8.2. Коментарі до статті 298 - Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування

298.1. Цим пунктом, а саме підпунктами 298.1.1–298.1.4 встановлено порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

298.1.1. У цьому підпункті встановлено, що у разі бажання суб’єкта господарювання обрати або перейти на спрощену систему оподаткування, він зобов’язаний подати до органу державної податкової служби за місцем своєї податкової адреси (яка визначається згідно зі ст. 45 розділу ІІ Кодексу) заяву, форму та порядок подання якої (згідно з п. 298.7 ст. 298 розділу ХІV Кодексу) встановлює Міністерство фінансів України.

298.1.2. У цьому підпункті для суб’єктів господарювання, зареєстрованих в установленому порядку, встановлено дату подання заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування й ставки єдиного податку та дату визнання суб’єкта господарювання платником єдиного податку. При цьому зазначені дати залежать від майбутньої належності певного платника податку до відповідної групи платників єдиного податку, що визначаються згідно з п. 291.4 ст. 291 розділу ХІV Кодексу.

Так, зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які виявили бажання стати платниками єдиного податку першої або другої груп (згідно з підпунктами 1–2 п. 291.4 ст. 291 розділу ХІV Кодексу), подавши до органу державної податкової служби за місцем своєї податкової адреси (яка визначається згідно зі ст. 45 розділу ІІ Кодексу) до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку

Зареєстровані в установленому порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які виявили бажання стати платниками єдиного податку третьої або четвертої груп (згідно з підпунктами 3–4 п. 291.4 ст. 291 розділу ХІV Кодексу), подавши до закінчення місяця, в якому відбулася їх державна реєстрація, заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

298.1.3. У цьому підпункті визначено умови та дату, згідно з якими суб’єкти господарювання, утворені в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, що мають непогашені податкові зобов’язання чи податковий борг, які виникли до такої реорганізації, можуть бути зареєстровані як платники єдиного податку.

Зазначені суб’єкти господарювання, які виявили бажання стати платниками єдиного податку, повинні подати заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку до органу державної податкової служби за місцем своєї податкової адреси (яка визначається згідно зі ст. 45 розділу ІІ Кодексу), граничний термін подання якої – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. У разі дотримання цього терміну вони будуть визнані платниками єдиного податку лише з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснено повне погашення їх податкових зобов’язань чи податкового боргу.

298.1.4. Цим пунктом встановлено граничне значення кількості дозволених разів переходу суб’єкта господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, на спрощену систему оподаткування, який дорівнює одному разу протягом календарного року.

При прийнятті рішення про перехід на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання повинен подати відповідну заяву щодо переходу на спрощену систему оподаткування (яка має містити всі обов’язкові відомості, зазначені у підпункті 298.3) до органу державної податкової служби за місцем своєї податкової адреси (яка визначається згідно зі ст. 45 розділу ІІ Кодексу). Також у цьому підпункті встановлено граничний термін подання цієї письмової заяви, а саме: не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу.

Однак як одиничний виняток щодо граничного терміну подання цієї заяви, згідно з абзацом “г” п. 5 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України вiд 04.11.2011 № 4014-VI³², суб’єкти господарювання, які були платниками єдиного податку відповідно до Указу № 727 або фіксованого податку відповідно до розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України “Про прибутковий податок з громадян”, а також юридичні і фізичні особи – підприємці, які були платниками інших податків і зборів, встановлених Податковим кодексом України, та прийняли рішення з 1 січня 2012 р. перейти на спрощену систему оподаткування згідно з нормами цього Закону і відповідають вимогам ст. 291 Кодексу, подають відповідну заяву не пізніше 25 січня 2012 р. Для визначення обсягу доходу, що дає право на застосування спрощеної системи оподаткування у 2012 р. суб’єктами господарювання, які не були платниками єдиного чи фіксованого податку, дохід від провадження господарської діяльності, одержаний у 2011 р., перераховується з урахуванням норм ст. 292 Податкового кодексу України.

Крім того, цим підпунктом передбачено ще одну обов’язкову умову, яка повинна бути виконана задля можливості переходу суб’єкта господарювання, який є платником інших податків і зборів, відповідно до норм Кодексу, до застосування спрощеної системи оподаткування. Цією умовою є дотримання зазначеним суб’єктом господарювання протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, вимог, встановлених у п. 291.4 ст. 291 Кодексу. З метою контролю з боку органу державної податкової служби щодо дотримання цієї умови суб’єкт господарювання повинен, разом із заявою щодо переходу на спрощену систему оподаткування, подати розрахунок доходу за попередній календарний рік, що визначається з дотриманням вимог, встановлених цією главою.

Якщо суб’єкт господарювання протягом календарного року, що передує року обрання спрощеної системи оподаткування, вже був у встановленому законом порядку зареєстрований як платник єдиного податку і самостійно прийняв рішення про припинення підприємницької діяльності, то при переході на спрощену систему оподаткування до розрахунку доходу за попередній календарний рік включається вся сума доходу, отриманого такою особою в результаті провадження господарської діяльності за такий попередній календарний рік.

Форма зазначеного розрахунку доходу за попередній календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, необхідність подання якого суб’єктом господарювання разом із заявою щодо переходу на спрощену систему оподаткування встановлюється в підпункті 298.1.4. п. 298.1 ст. 298 Кодексу, затверджується Міністерством фінансів України.

298.2. Цим пунктом, а саме підпунктами 298.2.1–298.2.3 встановлюється порядок відмови від спрощеної системи оподаткування.

298.2.1. Цим підпунктом встановлено граничний термін подання суб’єктом господарювання до органу державної податкової служби заяви про відмову від спрощеної системи оподаткування, а саме: не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року).

298.2.2. Цим підпунктом закріплено право платників єдиного податку на самостійну добровільну відмову від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, за умови відсутності непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу з єдиного податку та/або інших податків і зборів, які платники єдиного податку сплачують відповідно до цієї глави Кодексу.

Також встановлено дату визнання суб’єкта господарювання знятим з реєстрації як платника єдиного податку та переходу на сплату інших податків і зборів у разі його добровільної відмови від спрощеної системи оподаткування, а саме: з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів.

298.2.3. Цим підпунктом встановлено випадки, коли платники єдиного податку зобов’язані перейти зі спрощеної системи оподаткування на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, та строки цього переходу:

1. У випадку перевищення протягом календарного року платниками єдиного податку першої і другої груп встановленого обсягу доходу (визначеного відповідно підпунктами 1–2 п. 291.4 ст. 291 Кодексу) та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки єдиного податку – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

2. У випадку перевищення протягом календарного року платниками єдиного податку першої і другої груп, які використали право на застосування інших ставок, а саме ставок, встановлених для третьої групи платників, встановленого обсягу доходу (визначеного у підпункті 3 п. 291.4 ст. 291 Кодексу) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

3. У випадку перевищення протягом календарного року платниками єдиного податку третьої і четвертої груп встановленого обсягу доходу (визначеного відповідно підпунктами 3–4 п. 291.4 ст. 291 Кодексу) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.

4. У випадку застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.7 ст. 291 Кодексу, а саме розрахунків виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

5. У випадку провадження платником єдиного податку таких видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання (які визначено у пунктах 291.4 – 291.6 ст. 291 Кодексу) – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

6. У випадку перевищення граничного значення показника чисельності найманих осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку у трудових відносинах, а для платників єдиного податку – юридичної особи – показнику середньооблікової кількості працівників, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено таке перевищення.

Зауважимо, що граничне значення показника чисельності найманих осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку у трудових відносинах, а для платників єдиного податку – юридичних осіб – показника середньооблікової кількості працівників, згідно з п. 291.4, з урахуванням підпункту 291.4.1 ст. 291 розділу, становить:

– для першої групи платників єдиного податку – не має права мати найманих осіб;

– для другої групи платників єдиного податку – не більше 10 найманих осіб;

– для третьої групи платників єдиного податку – не більше 20 найманих осіб;

– для четвертої групи платників єдиного податку – не більше 50 осіб.

При цьому, як зазначалося, згідно з підпунктом 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 Кодексу, при розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку – фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Показник середньооблікової кількості працівників, що застосовується для платників єдиного податку – юридичних осіб, визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників³³. Відповідно до цієї Інструкції (п. 2.1) до облікової кількості штатних працівників включаються всі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві. Відповідно до підпункту 3.2.1 Інструкції, середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1-го по 30-те або 31-ше число (для лютого – по 28-ме або 29-те), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця (детальніше див. положення Інструкції).

7. У випадку провадження платником єдиного податку фізичною особою – підприємцем таких видів діяльності, що не зазначені у свідоцтві платника єдиного податку, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності.

8. У випадку сплати платником єдиного податку до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.

298.3. Цим пунктом визначено обов’язкові відомості, що повинні вказуватися у заяві щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку:

1) найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

2) дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи – підприємця відповідно до закону;

3) податкова адреса суб’єкта господарювання, яка визначається згідно зі ст. 45 розділу ІІ Кодексу;

4) місце провадження господарської діяльності;

5) обрані фізичною особою – підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 у разі здійснення виробництва – також види товару (продукції), що нею виробляються;

6) обрані суб’єктами господарювання ставки єдиного податку (які визначено у ст. 293 Кодексу) або зміна ставки;

7) кількість осіб, які одночасно перебувають з фізичною особою – підприємцем у трудових відносинах, та середньооблікова чисельність працівників у юридичної особи, що визначаються з урахуванням підпункту 291.4.1 п. 291.4 ст. 291 Кодексу;

8) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, яка визначається згідно з п. 298.1 ст. 298 Кодексу.

298.3.1. Цим підпунктом визначено додаткові відомості, які у разі їх наявності повинні зазначатися у заяві щодо обрання спрощеної системи оподаткування, а саме відомості про:

1) зміну найменування суб’єкта господарювання (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

2) зміну податкової адреси суб’єкта господарювання;

3) зміну місця провадження господарської діяльності;

4) зміну видів господарської діяльності;

5) зміну організаційно-правової форми юридичної особи;

6) дату (період) відмови від застосування спрощеної системи у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, встановлених Кодексом;

7) дату (період) припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності.

298.3.2. Цим підпунктом передбачено обов’язкове подання до органу державної податкової служби за заявою у довільній формі інформації про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням копії листка непрацездатності.

298.4. Цим пунктом встановлено обов’язок платника єдиного податку з подання до органу державної податкової служби заяви стосовно наявності змін у найменуванні юридичної особи – платника єдиного податку, прізвищі, імені, по батькові фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку або серії та номера його паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків), та встановлено строк подання цієї заяви, а саме: протягом місяця з дня виникнення таких змін.

298.5. Цим пунктом встановлено обов’язок платників єдиного податку, виключно першої і другої груп, з подання до органу державної податкової служби заяви щодо наявності таких змін:

• зміни податкової адреси суб’єкта господарювання (яка визначається згідно зі ст. 45 розділу ІІ Кодексу);

• зміни місця провадження господарської діяльності;

• зміни видів господарської діяльності.

Також встановлено граничний строк подання цієї заяви, а саме: не пізніше 20-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

298.6. Цим пунктом установлено обов’язок платників єдиного податку, виключно третьої і четвертої груп, подання до органу державної податкової служби, разом з податковою декларацією за податковий (звітний) період, заяви щодо наявності таких змін:

• зміни податкової адреси суб’єкта господарювання (яка визначається згідно зі ст. 45 розділу ІІ Кодексу);

• зміни місця провадження господарської діяльності.

298.7. У цьому пункті закріплюється право Міністерством фінансів України затверджувати форму і порядок подання зазначеної заяви.

Модуль 9. Стаття 299

9.1. Стаття 299. Порядок видачі, отримання та анулювання свідоцтва платника єдиного податку

299.1. Свідоцтво платника єдиного податку видається суб’єкту господарювання, який подав до органу державної податкової служби заяву щодо обрання або переходу на спрощену систему оподаткування.

299.2. Бланк свідоцтва платника єдиного податку є документом суворого обліку. Облік бланків свідоцтв платників єдиного податку здійснюється органами державної податкової служби.

299.3. Свідоцтво платника єдиного податку видається безстроково виключно суб’єкту господарювання або уповноваженій ним особі та не може передаватися для провадження господарської діяльності іншим особам.

299.4. Платникам єдиного податку першої і другої груп, які провадять кілька видів господарської діяльності, на які встановлено різні ставки єдиного податку, видається одне свідоцтво платника єдиного податку.

299.5. Свідоцтво платника єдиного податку видається органом державної податкової служби безоплатно протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви.

299.6. У випадках, передбачених пунктом 298.1.2 статті 298 цього Кодексу, свідоцтво видається у день отримання органом державної податкової служби заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування.

299.7. У разі втрати або зіпсуття свідоцтва платника єдиного податку такому платнику видається дублікат свідоцтва в порядку, встановленому цією статтею для видачі свідоцтва платника єдиного податку.

299.8. У разі відмови у видачі свідоцтва платника єдиного податку орган державної податкової служби зобов’язаний надати протягом 10 календарних днів з дня подання суб’єктом господарювання заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку.

299.9. Підставами для прийняття органом державної податкової служби рішення про відмову у видачі суб’єкту господарювання свідоцтва платника єдиного податку є виключно:

1) невідповідність такого суб’єкта господарювання вимогам статті 291 цієї глави;

2) наявність у суб’єкта господарювання, який утворюється в результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов’язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації;

3) подання протягом календарного року більше одного разу заяви про перехід на спрощену систему оподаткування.

299.10. Форма свідоцтва платника єдиного податку та порядок видачі свідоцтва встановлюються Міністерством фінансів України.

Встановлена Міністерством фінансів України форма свідоцтва є обов’язковою до застосування на всій території України.

299.11. У свідоцтві платника єдиного податку зазначаються такі відомості:

1) найменування суб’єкта господарювання, код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

2) дані документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи – підприємця відповідно до закону;

3) податкова адреса суб’єкта господарювання;

4) місце провадження господарської діяльності;

5) обрані фізичною особою – підприємцем види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2005 (va375202-05), у разі здійснення виробництва – також види товару (продукції), що нею виробляються;

6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування;

7) ставка єдиного податку (3 або 5 відсотків);

8) дата виписки свідоцтва.

299.12. До раніше виданого свідоцтва платника єдиного податку в день подання платником єдиного податку заяви органом державної податкової служби вносяться зміни щодо:

1) найменування суб’єкта господарювання (для юридичної особи) або прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків);

2) податкової адреси суб’єкта господарювання;

3) провадження господарської діяльності;

4) видів господарської діяльності.

299.13. За бажанням платника єдиного податку раніше видане свідоцтво може бути замінено у разі наявності у такого платника податку обставин, визначених у пункті 299.12 цієї статті, та отримано нове свідоцтво у порядку, визначеному цією статтею.

До отримання нового свідоцтва платник єдиного податку здійснює господарську діяльність на підставі раніше виданого свідоцтва, яке повертається органу державної податкової служби у день отримання нового свідоцтва.

299.14. Оригінал свідоцтва платника податку зберігається у платника податку та пред’являється працівникам контролюючих органів, яким надано відповідні функціональні повноваження на проведення перевірки. Копія свідоцтва платника податку повинна розміщуватися на робочому місці найманого працівника.

299.15. Свідоцтво платника податку анулюється органом державної податкової служби у випадках та у строки:

1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, – в останній день календарного кварталу, в якому подано заяву щодо такої відмови;

2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання органом державної податкової служби від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

3) несплати протягом двох послідовних кварталів у порядку, встановленому цим Кодексом, податкового боргу, що виник у платника єдиного податку, – в останній день календарного місяця, в якому закінчився граничний строк погашення податкового боргу;

4) здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – в останній день податкового (звітного) періоду, в якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми;

5) перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку, – в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено таке перевищення;

6) перевищення протягом податкового (звітного) кварталу (календарного року) обсягу доходу, який дає право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному податковому (звітному) кварталі (календарному році), – в останній день податкового (звітного) періоду, в якому відбулося таке перевищення;

7) застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.7 статті 291 цього Кодексу, – в останній день податкового (звітного) періоду, в якому допущено такий спосіб розрахунків.

299.15.1. Анульоване свідоцтво платника єдиного податку підлягає поверненню до органу державної податкової служби, який його видав, протягом 10 днів з дня анулювання.

299.16. У разі виявлення органами державної податкової служби під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку вимог, встановлених цією главою, свідоцтво платника єдиного податку анулюється на підставі акта перевірки.

299.17. У разі якщо після анулювання свідоцтва платника єдиного податку не погашено податковий борг, який виник внаслідок обставин, зазначених у пункті 299.15 цієї статті, погашення такого податкового боргу здійснюється у порядку, встановленому главою 9 розділу II цього Кодексу.