2. Ґрунтові та кліматичні умови господарства .

Місце розташування господарства, зв’язок з адміністративними центрами, пунктами реалізації продукції.

Агростанція займає вигідне економічне і географічне положення. На відстані 3 км проходить автодорожна магістраль обласного значення, яка зв'язує Агростанцію з районним центром м. Васильків та обласним центром м. Києвом. Відстань до районного центру 28 км, а до обласного 54км.

Біокліматичні ресурси господарства.

Кліматичні умови господарства.

Темпи росту і розвитку рослин, урожай і якість сільськогосподарських культур в значній мірі залежать від метереологічних умов.

Кліматичні умови у Васильківському районі Київської області є сприятливими для вирощування багатьох сільськогосподарських культур, в тому числі й озимої пшениці (Агрокліматичний довідник, 1989).

Територія району має нахил в напрямі з півдня на північ та з заходу на схід. Завдяки цьому географічна широта не впливає на ріст температур з півночі на південь. Температура в південній частині області знижується за рахунок підвищення висоти поверхні над рівнем моря. Клімат місцевості помірно континентальний.

Територія Васильківського району лежить в північній частині Лісостепу й межує з південними районами зони Полісся. Васильківський район знаходиться на території помірно-теплого, помірно-зволоженого агрокліматичного підрайону Київської області. Сума активних температур складає 2500— ⁰С. Останні весняні заморозки закінчуються в кінці травня, а перші осінні починаються в кінці вересня. Вегетаційний період рослин з температурою вище +5⁰С складає 215 днів.

В порівнянні з середніми багаторічними даними температура повітря в перші декади відновлення вегетації рослинами була дещо вищою, а кількість опадів — нижчою на 10—мм. В останні декади вегетаційного періоду температура повітря була дещо вищою за середню багаторічну, проте кількість опадів була меншою. Це відповідно впливало на ріст і розвиток рослин протягом вегетаційного періоду, надходження поживних речовин із грунту в рослини.

Утаблиці 1 наведена детальна характеристика кліматічних умов агрономічної дослідної станції.

Таблиця 1. Характеристика метеорологічних умов

	2010					2011
Середньомісячна температура, 0С	IX	Х	ХI	ХII	I		II	III	IY	Y	YI	YII	YIII
	16,9	9,3	3,1	-4,0	-5,1		-1,4	2,0	12,0	14,4	16,8	18,6	20,5
Середньомісячна багаторічна температура, 0С	11,6	0,9	-0,7	-3,2	-6,2		-5,6	-0,8	6,9	17,2	19,1	18,2	18,3
Середньомісячна кількість опадів, мм	16,4	30,1	43,5	31,8	25,2		33,1	22,6	38,4	30,7	56,6	42,4	6,0
Середньомісячна багаторічна кількість опадів, мм	38,2	39,4	32,1	43,4	28,0		27,1	29,3	40,0	51,3	65,4	68,1	61,4

Ґрунтові умови господарства.

В структурі ґрунтів переважають чорноземи звичайні біля 47%, чорноземи лучні —20%, також маємо в складі ґрунтів лучно-чорноземні та чорноземи опідзолені. Чорноземи лучні характеризуються наявністю карбонатів, лінія яких змінюється від поверхні до 1,2—,5 м в залежності від умов зволоження, що значною мірою впливає на фосфатний режим ґрунтів. Чорноземи звичайні та чорноземи лучні мають високу забезпеченість по азоту та фосфору і середню та низьку по калію (по Мачигіну). Вміст гумусу 4—,8 %. Реакція водної витяжки близька до нейтральної, що забезпечує сприятливі умови для росту і розвитку більшості культур.

В структурі грунтів важливе місце займають лучно-чорноземні грунти. По зовнішніх ознаках лучно-чорноземні грунти відрізняються від чорноземів потужним вкороченим профілем, наявністю оглеєння з глибини 130— см, що чітко проявляється у сизуватому забарвленні й наявності іржавих плям, відсутності карбонатної плісняви (хоч грунти й скипають від 10% HCl з поверхні). Карбонати в цих грунтах знаходяться в непомітній формі.

По гранулометричному складу лучно-чорноземні грунти відносяться до крупнопилувато-легкосуглинкового.

Лучно-чорноземний грунт має до 20% мулу (0,001 мм). Це обумовлює нагромадження гумусу в цьому грунті і визначає також його зернистість.

Профіль лучно-чорноземного карбонатного грунту

характеризується такими показниками:

0 — 40

Н₁ ‑‑---- см —гумусовий перший, темно-сірий, вологий,

40 крупнопилувато-легкосуглинковий,

порохувато-комкувата, рихлий, велика кількість коренів та трав'янистої4рослинності, ущільнений, перехід малопомітний;

40 — 60

Н₂ ‑‑----- см—гумусовий другий, темно-сірий, але

20 трохи світліший Н₁, вологий,

крупнопилувато-легкосуглинковий,4комкувато-зерниста, ущільнений, скипає від HCl, перехід поступовий;

60 — 70

НР -‑----- см —верхній перехідний, добре гумусований,

10 темно-сірий, вологий, комкувато-

зерниста, ущільнений, багато кротовин, видимих карбонатів намає, перехід поступовий;

70 — 135

РН_к -‑------ см—нижній перехідний, нерівномірний і

65 слабогумусований, карбонатний, бурувато-

сірий, крупнопилувато-легкосуглинковий,горіхувато-зерниста,ущільнений, сильнопереритий землериями, по ходу коренів4видно борошнисті виділення карбонатів,з глибини 130 см починається оглеєння,яке проявляється у вигляді сизуватих та4іржавих плям, в нижній частині в'язкий,перехід ясний;

Р_к 135 —180 см —лесовидний карбонатний суглинок,

і глибше сизувато-жовтий, оглеєний, мокрий,

в'язкий, багато іржаво-бурих плям, легкосуглинкового гранулометричного складу.

Реакція грунтового розчину сприятлива для росту і розвитку більшості сільськогосподарських культур Лісостепової зони4(табл. 4). Ці грунти характеризуються порівняно високим вмістом СаСО₃. та мають вісоку вбірну здатність, що обумовлює порівняно4високий вміст гумусу і легкосуглинковий гранулометричний склад.

Лучно-чорноземні грунти середньозабезпечені фосфором і калієм. Однак, щоб отримати високий врожай, необхідно звернути увагу на внесення фосфорно-калійних добрив. В ранньовесняний період можливе азотне голодування рослин, тому що грунт довгий час надмірно зволожений, внаслідок чого процеси амонітрифікації та нітрифікації пригнічуються.

Таблиця 2. Агрохімічна та фізико-хімічна характеристика лучно-чорноземного карбонатного грунту.

Глибина відбору проби, см	Гумус,%	рН водний	Ємність поглинання, мг-екв на 100г грунту	Вміст легкодоступних поживних
				Речовин, мг на 100 г ґрунту
				NO3-	NH4+	Р2O5	K2O
0—25	4,71	7,2	30,4	1,8	3,4	4,1	6,9
25—50	4,40	7,4	29,1	1,1	2,1	3,6	8,1

Основними грунтотворними породами на території дослідної станції є леси четвертинного періоду. Гранулометричний склад переважно легко‑ та середньосуглинковий. Все це дозволяє зробити висновок, що грунтові умови досить спріятливі для вирощування районованих культур.