7.7. Розвиток квіткової рослини.

Підхоплене поривами вітру, водою, рознесене тваринами або людиною, насіння потрапляє в різні умови. При наявності достатньої кількості тепла, кисню та вологи воно проростає, утворюючи проросток. Які ж перетворення чекають насінину, що проростає?

Звичайно, проростання починається з розвитку кореня. Клітини апікальної меристеми (тобто верхівкової) активно діляться, утворюючи назовні тканини кореневого чохлика, а всередину – клітини самого кореня. Над апікальною меристемою формується зона росту, де клітини витягуються в довжину, проштовхуючи кореневий чохлик і саму зону росту крізь грунт. За зоною росту йде всисна зона, де клітини, що досягли звичайних розмірів, набувають властивих їм функцій. Зовнішні клітини цієї зони утворюють кореневі волоски, які укріплюють корінь в грунті та забезпечують поглинання води і розчинених в ній мінеральних речовин (рис.66).

Рис. 66. Кінчик кореня, що росте. Схематично показано клітини апікальної мерістеми, зони росту, зони кореневих волосків.

Так формується первинний корінь. Далі він починає швидко галузитися. Нові корені, що утворюються, дають все нові і нові. При цьому кожний раз відбуваються події що були описані вище: поділ клітин, утворення кореневого чохлика та кореневих волосків. Через кілька тижнів у рослини, що розвивається, утворюється коренева система. Після формування кореневої системи, починається ріст надземної частини - пагона. Апікальна меристема розташована поміж двома малесенькими першими листками. Клітини меристеми пагона, так, як і кореня, діляться, забезпечуючи ріст у висоту і залишаючись активними біля верхівки. Чим ближче до основи рослини, тим більше клітини видовжуються і перетворюються в клітини різних тканин. На відміну від кореня, верхівка пагона не має кореневого чохлика. Інша особливість є в тому, що апікальна меристема пагона утворює листки. В місці прикріплення черешка листка до стебла залишаються групи меристематичних клітин, що готові в певний момент приступити до поділу. Це пазушна меристема, або пазушна (бічна) брунька (рис.67). При порушенні росту верхівкової бруньки стан спокою пазушних бруньок порушується, і вони дають початок новому пагону. Певний час стебло росте, формуючи все нові і нові пагони. Потім приходить час цвітіння і з меристеми починають формуватися квітки. Утворюються гамети, відбувається запилення, запліднення, розвиток зародка з утворенням насіння і плоду. Після дозрівання насіння рослина вступає в завершальну фазу свого життя. Метаболізм повністю припиняється і наступає, як кажуть, в цьому випадку, “запрограмована смерть”. Залишки рослини розкладаються в грунті до мінеральних речовин, які потім знов можуть поглинатися кореневими системами нових поколінь рослин і використовуватися для побудови органічних речовин. Таким чином, сонячна енергія в процесі фотосинтезу постійно “консервується” і використовується для забезпечення функціонування живих систем. Після смерті організмів її залишки, як вже відмічалося, розкладаються, а в окремих випадках зберігаються у вигляді кам`яного вугілля або торфу. Іншими словами, ми спостерігаємо безкінечний процес кругообігу речовин - переходу від мінерального до органічного і навпаки. При цьому спостерігається перетворення потоку енерії. В основі такого всесвітнього кругообігу є зелений листок, що здійснює унікальний процес фотосинтезу.

Рис. 67. Ріст верхівки пагона. Зліва показаний поздовжній розріз через верхів-

ку пагона під мікроскопом. Справа – ці ж самі структури на пагоні.