Тема 11 громадяни як суб'єкти аграрних правовідносин

(^ Які особливості правового становища працівників державних сільськогосподарських підприємств?

Суб'єктами аграрних правовідносин є юридичні особи та громадяни. Чинним законодавством визначені юри­дичні права та обов'язки, що дають їм можливість всту­пати в різноманітні правовідносини, в тому числі в такі найважливіші як трудові.

Правовий статус сільськогосподарських працівників, як відмічає В.З. Янчук, складається з трьох основних частин:

а) конституційних прав, свобод і обов'язків громадян Укра­їни; б) прав і обов'язків, закріплених галузевим законо­давством для всіх найманих працівників; в) прав і обо­в'язків, що відображають специфіку правового станови­ща працівників саме сільськогосподарських підприємств всіх форм власності, форм господарювання, а також най­маних працівників селянських (фермерських) господарств.

В Конституції України закріплені основні права, сво­боди і обов'язки громадян, зокрема, право на працю, на відпочинок, на соціальний захист, а в КЗпП України знай­шли конкретизацію конституційні права та обов'язки найманих працівників, якими є сільськогосподарські пра­цівники (за винятком членів виробничих сільськогоспо­дарських кооперативів, інших кооперативних підпри­ємств).

Сільськогосподарська праця, яку виконують сільсько­господарські працівники, характеризується специфікою і особливістю. Вона носить сезонний характер, пов'язана з обробітком землі, на результати праці суттєво впливають природні фактори, розбіжність періоду процесу вирощу­вання продукції з періодом дозрівання та її збору (дося­гнення результатів витраченої праці).

87

Ці та інші обставини, специфіка сільськогосподарсь­кого виробництва не дають можливості передбачити у нормативних актах, прийнятих у централізованому по­рядку, вирішення всіх питань з правового регулювання сільськогосподарського виробництва. Тому на підставі за-конодавства, прийнятого в централізованому порядку, в кожному сільськогосподарському підприємстві прийма­ються локальні правові акти: статути, правила внутріш­нього трудового розпорядку, положення про оплату пра­ці та ін.

Локальними актами регулюються відносини, які не врегульовані центральним законодавством. Окрім трудо­вих прав і обов'язків зміст правового статусу сільського­сподарських працівників складають також управлінські, майнові і земельні права та обов'язки.

Специфіка і свої особливості праці притаманні і спе­ціалістам сільського господарства, а тому їх правовий ста­тус визначений Положенням про спеціаліста сільського господарства від 19.12.1977 р. та в локальних положен­нях чи посадових інструкціях.

і^ Який порядок і умови виникнення членства в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу?

Сукупність нормативних актів, прийнятих в централі­зованому порядку, а також нормативно-правових локаль­них актів, які регулюють порядок і умови вступу грома­дян до сільськогосподарських підприємств кооперативного типу, закріплення нормативними актами прав і обов'яз­ків за цими громадянами, а також правил припинення членства у складі цих сільськогосподарських підприємств складає право членства громадян в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу.

Право членства громадян в сільськогосподарських під­приємствах є конституційним. Воно закріплене в ст. 36 Конституції України, згідно з якою громадяни України мають право на свободу об'єднання в політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соці­альних, культурних та інших інтересів.

88

Вступ до членів сільськогосподарського підприємства кооперативного типу є добровільним, як і право безпереш­кодного виходу з нього. Цей принцип закріплений в ст. З Закону «Про сільськогосподарську кооперацію».

Право членства в кооперативних підприємствах є: за­гальним правом; рівним правом для всіх громадян неза­лежно від статі, раси, національності, освіти і кваліфіка­ції; особистим правом. Законодавством встановлене єдине обмеження для вступу в члени сільськогосподарського підприємства кооперативного типу — вік. Законом Укра­їни «Про сільськогосподарську кооперацію» (ст. 8) вста­новлено, що членами кооперативного утворення можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку. Згідно ст. 9 Закону України «Про сільськогосподарську кооперацію» член кооперативу повинен внести вступний і пайовий внески, а асоційований член — тільки пайовий, в порядку, встановленому статутом кооперативу.

Своє волевиявлення про вступ в члени сільськогоспо­дарського підприємства кооперативного типу громадянин здійснює шляхом подання письмової заяви до правління цього підприємства. Заява повинна бути розглянута в присутності заявника на засіданні правління. Рішення правління підлягає схваленню загальними зборами або зборами уповноважених.

Право членства у громадянина, прийнятого до членів підприємства, виникає від дня розгляду його заяви прав­лінням.

^ Які підстави, порядок та умови припинення права членства в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу?

Як вступ, так і вихід із сільськогосподарських підпри­ємств кооперативного типу є добровільним. Член сільсь­когосподарського підприємства кооперативного типу, який захотів припинити в ньому своє членство, подає про це за­яву. Заява повинна бути розглянута правлінням і загаль­ними зборами у тримісячний строк від дня подання за­яви з прийняттям відповідного рішення. Ні правління, ні уповноважений вищий орган не мають права перешкоди­ти особі вийти з членів підприємства.

89

Припинення членства в сільськогосподарському під­приємстві може бути здійснено не тільки з ініціативи члена підприємства, а й з ініціативи підприємства.

У випадках несумлінного ставлення членів підприєм­ства до виконання своїх обов'язків, систематичного пору­шення трудової дисципліни, припинення трудової участі у виробничому кооперативі чи КСП, як надзвичайний за­хід дисциплінарного впливу є виключення порушника з

членів кооперативу, іншого сільськогосподарського підпри­ємства кооперативного типу.

Законом України «Про сільськогосподарську коопера­цію» (ст. 10), крім вказаних вище, передбачені й інші під­стави припинення членства, а саме:

— втрати членом кооперативу свого статусу;

— смерті члена кооперативу;

— реорганізації чи ліквідації кооперативу.