1. Синдром затемнення: тотальне, субтотальне та обмежене.

Положення, розміри та форма затемнення залежить від того, яка частина легені уражена.

Тотальне затемнення легеневого поля – відповідає за розмірами об’єму всієї легені, субтотальне – не менше 2/3 об’єму всієї легені. Анатомічною основою їх є: 1) безповітряність легеневої тканини; 2) пощільність плевральних листків; 3) патологічний вміст в плевральній порожнині.

Щоб віддеференціювати їх, треба оцінити: 1) положення органів середостіння (звичайне, зі зміщенням в бік ураження, зі зміщенням в протилежний ураженню бік); 2) структуру затемнення (однорідне, неоднорідне).

Затемнення, при якому тінь середостіння не змінює свого положення частіше зумовлено гострим запальним процесом (пневмонією, частіше стафілококовою або творожистою туберкульозною), а також при осумкованому ексудативному плевриті. Інтенсивність затемнення при пневмоніях більша, ніж при осумкованому плевриті. При останньому визначається коса внутрішня границя від краю грудної клітини до середостіння.

Коли середостіння зміщується в протилежний затемненню бік – це виражений патологічний процес в плевральній порожнині. Це відбувається у двох випадках: при ексудативному плевриті або при зануренні черевних органів через дефект в діафрагмі в плевральну порожнину (діафрагмальній грижі). Диференційною діагностикою між ними є гомогенність тіні: при випотному плевриті тінь гомогенна, а при діафрагмальній грижі – неоднорідна (що обумовлюється газ в петлях кишківника.

Зміщення середостіння в бік загального затемнення відбувається у трьох випадках: 1) при спаданні легені – ателектазі (повна закупорка його бронху); 2) при зморщуванні легені на фоні хронічного запалення (цирозі); 3) при видаленні легені. Диференційною діагностикою між ними також є гомогенність тіні: при ателектазі тінь однорідна. При цирозі не зовсім однорідне (чередування ділянок фіброзу зі роздудитими дольками).

Зміни положення діафрагми. Більш високе положення діафрагми виникає після патологічних процесів, які супроводжуються зменшенням в об’ємі або відсутністю частини чи всієї легені, а також при релаксації, парезі та паралічі діафрагми. Останнє зумовлено ушкодженням діафрагмального нерва злоякісною пухлиною, рідше - травмою різного походження, а також невритом, діафрагматитом. Масивні плевральні зрощення також можуть змінювати положення куполів діафрагми, їх форму та рухомість.

Високе положення купола діафрагми спричиняють деякі патологічні процеси черевної порожнини (великих розмірів пухлини, піддіафрагмальний абсцес, значний пневматоз кишок, асцит та ін.).

Низьке положення діафрагми виявляється в разі збільшення об’єму всієї легені або її частини, що спостерігається при хронічній формі альвеолярної емфіземи, чи обструктивній емфіземі легень, бронхіальній астмі, компенсаторному пневматозі, а також при плевриті, клапанному пневмотораксі.

Обмежене затемнення легеневого поля – це затемнення частини легені. Таким синдромом проявляються внутрішньолегеневі ураження, що за розмірами відповідають сегменту або частки легені. Для уточнення топографії патологічного процесу необхідно робити знімки у двох взаємно перпендикулярних проекціях. Якщо тінь проектується на легеневе поле, по формі та розмірам відповідає нормальним або зменшеним границям долі, сегменту та своєю широкою основою не примикає до грудної клітини або органів середостіння – то це утворення знаходиться в легені. Затемнення зумовлено безповітряною ділянкою, що виникає внаслідок гострого чи хронічного патологічного процесу, цирозу легені, пухлини часткового або сегментарного бронху з подальшим ателектазом відповідної ділянки. При запальних процесах розміри відповідають розмірам ушкодженої частини легень. Зменшення розмірів затемнення буває при цирозі та ателектазі. При ателектазі тінь однорідна, а при цирозі неоднорідна з ділянками просвітлення (роздуті дольки або порожнини в зоні цирозу).

Обмежене затемнення не легеневого походження найчастіше виникає на підставі патології ребер, хребетного стовпа, грудної стінки, середостіння та діафрагми. Відрізнити обмежене затемнення легеневої локалізації від не легеневої допомагає визначення найбільшого розміру затемнення, яке при не легеневій локалізації тіні розміщене за межами легеневого поля, зливається з прилеглими утворами й не відокремлюється від них ні в яких проекціях. Якщо утворення виходить з того органу, до якого примикає найбільшим діаметром, то воно росте з нього.

Для не легеневих процесів частіше зустрічається випітний плеврит. В прямій проекції виявляється інтенсивне однорідне затемнення натужно-нижньої частини легеневого поля з верхньою косою межею, яка йде від бокового відділу грудної клітини до тіні середостіння або діафрагми (лінія Еліса-Дамуазо-Соколова). Якщо випіт осумкований, його верхня межа стає випуклою доверху.

До обмежених затемнень відносять також вогнищеві тіні: малі (2-3 мм), середні (4-6 мм) та великі (7-10). Вони можуть бути поодинокі (1-3) та множинні (більше 3). Якщо множинні вогнища поширюються на площі, яка перевищує два міжреберних проміжки однієї або двох легень, то вони належать до синдрому дифузної дисемінації.

Розрізняють тіні інтенсивні, середньої та малої інтенсивності.

До інтенсивних тіней належать затемнення, на фоні яких не виявляється тінь ребра.

Тінь середньої інтенсивності - це таке затемнення, на фоні якого не проявляється легеневий рисунок, але чітко видно тінь ребер.

Тінь малої інтенсивності - це затемнення, на фоні якого виявляється легеневий рисунок. Свіжі вогнищеві тіні мають округлу форму, малу інтенсивність та нечіткі контури. Застарілі – неправильну форму, чіткі контури й більшу інтенсивність.

За структурою розрізняють затемнення безструктурні (гомогенні чи однорідні) і неоднорідні (негомогенні чи гетерогенні). Симптом гомогенного затемнення відображається на місці ателектазу, ексудативного плевриту, часткової пневмонії в стадії інфільтрації. Симптом негомогенного затемнення виявляється при пухлинах легень, бронхопневмонії, абсцедуючій пневмонії, хронічній пневмонії.

Тіні можуть мати чіткі, нечіткі, рівні та нерівні контури. Чіткий і рівний контур характерний для доброякісної пухлини, метастазу злоякісної пухлини, ехінококової та повітряної кісти. Нечіткий і нерівний контур характерний для гострих запальних процесів або їх загострень різного походження (пневмонія, туберкульоз).

За формою обмежені патологічні тіні бувають круглі або овальні, кільцеподібні, трикутні, лінійні та невизначеної форми.

Синдром круглої тіні. У разі внутрішньолегеневої локалізації - це запальний інфільтрат (куляста пневмонія), туберкульома, пухлина, метастаз, порожнина, наповнена рідиною, ехінокок тощо. Кругла тінь не легеневої локалізації найчастіше зумовлена патологією плеври, діафрагми, середостіння чи грудної стінки (ребер).

Трикутна тінь належить до обмежених затемнень й може бути при сегментарних ателектазах, пневмоніях, медіастинальних плевритах.

Лінійна поздовжня тінь шириною 1-2,5 мм, патоморфологічним субстратом якої є фіброзні тяжі, з’являється на місці запального процесу, ателектазу часточки, застійних явищ та ін.

Синдром кільцеподібної тіні у рентгенівському зображенні характеризується відмежованим просвітленням або замкнутим кільцем з неправильними стінками: це можуть бути повітряні кісти, бронхоектази, деструкція легеневої тканини внаслідок гнійного її розплавлення при гострих або хронічних процесах, периферичний рак із розпадом, осумкований пневмоторакс та ін.