Неспецифічні запальні захворювання

Бронхіт - це запалення бронхів. За перебігом розрізняють бронхіт гострий та хронічний, за протяжністю пошкодження - дифузний і обмежений, за глибиною - поверхневий (ендобронхіт) і глибокий (панбронхіт), за характером запального процесу і секрету - катаральний, слизово-гнійний, фібринозний, гнійний, геморагічний, некротичний; за станом бронхіальної прохідності - обструктивний та необструктивний.

Гострий бронхіт продовжується до 1 місяця. Діагностика його ґрунтується на клінічних проявах. Рентгенологічно гострий бронхіт у дітей до трьох років проявляється функціональними ознаками, які виникають внаслідок набухання слизової оболонки бронхів та звуження їх просвіту, порушення вентиляції легень (гіпо-, гіпервентиляція, ателектаз).

Рентгенологічна симптоматика гострого бронхіту невиразна. В разі тяжкого перебігу виявляється посилення легеневого рисунка та розширення просвіту бронхів.

Хронічний бронхіт - це бронхіт, який тягнеться більше 1 місяця. Рентгенологічна картина в разі неускладненого хронічного бронхіту протягом довгого часу залишається невиразною. Однак, якщо на рентгенограмах немає патологічних змін, це не дозволяє виключити хронічний бронхіт.

Методом вибору в діагностиці хронічного бронхіту є бронхографія, за допомогою якої виявляється нерівномірний характер заповнення бронхів рентгеноконтрастною речовиною, циліндричні розширення, деформація й нерівність контурів ушкоджених бронхів, множинні обривки бронхіальних відгалужень. Для підтвердження діагнозу хронічного бронхіту потрібне поєднання даних клінічного, бронхоскопічного та бронхографічного дослідження.

Пневмонія

Група захворювань, різних за етіологією, патогенезом, морфологічними змінами, головною ознакою яких є запальний процес в легенях, переважно в їх респіраторному відділі. За характером клінічного перебігу розрізняють гостру, затяжну та хронічну пневмонію.

Гостра пневмонія - це гостре інфекційне захворювання, яке виникає самостійно, або ускладнює інше захворювання. Поділяють пневмонію на крупозну часткову (фібринозну, або плевропневмонію) і вогнищеву (первинну та вторинну).

Залежно від поширеності патологічного процесу виділяють дрібновогнищеву, вогнищеву, крупновогнищеву та зливну пневмонію.

Крупозна пневмонія - це гострий запальний процес, який ушкоджує частку легені або її переважну більшість та характеризується певною циклічністю патоморфологічних змін в легенях.

Рентгенологічна картина:

В стадії припливу виявляється підсилення легеневого рисунка в ушкодженій частці внаслідок гіперемії. Прозорість легеневого поля залишається звичайною чи трохи зменшена. Корінь легені на ушкодженому боці ледь розширений, структура його нечітка.

Перехід стадії припливу в стадію червоного зпечінкування характеризується підсиленням ексудації в альвеолах, ущільненням частки легені, збільшенням її в об’ємі, що рентгенологічне проявляється гомогенною тінню середньої інтенсивності з чіткою опуклою межею.

Стадія червоного зпечінкування через 1-3 дні переходить в стадію сірого зпечінкування. Рентгенологічна картина при цьому залишається такою самою, як і в попередній стадії, але з’являються, переважно в прикореневій зоні, ніжні фокуси затемнення, які швидко збільшуються, зливаються між собою та створюють картину інтенсивного затемнення ушкодженої частки. При цьому один з контурів тіні набуває форми чіткої лінії, розташованої в одній з міжчасткових щілин.

Стадія розрішення нерівномірно проходить по всій ушкодженій частці, триває звичайно 7-10 діб. В цій стадії поступово зменшуються інтенсивність та розміри гомогенного затемнення, починається повільне відновлення прозорості легеневої тканини. Тінь кореня легені довго ще залишається розширеною та безструктурною. Легеневий рисунок на місці колишнього зпечінкування залишається підсиленим ще протягом 2-3 тижнів після клінічного одужання, а плевра - зміненою ще довше.

Ускладнення: абсцес, пневмосклероз, ексудативний плеврит і можливий перехід запального процесу на частку.

Вогнищева пневмонія (бронхопневмонія). Починається вогнищева пневмонія звичайно з ушкодження стінки бронха, що стало приводом назвати її бронхопневмонією.

Рентгенологічна картина вогнищевої пневмонії є відображенням морфологічних змін у пошкодженому відділі легені і може бути різноманітною.

Вогнищеві тіні можуть бути дрібними (ацинусна пневмонія) і більшими (часточкова пневмонія) з нечіткими контурами неправильної форми, розташованими за ходом бронхів або у вигляді окремих скупчень в різних відділах легень.

Прозорість ушкодженої ділянки зменшена. Переважною локалізацією бронхопневмонічних тіней є задньонижні сегменти, але можуть бути й сегменти верхніх часток легень.

Стафілококова пневмонія становить близько 10% гострих запалень легень. Найчастіше страждають на цю форму пневмонії діти, особливо грудні, ослаблені різними інфекціями, а також особи, що мають різні вогнища стафілококової інфекції.

Рентгенологічно стафілококова пневмонія характеризується множинними двосторонніми інфільтративними тінями з нечіткими контурами з тенденцією до зливання та наступним розпадом. У цих випадках на тлі затемнення з’являються просвітлення, відмежовані знизу горизонтальним рівнем рідини. Характерна відносно швидка зміна рентгенологічної картини. Протягом 1-2 тижнів (часом довше) можна прослідкувати появу інфільтратів, їх розпад, перехід порожнини розпаду в тонкостінну кісту з наступним їх зменшенням. На одній рентгенограмі можна виявити всі стадії розвитку пневмонічних інфільтратів, що забезпечує рентгенологічній картині своєрідний вигляд. Часто приєднується ексудативний плеврит, як правило, гнійний.

Отже, для стафілококової пневмонії характерна тріада рентгенологічних симптомів: інфільтрати, округлі порожнини розпаду, плевральний випіт.

Диференціальну діагностику при стафілококовій пневмонії проводять з множинними абсцесами легень, казеозною пневмонією.

Септична пневмонія - це гостре запальне захворювання легень, що виникає внаслідок гематогенного занесення збудника з септичних вогнищ, які є в організмі хворих із септикопіємією. При цьому метастатичні вогнища розвиваються в периферичних відділах легень й нерідко супроводжуються запаленням вісцеральної плеври. Характерними рентгенологічними симптомами для септичної пневмонії є симетрія та значна площа ушкоджень обох легень: вогнищеві тіні різної величини (ацинусні, часточкові та більші) розсіяні по всіх легеневих полях від верхівок до діафрагми.

Пневмонічним вогнищам властиве гнійне розплавлення з утворенням сухих порожнин (без горизонтальних рівнів) та незначною інфільтративною зоною навколо. В деяких випадках вогнищеві інфільтративні тіні зливаються й утворюють більші, без чітких меж, неправильної форми тіні. Для септичної пневмонії, як і для інших видів вогнищевої пневмонії, характерним є швидка зміна патологічних явищ у легенях.

Токсична пневмонія виникає під час вдихання деяких токсичних речовин на хімічних виробництвах і бойових отруйних речовин при їх застосуванні. Рентгенологічно визначаються великі вогнищеві тіні, розсіяні симетрично з обох боків по всій легені. Рідше спостерігається злиття вогнищевих тіней та утворення великих інфільтратів.

Еозинофільна пневмонія (Леффлера синдром, інфільтрат еозинофільний летючий) - це алергічне захворювання, що характеризується утворенням в одній або обох легенях транзиторних інфільтратів (з переважною локалізацією у верхній частці) і супроводжується еозинофілією. Інфільтрати виникають раптово й так само раптово зникають через 7-10 днів, не лишаючи інфільтративних змін і клінічних проявів.

Захворювання виникає як наслідок впливу різних чинників: паразитарних (міграція личинок аскарид), хімічних, у тому числі й лікарських засобів. Рентгенологічно виявляється інфільтративна гомогенна тінь округлої форми з нечіткими контурами та різної величини (до 5-7 см і більше). Еозинофільні інфільтрати за формою та локалізацією дуже схожі на туберкульозні, проте характерні зміни крові й швидкий перебіг, як правило, виключають можливі помилки при диференціальній діагностиці.

Хронічна пневмонія - це запальний процес у легенях, який прогресує й характеризується ушкодженням всіх структурних елементів, розвитком сполучної тканини, гнійно-некротичних ділянок, вогнищ продуктивного запалення. Хронічним процес вважають через три місяці від початку хвороби.

Під час рентгенологічного дослідження виявляють значне підсилення легеневого рисунка у вигляді покручених лінійних тіней, сітчастості структури легеневої тканини. На цьому тлі помітні розмиті окремі вогнищеві затемнення, які є запальними інфільтратами легеневої тканини. Часто в процес втягується плевра, що призводить до її ущільнення та утворення зрощень. В разі тривалого перебігу захворювання розвивається пневмосклероз, який супроводжується деформацією грудної клітки, звуженням міжреберних проміжків, зменшенням об’єму легені, зміщенням органів середостіння. Характерною для хронічної неспецифічної пневмонії є деформація бронхіального дерева з утворенням поодиноких або численних бронхоектазів.