Здійснюється за допомогою Інтернет- систем збуту та продаж. До них належать Web-вітрини, Інтернет-магазини, торговельні Інтернет-системи. Пошук потенційних ринків збуту за допомогою електронних торговельних майданчиків.
Маркетинг. Здійснюється за допомогою Web-сайтів, які є не тільки свого роду візитною карткою організації, а й потужним інформаційним середовищем, в яке можуть інтегруватися, наприклад, ті самі Web-вітрини.
Робота з клієнтами. Здійснюється за допомогою e-CRM систем.
Здійснення платежів за допомогою платіжних систем.
Залежно від учасників, які беруть участь у здійсненні електронної комерції, її класифікують за чотирма напрямами, що дає змогу точніше визначити для них переваги і складнощі електронної торгівлі. У результаті такої класифікації отримують чотири моделі.
Модель "Бізнес для бізнесу” (Business-to-Business, В2В). Системи
електронної комерції, в яких суб'єктами процесів продажу і покупки виступають юридичні особи (підприємства, організації). Як правило, такі системи використовують для організації постачання і збуту готової продукції.
Модель "Бізнес для споживача" (Business-to-Consumer, В2С). Системи електронної комерції, в яких продавцем є юридична особа (підприємство, організація), а покупцем — фізична. Типовим прикладом такої системи є Інтернет-магазин.
Модель "Споживач для споживача" (Consumer-to-Consu-mer, С2С). Передбачає здійснення електронної комерції між фізичними особами. Типовим прикладом може бути електронний аукціон, на якому одні фізичні особи можуть виставляти на продаж товари, а інші — їх купувати.
Модель "Споживач для бізнесу" (Consumer-to-Business, С2В). Системи електронної комерції, в яких продавцем є фізична особа, а покупцем — юридична (підприємство, організація).
Метою організації закупівлі матеріальних ресурсів в Інтернеті є вирішення завдань закупівлі матеріальних ресурсів як для потреб безпосередньої виробничої діяльності, так і для проведення діяльності, яка безпосередньо не пов'язана з виробництвом (придбання канцелярських виробів, оргтехніки тощо). За допомогою Інтернету шукають постачальників, оформляють замовлення, здійснюють розрахунки за придбані ТМЦ. Використання Інтернет-технологій для матеріально-технічного постачання надає організації такі переваги.
Зменшення витрат, пов'язаних з матеріально-технічним постачанням. Наприклад, узгодження умов постачання без використання телефону, факсу, особистого спілкування або відряджень.
Зниження вартості та часу процесу закупок.
Оперативне отримання даних щодо матеріальних ресурсів, їх цін, знижок
та ін.
Наявність широкого вибору і краща цінова політика. Організація, що не використовує Інтернет, як правило, обмежена часом і засобами і не має можливості вивчати всі можливі варіанти пропозиції на ринку, тому часто обирає постачальників за географічним принципом. Відповідно і вибір цей не завжди буває оптимальним.
Інформація про товари та послуги розміщується в Інтернеті за допомогою електронних каталогів (e-catalog). Саме вони дають змогу виробникам шукати відомості про потрібні їм для виробництва продукції матеріальні ресурси.
Електронні торговельні майданчики (e-marketplaces) використовують для матеріально-технічного забезпечення, реалізації власної продукції, а також для надання посередницьких послуг при зведенні в одному місці покупців і продавців.
Основні форми організації торговельних електронних майданчиків.
Інтернет-аукиіони (e-auction). Перший Інтернет-аукціон організувала компанія eBay ще в 1995 р. За принципом роботи електронні аукціони подібні до звичайних.
Беручи участь в аукціонах у ролі покупця, слід бути обережними, оскільки не виключається імовірність шахрайства з боку продавця. При цьому потрібно пильнувати тоді, коли:
продавець вимагає попередню оплат)- ;
25
що їм подобається, а що — ні, тобто проводити маркетингові дослідження.
Створити позитивний імідж організації, встановити довірчі відносини з клієнтами, підвищити поінформованість клієнтів про діяльність організації тощо.
Кінцева мета створення \УеЬ-сайта полягає у залученні максимальної кількості користувачів із числа так званої цільової аудиторії. При вдалій комбінації заходів в Інтернеті з планами маркетингу вдається домогтися істотного зростання продаж і зниження витрат. Проте, перш ніж починати діяльність, пов'язану зі створенням інформаційного представництва в Інтернеті, варто оцінити, наскільки легко чи складно знайти вашу аудиторію в Інтернеті.
При створенні сайта вирішують низку завдань, які можна згрупувати так:
Інформаційне наповнення \\/геЬ-сайта.
Організаційні питання.
Практична реалізація Web-caйтa.
Популяризація ^/УеЬ-сайта, або, як ще кажуть, його "розкручування" в Інтернеті.
Інформаційне наповнення ІУеЬ-сайта передбачає вирішення питань інформаційного і рекламного дизайну.
Інформаційний дизайн — це забезпечення інформаційного наповнення з погляду інформаційного представництва організації в Інтернеті. Основними його елементами є:
наявність логотипа організації та відомостей щодо керівництва;
стисла інформація щодо організації (коли заснована, скільки співробітників);
визначення основних клієнтів, тобто цільової аудиторії;
сфера діяльності;
розміщення новин організації;
наявність архіву прес-релізів.
Рекламний дизайн — це забезпечення інформаційного наповнення з погляду маркетингової діяльності:
всебічна інформація про продукцію;
контактна інформація;
можливість надати запит, відгук або пропозицію безпосередньо з \Veb- сторінки. Для цього використовують так звані гостьові книги.
Організаиійні питання. До організаційних питань належить насамперед вибір доменного імені. Слід визначитися з варіантом розміщення сайту в Інтернеті. Це може бути власний сервер, наприклад, в офісі. Через високу вартість такого варіанту, його доцільно втілювати у життя у разі реалізації великого Інтернет-проекту. Для невеликих компаній, коли передбачається відносно незначна кількість відвідувачів, доцільно його розміщувати на сервері Інтернет- провайдера. У такому разі організація отримує певне місце на сервері цього провайдера і власне доменне ім'я. Зауважимо, що це ім'я міститиме в тому числі назву домену провайдера. За цього варіанту слід проаналізувати послуги, які пропонують провайдери, щоб визначити, чиї послуги найбільше відповідають потребам і можливостям організації. Послуги такого роду, як правило, є платними. Водночас в Інтернеті є досить багато провайдерів, які дають змогу розміщувати сайт на безкоштовній основі.
ціна лоту істотно нижча за ціни на аналогічні товари;
продавець щойно зареєстрований або має невисокий рейтинг.
Електронна біржа (е-ехсИа^е). За даними американської Національної асоціації дилерів із цінних паперів (МА8Б), у США 25 % біржових операцій здійснюється через Інтернет.
Електронна біржа є електронним майданчиком, де ціна регулюється попитом та пропозицією, у результаті чого вона може мати значні відхилення від початкової. Біржі дають змогу організаціям торгувати анонімно, що важливо у тих сегментах бізнесу, де є підстави вважати таку інформацію конфіденційною.
Основною відмінністю електронної біржі від інших форм електронних майданчиків є те, що вплив на них здійснюють не самі організації, а їхні агенти (брокери).
Спілка (е-соттипіїу). Майданчики цього типу збирають разом потенційних покупців і продавців на основі загального професійного інтересу. Спілки забезпечують організації потрібного інформацією, яка складається з промислових новин, аналітичних досліджень, інформації про стан ринку, списки вакансій, а також дають можливість учасникам безпосередньо спілкуватися в Інтернеті, наприклад за допомогою дошки оголошень.
Використання Інтернет-технологій для реалізації товарів і послуг має такі переваги:
Зменшення витрат, що пов'язані з продажами. Наприклад, як зазначалося, непорівнянними будуть витрати на електронні та друкарські каталоги.
Розширення клієнтської бази. Наявність електронного каталогу дає змогу охоплювати значно більшу аудиторію.
Оперативність і зручність зміни інформації про ціни, асортимент. Якщо така інформація розмішується на торговельному майданчику, то її отримують усі потенційні клієнти.
Зменшення ймовірності помилок при оформленні замовлення.
