3. Економічні та соціальні наслідки інфляції.

Інфляція негативно впливає на суспільство в цілому:

• погіршується економічне становище: знижуються обсяги виробництва, оскільки коливання та зростання цін роблять непевними перспективи розвитку виробництва;

• відбувається переливання капіталу з виробництва в торгівлю та посередницькі операції, де швидший обіг капіталу та більший прибуток, а також легше ухилитися від сплати податків;

• розширюється спекуляція в результаті різкої зміни цін;

• обмежуються кредитні операції; зменшуються фінансові ресурси держави.

Насліки інфляції:

соціальні:

1. зменшення доходів у тих верств населення, що живуть за рахунок бюджетних коштів (педагоги, медики, держслужбовці);

2. зменшення доходів пенсіонерів;

3. зменшення доходів у осіб, що живуть за рахунок виплат по соціальному страхуванню (інваліди);

4. знецінення заощаджень;

5. зниження життєвого рівня населення із фіксованими доходами;

6. невпевненість працівників щодо працевлаштування;

7. скорочення платоспроможного попиту;

8. загострення соціальних суперечностей у суспільстві;

9. невпевненість підприємців щодо перспектив свого економічного становища.

економічні:

1. скорочення обсягів виробництва товарів та послуг, посилення диспропорцій розвитку економіки;

2. зниження обсягів інвестицій, спад науково-технічного прогресу;

3. розбалансування банківської системи (зменшення обсягів депозитів та подорожчання банківських позичок);

4. поширення бартерних операцій;

5. девальвація національної валюти;

6. здійснення неконтрольованої емісії грошей;

7. дезорганізація зовнішньоекономічних зв’язків, стримання припливу іноземного капіталу, погіршення платіжного балансу країни.

4. Грошові реформи як інструмент стабілізації грошового обігу.

Грошові реформи – повна чи часткова перебудова грошової системи, яку проводить держава, з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту.

Класифікація грошових реформ:

1. За глибиною реформаційних заходів:

• структурні (повні) – передбачають не лише впровадження в обіг нової грошової одиниці, а й структурну перебудову, в економіці, державних фінансах, банківській та валютній системах (при переході від біметалізму до монометалізму і далі до системи паперово-грошового чи кредитного обігу);

• часткового типу – передбачають зміну окремих елементів грошової системи (масштаб цін, вид грошових знаків, механізм емісії).

2. За повнотою здійснюваних змін у грошовій системі:

• формальні – купюру одного зразка замінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін (величина грошової одиниці) залишається незмінним.

• деномінаційні – здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці (масштабу цін).

3. За характером обміну старих грошей на нові:

• конфіскаційні – співвідношення обміну грошей диференціюється залежно від суми запасу грошей, форми їх зберігання та статусу власника;

• неконфіскаційні – зміна запасів грошей, доходів і цін для всіх економічних суб’єктів здійснюється за єдиним співвідношенням.