2.2. Аналіз ефективності інноваційної діяльності

Життєвий шлях нововведення може розвиватися по одному з трьох шляхів:

• нагромадження в організації,

• перетворення в організації в інновацію,

• продаж як товару.

Ефективність діяльності організації виражається через економічні й фінансові показники. В умовах ринкової економіки не може бути уніфікованої системи показників. Кожний інвестор самостійно визначає цю систему, виходячи з особливостей інноваційного проекту, професіоналізму фахівців і менеджерів і інших факторів.

До системи показників ставляться наступні вимоги:

• показники повинні охоплювати процеси на всіх стадіях життєвого циклу товару;

• показники повинні формуватися на перспективу, мінімум на 3-5 років, на основі ретроспективного аналізу діяльності організації;

• показники повинні спиратися на дані про конкурентоспроможність конкретних товарів на конкретних ринках за конкретний період;

• найважливіші показники повинні бути виражені абсолютними, відносними й питомими величинами;

• показники повинні бути зкоординовані з усіма розділами плану організації;

• показники повинні відбивати всі аспекти фінансової діяльності організації;

• проектування остаточних показників повинне здійснюватися на основі різноманітних розрахунків, з визначенням ступеня ризику й стійкості фінансової діяльності, з використанням достатнього і якісного обсягу інформації, що характеризує технічні, організаційні, екологічні, економічні й соціальні аспекти діяльності організації.

Одним з основних показників ефективності й стабільності функціонування організації є її стійкість.

Впровадження нововведень може дати чотири види ефекту:

економічний,

науково-технічний,

соціальний і

екологічний.

За рахунок одержання економічного ефекту у формі прибутку інноваційна організація здійснює комплексний розвиток і підвищення добробуту співробітників.

Інші види ефекту несуть у собі потенційний економічний ефект, тобто, економічний ефект розробки, впровадження (перетворення в інновацію) або продажу нововведень може бути потенційним або фактичним (реальним, комерційним), а науково-технічний, соціальний і екологічний ефекти можуть мати форму тільки потенційного економічного ефекту. По суті, якщо взяти до уваги тільки кінцеві результати впровадження або продажу нововведень, то будь-який вид інноваційної діяльності можна оцінити у вартісному вираженні. Критеріями кінцевої оцінки тут є час одержання фактичного економічного ефекту й ступінь невизначеності його одержання (або рівень ризику вкладення інвестицій в інновації).

У даний час у відповідно до рекомендацій ЮНІДО (Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку) у закордонній практиці застосовуються наступні показники оцінки ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності: чистий дисконтований дохід, внутрішня норма прибутку або коефіцієнт дисконтування, проста норма прибутку, проста норма прибутку на акціонерний капітал, коефіцієнт фінансової автономності проекту, коефіцієнт поточної ліквідності, строк окупності інвестицій в інноваційний проект. Як інтегральний показник, що характеризує ефективність інноваційної діяльності організації, може бути використаний коефіцієнт результативності роботи:

r =	R c	де Rc – сумарні витрати щодо закінчення робіт, (які рекомендовано) для серійного виробництва; Q – фактичні витрати на НДР за i-рік; N – кількість років аналізованого періоду; H1 – незавершене виробництво на початок аналізованого періоду у вартісному відображенні; H2 – аналогічно на кінець аналізованого періоду.
	N N  Q i -  (H2 – H1) i=1 i=1

	Прибуток організації від інноваційної діяльності (при дотриманні законодавства)
Економічний ефект від здійснення інновацій в організації						Економічний ефект від продажу нововведень власної розробки й покупних
Економічний ефект		Науково-технічний ефект			Соціальний ефект			Екологічний ефект
прибуток від ліцензійної діяльності прибуток від впровадження винаходів, патентів, ноу-хау приріст обсягу продаж поліпшення використання виробничих потужностей скорочення рядок окупності інвестицій скорочення строків капітального будівництва поліпшення використання ресурсів: зростання продуктивності праці, підвищення фондовіддачі, прискорення оборотності оборотних коштів та ін.		кількість зареєстрованих авторських посвідчень збільшення питомої ваги нових інформаційних технологій збільшення питомої ваги нових прогресивних технологічних процесів підвищення коефіцієнта автоматизації виробництва підвищення організаційного рівня виробництва й праці зростання кількості публікацій (індексу цитування) підвищення конкурентоспроможності організації і її товарів на ринках промислово розвинутих країн			приріст доходу працівників організації підвищення ступеня задоволення фізіологічних потреб працівників підвищення ступеня безпеки умов праці працівників підвищення ступеня задоволення соціальних і духовних потреб збільшення робочих місць підвищення кваліфікації працівників поліпшення умов праці й відпочинку збільшення тривалості життя працівників і членів їхніх родин			зниження викидів в атмосферу, ґрунт, воду шкідливих компонентів зниження відходів виробництва підвищення ергономічності виробництва поліпшення екологічності товарів, що випускаються поліпшення ергономічності (рівень шуму, вібрації й т.д.) товарів, що випускаються організацією зниження штрафів за порушення екологічного законодавства й інших нормативних документів

Рис 3. - Система показників ефективності інноваційної діяльності

Організація аналізу ефективності інноваційної діяльності

Мета аналізу (аудита) ефективності інноваційної діяльності організації - вивчення її механізму й визначення віддачі вкладених інвестицій. Із цієї мети випливають наступні завдання:

" аналіз обґрунтованості ідеї й структури проблеми;

" аналіз раціональності структури організації;

" аналіз професіоналізму керівника організації, керівників інноваційних проектів, їхніх команд;

" аналіз правової обґрунтованості проектів і державної підтримки інноваційної діяльності;

" аналіз фінансового й матеріально-технічного забезпечення організації;

" аналіз якості нормативно-методичного забезпечення організації;

" аналіз якості інформаційного забезпечення організації;

" аналіз сукупності застосованих при проектуванні наукових підходів і сучасних методів менеджменту;

" аналіз використання конкурентних переваг організації;

" аналіз структури портфеля нововведень і інновацій;

" аналіз якості експертизи інноваційних проектів;

" аналіз якості розрахунків показників ефективності інноваційної діяльності організації;

" аналіз системи мотивації й відповідальності в ході здійснення інноваційної діяльності.

Основні етапи аналізу ефективності інноваційної діяльності:

• виявлення проблеми, формулювання цілей і завдань аналізу;

• формування тимчасовій творчій групі для проведення аналізу;

• розробка проекту програми аналізу:

• підготовка й видання наказу по організації про цілях, групі, її правах і обов'язках, програмі аналізу;

• вибір методів виконання робіт;

• збір і обробка необхідної інформації, документів і т.д.;

• проведення аналізу по перерахованих вище завданнях і системі показників;

• підготовка, узгодження і затвердження звіту про виконану роботу;

• вживання заходів за результатами аналізу.

Для систематизації аналізу ефективності інноваційно-інвестиційної діяльності підприємства пропонується використовувати досить популярну систему класифікації інновацій, запропоновану ОЕСD.

Для вивчення даних підприємств цю класифікацію було вирішено пристосувати до потреб аналізу. Інновації розглядаються з урахуванням трьох параметрів:

1. сфери, якої вони стосуються;

2. методу впровадження;

3. обсягу змін, які вони викликають.