- •Модуль 2
- •Тема 12: Гостра специфічна хірургічна інфекція.
- •Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань
- •IV Зміст навчання
- •V Орієнтована основа дії
- •VI Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань. Ситуаційні задачі.
- •VII Методика проведення заняття та організаційна структура заняття Розподіл балів, що можуть отримати студенти:
- •Модуль 2
- •Розподіл балів, що можуть отримати студенти:
- •Відповіді:
Модуль 2
Змістовний модуль 3 Хірургічна інфекція, змертвіння.
Тема 12: Гостра специфічна хірургічна інфекція.
Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення та обговорення на практичних заняттях.
Освоїти принципи догляду за хворими на газову гангрену, правець, сибірську виразку, дифтерію ран, виразку, норицю в приймальному відділенні.
Вивчити основні заходи по профілактиці розповсюдження газової гангрени, правця, сибірської виразки, дифтерії ран.
Вивчити основні дезінфектанти та антисептики для підтримки санітарно-гігієнічного режиму в відділенні при лікуванні хворих на газову гангрену, правець, сибірську виразку, дифтерію ран, виразку, норицю.
Знати та вміти проводити санітарно-гігієнічні заходи профілактики внутрішньо-лікарняної інфекції під час перебування хворих із специфічною хірургічною інфекцією в лікувальному закладі.
Знати особливості догляду за хворими на газову гангрену, правець, сибірську виразку, дифтерію ран, виразку, норицю в післяопераційному періоді та під час перебування хворих в стаціонарі.
ЛІТЕРАТУРА
Основна:
Загальна хірургія / за ред. Черенько М.П., Ваврик Ж.М., - Київ “Здоров’я”,2000. – 282с.
Загальна хірургія/ за ред. Жученко С.П., Желіба М.Д., Хіміч С.Д. - Київ “Здоров’я”, 1999. – 285с.
Петров В.С. Общая хирургия. – С. Петербург, 1999. – 328с.
Додаткова:
Руфанов И.Г. Общая хирургия – Москва, Медгиз – 1953 – 338с.
Стручков В.И., Стручков Ю.В. Общая хирургия, - М., «Медицина», 1988. – 456с.
Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни. – В 3-х томах.- Київ “Здоров´я” 2000. – 488с.
Руководство по инфекционным болезням с атласом инфекционной патологи /под. ред. Лобзин Ю.В., Козлова С.С., Ускова А.Н. –М:Медицина – 2003 – 228с.
Про вдосконалення профілактики, діагностики та лікування правця. Наказ МОЗ України. 05.08.1999, №198, м.Київ.
Инфекционные заболевания: лечение и профилактика. Сборник нормативных документов. – М; Элиста: АПП «Джангар» 2000 - 600с.
Розподіл балів, що можуть отримати студенти:
При засвоєнні теми №12 із змістовного модулю 3 за навчальну діяльність студенту визначається оцінка за 4-х бальною шкалою, яка потім конвертується у бали наступним чином:
-
Оцінка
Бали
“5” (відмінно)
3 балів
“4” (добре)
2 бали
“3” (задовільно)
1 бали
“2” (незадовільно)
балів
Тема, 12: Гостра специфічна хірургічна інфекція.
1. Найбільш сприятливими для розвитку правця вважаються:
рани після планових операцій;
рани після розтину гнояків;
глибокі різані рани;
поверхневі пошкодження - садна , які загоюються під струпом;
рани з поширеним некрозом тканин, забруднені землею.
2.Важка форма правця має інкубаційний період тривалістю:
3-4 тижні;
2-3 тижні;
1-2 тижні;
5-7 діб;
2-3 доби.
3. До основних клінічних симптомів правця відноситься все перелічене окрім:
втрата больової чутливості;
ригідність жувальних м’язів та м’язів потилиці;
тоніко – клонічні судоми;
дисфагія;
значне підвищення температури.
4. лінічні ознаки сибіркового карбункулу характеризуються (вірно все за винятком):
наявністю запалої виразки з некротичним дном темно – червоного кольору;
запальним валиком з вінцем везикул, щільною основою та поширеним набряком навколо;
безболісністю карбункулу;
виділенням великої кількості густого гною;
виділенням значної кількості серозної-геморагічної рідини.
5. Лікування шкіряних форм сибірки включає все перелічене за винятком:
введення специфічної проти сибіркової сироватки в дозі до 100мл;
введення специфічного проти сибіркового гамаглобуліну до 120мл;
антибіотикотерапія (пеніцилін, тетрациклін, цефалоспорини, фторхінолони);
розширену хірургічну обробку;
пов’язки з розчином антисептиків, антибактеріальними мазями на гідрофільній основі.
6. Дифтерії ран властиві (вірно все крім):
масивний шар фібрину на поверхні;
виділення густого гною з характерним запахом;
серозно - кров’яні виділення;
набряк оточуючих тканин і шкіри;
реґіонарний лімфаденіт .
7. Оптимальні умови для розвитку газової гангрени виникають при:
закритих переломах;
механічних ушкодженнях шкірних покривів;
опіках ІІ-ІV ступеню;
відмороженнях ІІ-ІV ступеню;
укусах комах.
8. Характерними місцевими ознаками газової гангрени є:
запальна реакція, некроз, набряк, інтоксикація;
відсутність запальної реакції, набряк, некроз;
набряк, лімфангіт;
слоновість;
лейкоцитоз, бактріемія, субфасціальна флегмона.
9. Переважною локалізацією процесу при газовій гангрені є:
голова, шия;
кінцівки;
тулуб;
промежина;
кишечник.
10. При дії на організм збудників газової гангрени розвиваються:
багаточисельні абсцеси;
відшарування епідермісу з некрозом підшкірної клітковини;
газоутворення з некрозом м’язів та сполучної тканини;
травматичний шок;
некроз шкіри, м’язів, кісткової тканини.
11. Клінічно розрізняють наступні форми газової гангрени:
блискавичну, гостру;
в’ялопротікаючу, підгостру;
гостру, хронічну;
хронічну, рецидивуючу;
гостру, рецидивуючу.
12. Патанатомічно розрізняють слідуючі форми газової гангрени:
еритематозну, бульозну, флегмонозну, некротичну;
метастатичну, септичну;
септичну, септикопіємічну;
емфізематозну, некротичну, флегмонозну, набрякову;
катаральну, септичну, тканинорозплавляючу.
13. За анатомічною класифікацією виділяють такі форми газової гангрени:
епіфасціальна, субфасціальна;
інтрасуглобова;
інтракісткова;
епідуральна, субдуральна;
шкірна, підшкірна, м’язева.
14. Характерними ознаками газової гангрени при огляді рани є:
набряк, гіперемія, гнійні виділення;
набряк, червоні плями та полоси на шкірі;
зловонні виділення з рани, блідість шкіри;
емфізема, швидке наростання набряку;
тягнучі болі в рані, набряк, посмикування м’язів.
15. Неспецифічна профілактика газової гангрени включає:
первинну хірургічну обробку рани;
масивну антибіотикотерапію;
введення протигангренозної сироватки;
обколювання рани антибіотиками;
визначення чутливості збудника до антибіотиків.
16. Найбільш важливими лікувальними заходами при газовій гангрені є:
протишокова терапія;
введення лікувальних доз протиправцевої сироватки;
десенсибілізуюча та антибактеріальна терапія;
розкриття вогнища інфекції з некректомією та оксибаротерапія;
обколювання вогнищ ураження антибіотиками.
17. Яка мінімальна доза протигангренозної сироватки при лікуванні газової гангрени:
30 000 МЕ;
90 000 МЕ;
150 000 МЕ;
300 000 МЕ;
600 000 МЕ.
18. Характерними клінічними ознаками неклостридіальної інфекції м’яких тканин є:
набряк, мармуровий малюнок шкірних покривів, газоутворення;
гіперемія шкірних покривів з чіткими межами;
некроз м’язів та сполучної тканини, газоутворення;
абсцедування з гнійно-геморагічними зловонними виділеннями;
анемія, лейкоцитоз, посмикування м’язів в області запалення.
19. Збудник правця викликає захворювання, проникаючи в організм через:
пошкоджену серозну оболонку кишки;
пошкоджену шкіру або слизові;
верхні дихальні шляхи.
20. Провідну роль в патогенезі правця відіграє екзотоксин:
стрептокіназа;
тетаногемолізин;
гіалуронідаза;
лейкоцидін;
тетаноспазмін.
21. Тривалість інкубаційного періоду при правцю в середньому складає:
1-3 дні;
4-14 днів;
15-20 днів;
21-30 днів;
31-40 днів.
22. Ранніми симптомами правця є:
набряк, який швидко прогресує;
сардонічна посмішка, опістотонус;
брадикардія, зниження температури тіла, сухість шкірних покривів;
посмикування м’язів в ділянці рани, гіпертермія;
втрата свідомості, параліч.
23. Явною ознакою правця є:
марення;
декомпенсація серцево-судинної системи;
анемія;
сардонічна посмішка;
напади лихоманки, які циклічно повторюються.
24. Показом до екстреної профілактики правця є:
опіки та відмороження І ступеня;
закритий перелом, розрив м’язів та сухожилків;
операція на товстому кишківнику;
фурункул обличчя;
операція на м’язах.
25. Специфічна активно-пасивна профілактика правця складається з введення хворому:
1 мл правцевого анатоксину та антибіотиків;
1 мл правцевого анатоксину та міорелаксантів;
3 000 АЕ протиправцевої сироватки та міорелаксантів;
1 мл правцевого анатоксину, 3 000 АЕ протиправцевої сироватки;
3 000 АЕ протиправцевої сироватки та антибіотиків.
26. Екстрена специфічна профілактика правця проводиться при концентрації правцевого анатоксину в сироватці крові потерпілого:
більше 0,1 МЕ/мл;
менше 0,1 МЕ/мл.
27. Неспецифічна профілактика правця складається з:
накладення швів на рану;
гемосорбції;
первинної хірургічної обробки рани з широким розсіченням та дренуванням;
баротерапії;
масивної антибіотикотерапії.
1. У хворого М. через 4 доби після поранення правого стегна шкіра кінцівки покрилась бурими, бронзовими плямами, холодна на дотик. З сухої рани випинаються розірвані мязи, що мають вигляд вареного мяса, під час пальпації відзначається крепітація. Яке захворювання та дії медичної сестри?
2. Хворий А. отримав колоту рану правого передпліччя. Документального підтвердження про щеплення немає. В чому полягає специфічна профілактика правця?
3. У хворого В. анаеробна газова гангрена лівої гомілки. Якими дезінфікуючими розчинами медична сестра проводить прибирання в палаті?
4. У хворого С. анаеробна газова гангрена промежини. Як медична сестра проводить знезараження брудної білизни?
5. Хворому О. з приводу анаеробної газової гангрени правого плеча було проведено екзартикуляцію правої верхньої кінцівки. Яким чином медична сестра проводить обробку використаного інструментарію?
6. Після поранення хворий Ч. відмічає біль в ділянці рани правого передпліччя, з судомними посіпуваннями м’язів важенної кінцівки. Документального підтвердження про щеплення немає. Яке захворювання можна запідозрити, екстрена профілактика?
7. У хворої М. на правій кисті виразка розміром 20 мм, з чорним дном по краю дочірні везикули. Яке захворювання, вид місцевого лікування на до госпітальному етапі?
8. У хворої Р. встановлено діагноз сибірська виразка, бульозна форма лівого передпліччя. Яка специфічна терапія?
9. Після отримання поранення правого плеча у хворого А. на поверхні ран відмічаються сіро-жовті фібринозні нальоти, міцно спаяних з підлеглими тканинами, гнійних виділень немає Яке захворювання слід запідозрити, місцеве лікування?
10. Хворий Б. після поранення відмічає біль в ділянці рани лівої кисті, з судомними посіпуваннями м’язів важенної кінцівки. Яке захворювання можна запідозрити, екстрена неспецифічна профілактика?
11. Хворому К. з приводу анаеробної газової гангрени правої гомілки було проведено високу ампутацію правого стегна. Яким чином медична сестра проводить обробку використаного перев’язувального матеріалу?
12. У хворого М. поранення правої кисті, на поверхні ран відмічаються сіро-жовті фібринозні нальоти, міцно спаяних з підлеглими тканинами, гнійних виділень немає Яке захворювання слід запідозрити, специфічне лікування?
13. Хворому Д. з діагнозом анаеробна газова гангрена правої стопи призначено введення протигангренозної сироватки. Яким чином медична сестра повинна виконати призначення?
