7. Апробація та реєстрація сортових посівів.

При проведенні польової апробації визначають придатність вирощуваного насіння ліній для використання на насіннєві цілі. Результат апробації материнських ліній на ділянках розмноження заносять до акту апробації за формою №196.

До апробації посівів приступають на початку повної стиглості.

Ділянки розмноження ліній-відновлювачів фертильності пилку та ліній-закріплювачів стерильності апробують і результат заносять до акту апробації за формою №197

Товарні посіви гібридів соняшнику оформлюють актом реєстрації сортових і гібридних посівів за формою №199.

У випадку вибракування ділянки з числа насіннєвих посівів складають акт вибракування посівів з числа придатних для використання на насіннєві цілі (форма №200).

Щоб уникнути механічного змішування насіння при зберіганні, реалізації і сівбі батьківських форм, необхідно в усіх документах, які засвідчують посівні і сортові якості, дописувати до назви:

• лінії-закріплювача стерильності – літеру «Б» (фертильна);

• стерильного аналогу – «А» (стерильна);

• лінії-відновлювача фертильності пилку – слово «відновлювач», або літеру «В».

Партії батьківських форм супроводжують «Атестатом на насіння» (форма №216), партії з насінням гібридів першого покоління товарного призначення – «Свідоцтвом на гібридне насіння» (форма №219).

5. Технологія збирання та післязбиральної обробки насіння

   1. Збирання насіннєвих посівів.

Збирання урожаю – дуже важливий елемент технології вирощування соняшнику на ділянках розмноження та гібридизації. Якщо в господарстві збирають і батьківську і материнську лінії, то батьківську – в першу чергу. Комбайни, які її збирали, до збирання материнської форми не допускаються.

За кожним комбайном закріплюють окремі автомобілі, щоб не допустити змішування насіння, машини, що перевозять насіння материнської форми, позначають червоною смугою, а батьківської – синьою.

Десикацію соняшнику на ділянках гібридизації та розмноження проводять при вологості насіння не більше 32%

В роки з сильним ураженням сірою і білою гнилями, десикацію проводять при пожовтінні тильної сторони кошиків та появі на них перших ознак хвороби, але не більше 42% вологості насіння. Комбайни обладнують пристроями ПСП-1,5, ПСП-8, ПСП-10, ПЗС-3-68. Частоту обертів барабана молотарки встановлюють в залежності від вологості, лушпинності та міцності насіння.

Втрати насіння при збиранні соняшнику в значній мірі залежать від строків і тривалості збирання. Оптимальні строки і тривалість збирання соняшнику визначаються біологічними властивостями рослин і господарською доцільністю. Збільшення строків збирання (понад 8 днів) призводить до великих втрат насіння. Отже, збирання врожаю необхідно планувати ще при сівбі. На одній ділянці гібридизації краще розміщати 2-3 гібриди різних груп стиглості, як це роблять в ряді господарств Харківської області.

2. Післязбиральна обробка насіння.

Післязбиральна обробка є відповідальним етапом, що визначає вихід, якість і собівартість отриманих із соняшнику продуктів. Свіжозібране насіння соняшнику вирізняється дуже низькою стійкістю під час зберігання, особливо коли має вологість, вищу за кондинційну, і сильно засмічене. У такому насінні спільна дія вологи, ферментів, мікроорганізмів і процесів дихання призводить до швидкого зниження якості олії і втрати сухих речовин.

Особливості будови і складу насіння соняшнику, а також відносно пізні строки його збирання ускладнюють післязбиральну обробку і зберігання. Для високоолійних сортів умови обробки ще складніші, оскільки в них інтенсивніше протікають фізіологічні й біохімічні процеси та низька щільність оболонок.

Післязбиральну обробку товарного насіння проводять на зерноочисно-сушильних комплексах типу КЗС або зерноочисних агрегатах типу ЗАВ. У господарствах, де відсутні ці комплекси, використовують ворохоочисні машини ОВП-20А, ОВС-25, МС-4,5.