Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

1. Найбільш сприятливими для розвитку правця вважаються:

   1. рани після планових операцій;

   2. рани після розтину гнояків;

   3. глибокі різані рани;

   4. поверхневі пошкодження - садна , які загоюються під струпом;

   5. рани з поширеним некрозом тканин, забруднені землею. +

2. Важка форма правця має інкубаційний період тривалістю:

   1. 3-4 тижні;

   2. 2-3 тижні;

   3. 1-2 тижні; +

   4. 5-7 діб;

   5. 2-3 доби.

3. До основних клінічних симптомів правця відноситься все перелічене окрім:

   1. втрата больової чутливості; +

   2. ригідність жувальних м’язів та м’язів потилиці;

   3. тоніко – клонічні судоми;

   4. дисфагія;

   5. значне підвищення температури.

4. Клінічні ознаки сибіркового карбункулу характеризуються (вірно все за винятком):

   1. наявністю запалої виразки з некротичним дном темно – червоного кольору;

   2. запальним валиком з вінцем везикул, щільною основою та поширеним набряком навколо;

   3. безболісністю карбункулу;

   4. виділенням великої кількості густого гною; +

   5. виділенням значної кількості серозної-геморагічної рідини.

5. Лікування шкіряних форм сибірки включає все перелічене за винятком:

   1. введення специфічної проти сибіркової сироватки в дозі до 100мл;

   2. введення специфічного проти сибіркового гамаглобуліну до 120мл;

   3. антибіотикотерапія (пеніцилін, тетрациклін, цефалоспорини, фторхінолони);

   4. розширену хірургічну обробку; +

   5. пов’язки з розчином антисептиків, антибактеріальними мазями на гідрофільній основі.

6. Дифтерії ран властиві (вірно все крім):

   1. масивний шар фібрину на поверхні;

   2. виділення густого гною з характерним запахом; +

   3. серозно - кров’яні виділення;

   4. набряк оточуючих тканин і шкіри;

   5. реґіонарний лімфаденіт .

7. Оптимальні умови для розвитку газової гангрени виникають при:

   1. закритих переломах;

   2. механічних ушкодженнях шкірних покривів;+

   3. опіках ІІ-ІV ступеню;

   4. відмороженнях ІІ-ІV ступеню;

   5. укусах комах.

8. Характерними місцевими ознаками газової гангрени є:

   1. запальна реакція, некроз, набряк, інтоксикація; +

   2. відсутність запальної реакції, набряк, некроз;

   3. набряк, лімфангіт;

   4. слоновість;

   5. лейкоцитоз? бактріемія, субфасціальна флегмона.

9. Переважною локалізацією процесу при газовій гангрені є:

   1. голова, шия;

   2. кінцівки; +

   3. тулуб;

   4. промежина;

   5. кишечник.

10. При дії на організм збудників газової гангрени розвиваються:

    1. багаточисельні абсцеси;

    2. відшарування епідермісу з некрозом підшкірної клітковини;

    3. газоутворення з некрозом м’язів та сполучної тканини; +

    4. травматичний шок;

    5. некроз шкіри, м’язів, кісткової тканини.

11. Клінічно розрізняють наступні форми газової гангрени:

    1. блискавичну, гостру; +

    2. в’ялопротікаючу, підгостру;

    3. гостру, хронічну;

    4. хронічну, рецидивуючу;

    5. гостру, рецидивуючу.

12. Патанатомічно розрізняють слідуючі форми газової гангрени:

    1. еритематозну, бульозну, флегмонозну, некротичну;

    2. метастатичну, септичну;

    3. септичну, септикопіємічну;

    4. емфізематозну, некротичну, флегмонозну, набрякову; +

    5. катаральну, септичну, тканинорозплавляючу.

13. За анатомічною класифікацією виділяють такі форми газової гангрени:

    1. епіфасціальна, субфасціальна; +

    2. інтрасуглобова;

    3. інтракісткова;

    4. епідуральна, субдуральна;

    5. шкірна, підшкірна, м’язева.

14. Характерними ознаками газової гангрени при огляді рани є:

1. набряк, гіперемія, гнійні виділення;

2. набряк, червоні плями та полоси на шкірі;

3. зловонні виділення з рани, блідість шкіри;

4. емфізема, швидке наростання набряку; +

5. тягнучі болі в рані, набряк, посмикування м’язів.

15. Неспецифічна профілактика газової гангрени включає:

    1. первинну хірургічну обробку рани; +

    2. масивну антибіотикотерапію;

    3. введення протигангренозної сироватки;

    4. обколювання рани антибіотиками;

    5. визначення чутливості збудника до антибіотиків.

16. Найбільш важливими лікувальними заходами при газовій гангрені є:

    1. протишокова терапія;

    2. введення лікувальних доз протиправцевої сироватки;

    3. десенсибілізуюча та антибактеріальна терапія;

    4. розкриття вогнища інфекції з некректомією та оксибаротерапія; +

    5. обколювання вогнищ ураження антибіотиками.

17. Яка мінімальна доза протигангренозної сироватки при лікуванні газової гангрени:

    1. 30 000 МЕ;

    2. 90 000 МЕ;

    3. 150 000 МЕ; +

    4. 300 000 МЕ;

    5. 600 000 МЕ.

18. Характерними клінічними ознаками неклостридіальної інфекції м’яких тканин є:

    1. набряк, мармуровий малюнок шкірних покривів, газоутворення;

    2. гіперемія шкірних покривів з чіткими межами;

    3. некроз м’язів та сполучної тканини, газоутворення;

    4. абсцедування з гнійно-геморагічними зловонними виділеннями; +

    5. анемія, лейкоцитоз, посмикування м’язів в області запалення.

19. Збудник правця викликає захворювання, проникаючи в організм через:

    1. пошкоджену серозну оболонку кишки;

    2. пошкоджену шкіру або слизові; +

    3. верхні дихальні шляхи.

20. Провідну роль в патогенезі правця відіграє екзотоксин:

    1. стрептокіназа;

    2. тетаногемолізин;

    3. гіалуронідаза;

    4. лейкоцидін;

    5. тетаноспазмін. +

21. Тривалість інкубаційного періоду при правцю в середньому складає:

    1. 1-3 дні;

    2. 4-14 днів;

    3. 15-20 днів; +

    4. 21-30 днів;

    5. 31-40 днів.

22. Ранніми симптомами правця є:

    1. набряк, який швидко прогресує;

    2. сардонічна посмішка, опістотонус;

    3. брадикардія, зниження температури тіла, сухість шкірних покривів;

    4. посмикування м’язів в ділянці рани, гіпертермія; +

    5. втрата свідомості, параліч.

23. Явною ознакою правця є:

    1. марення;

    2. декомпенсація серцево-судинної системи;

    3. анемія;

    4. сардонічна посмішка; +

    5. напади лихоманки, які циклічно повторюються.

24. Показом до екстреної профілактики правця є:

    1. опіки та відмороження І ступеня;

    2. закритий перелом, розрив м’язів та сухожилків;

    3. операція на товстому кишківнику;+

    4. фурункул обличчя;

    5. операція на м’язах.

25. Специфічна активно-пасивна профілактика правця складається з введення хворому:

    1. 1 мл правцевого анатоксину та антибіотиків;

    2. 1 мл правцевого анатоксину та міорелаксантів;

    3. 3 000 АЕ протиправцевої сироватки та міорелаксантів;

    4. 1 мл правцевого анатоксину, 3 000 АЕ протиправцевої сироватки; +

    5. 3 000 АЕ протиправцевої сироватки та антибіотиків.

26. Екстрена специфічна профілактика правця проводиться при концентрації правцевого анатоксину в сироватці крові потерпілого:

    1. більше 0,1 МЕ/мл;

    2. менше 0,1 МЕ/мл. +

27. Неспецифічна профілактика правця складається з:

    1. накладення швів на рану;

    2. гемосорбції;

    3. первинної хірургічної обробки рани з широким розсіченням та дренуванням; +

    4. баротерапії;

    5. масивної антибіотикотерапії.