3. Сучасна організація насінництва в Україні.

Закон України "Про насіння і садивний матеріал", введений 20.01.2003 р., регламентує організацію насінництва в державі. Документ містить основні положення щодо виробництва, реалізації та використання насіння, правових відносин між виробниками і споживачами насіння. За цим законом виробництвом і реалізацією сортового насіння мають право займатися фізичні та юридичні особи, які за своїми виробничими можливостями відповідають вимогам державної атестації й занесені до "Державного реєстру виробників насіннєвого матеріалу" Міністерства аграрної політики України.

У нашій державі побудована на науковій основі система насінництва, яка забезпечує швидке розмноження, впровадження і виробництво нових сортів, виробництво сортового насіння необхідної якості для проведення сівби і створення страхових фондів

Система насінництва складається з таких ланок:

Виведення нових сортів і гібридів. Виконавці - науково-дослідні установи - виводять нові сорти, гібриди і передають їх у державне сортовипробування.

Сортовипробування. Державна служба з охорони прав на сорти рослин та її підрозділ - Український інститут експертизи сортів рослин – проводять кваліфікаційну експертизу сортів на відповідність критеріям охороноздатності:

• відмітності, якщо сорт відрізняється від будь-якого іншого хоча б за однією ознакою;

• однорідності;

• стабільності, якщо основні ознаки сорту залишаються незмінними після кожного розмноження.

Окрім визначення ВОС - тесту (відмінність, однорідність, стабільність), сортодослідні станції та лабораторії, які є підрозділами Державної служби з охорони прав на сорти рослин, у різних еколого-географічних зонах України оцінюють сорти впродовж трьох років на врожайність і якість продукції, стійкість до ураження хворобами і шкідниками, до осипання і полягання та ін., кращі сорти рекомендують занести до Реєстру сортів рослин України. Порядок включення сорту до Реєстру визначається Законом «Про охорону прав на сорти рослин» та «Положенням про Реєстр сортів рослин України», затверджених Кабінетом Міністрів України.

Насінництво. Це розмноження сортового насіння при збереженні його сортових, біологічних і господарських показників, які були при виведенні та оцінці сорту. Насінництво ділиться на первинне, елітне і репродукційне.

Добазове (первинне) - виведення оригінального насіння в первинних ланках. Проводиться в науково-дослідних установах, вищих навчальних закладах, які є оригінаторами сортів.

Базове (Елітне) насінництво - виробництво насіння еліти; здійснюється в елітних господарствах при науково-дослідних установах, навчгоспах вищих навчальних закладів і технікумів.

Сертифіковане (Репродукційне) насінництво - виробництво сортового насіння першої і наступних репродукцій для повного забезпечення потреби господарств у насінні. Проводиться в спеціалізованих насінницьких господарствах, а також у насінницьких підрозділах товарних господарств.

Сортовий і насіннєвий контроль.

Система насінництва здійснює постійний контроль якості насіння та якості робіт, передбачених правилами насінництва в процесі вирощування, збирання, післязбиральної обробки, зберігання, реалізації і використання насіння. Сортовий контроль проводиться в господарствах, які вирощують насіння, впродовж року на всіх етапах насінницької роботи. Його завданням є недопущення зниження сортових якостей насіння, передбачених стандартом для кожної категорії.

Важливо забезпечити чітку роботу в усіх ланках насінництва з метою збереження цінних біологічних і господарських ознак сорту, високих сортових і насіннєвих якостей та врожайних властивостей насіння.

За етапами насінництва сортове насіння сільськогосподарських культур ділиться на категорії :

• Добазове насіння оригінальне (ДH) - насіння первинних ланок насінництва, яке одержане шляхом послідовного добору родовідних рослин і оцінки їх нащадків з метою відтворення і збереження сорту;

• Базове (елітне) насіння (БH) - насіння, одержане від послідовного розмноження добазового насіння, яке найбільш повно передає спадкові ознаки й властивості сорту, за сортовими та посівними якостями відповідає вимогам Державного стандарту на еліту;

• Сертифіковане (репродукційне) (СН) насіння СН1-3 - перша-третя репродукції СHn - четверта і подальші репродукції, отримані від пересіву базового насіння;

• гібридне насіння F1 - насіння, отримане від схрещування генетично різних рослин (батьківських форм).

Держстандартом ДСТУ 2240-93 в межах кожної з категорій (ДH, БH і СH) визначені допустимі рівні сортової чистоти, ураження хворобами, а також посівних якостей - чистоти насіння, схожості, вологості та ін.

Виробництво й реалізацію добазового насіння здійснюють науково-дослідні заклади; базового насіння та батьківських форм - елітно-насінницькі господарства науково-дослідних інститутів і сільськогосподарських вищих навчальних закладів які занесені до Державного реєстру господарств - виробників насіннєвого і садивного матеріалу.

Вирощування й реалізацію сертифікованого насіння, гібридів першого покоління Законом дозволено спеціальним насінницьким господарствам, колективним сільськогосподарським підприємствам і фермерським господарствам за результатами атестації, проведеної обласним управлінням сільського господарства.

Міністерство АП України забезпечує розвиток насінництва, здійснення заходів щодо державної підтримки насінництва, удосконалення економічного механізму взаємовідносин між виробниками й споживачами насіння, веде Державний реєстр господарств-виробників насіннєвого і садивного матеріалу.

Науково-методичне керівництво з вирощування добазового та базового насіння, розмноження та впровадження у виробництво нових перспективних сортів і гібридів здійснює Українська академія аграрних наук.

У зв'язку з реформуванням аграрного комплексу України Міністерство АП та УААН 5 липня 1999 р. затвердили "Порядок ведення селекції і насінництва сільськогосподарських культур, за яким по зернових (крім кукурудзи і сорго), олійних культур; і травах науково-дослідні установи-оригінатори нових сортів організовують виробництво насіння первинних ланок та еліти сортів, занесених до Реєстру або визнаних перспективними, і на договірних засадах забезпечують потребу в ньому товаровиробників усіх форм власності. Репродуценти, занесені до Державного реєстру виробників насіннєвого та садивного матеріалу, розмножують одержане від науково-дослідних установ насіння для власних потреб і продажу.