- •2. Ознаки наукового дослідження:
- •3. Різновиди психологічного дослідження
- •4. Етика психологічних досліджень
- •5. Методологічне знання, його рівні та характерні риси
- •6. Методологічні принципи психології
- •7. Номотетичний та ідеографічний підходи у психологічному дослідженні
- •8. Способи пізнання. Специфіка наукового пізнання.
- •9. Класифікація Методів психологічного дослідження
- •10. Теоритичні методи психології
- •11. Емпіричні методи психології
- •12. Основні характеристики експериментальних досліджень
- •13. Співвідношення гуманітарного та природничо-наукового підходів у психологічному дослідженні.
- •14. Дослідницький потенціал якісних методів
- •15. Індивідуальні, групові та експертні опитувальні методи
- •16. Проективні методичні прийоми та дослідницькі техніки.
- •17. Специфіка аналізу та інтерпретації якісних даних
- •19. Компоненти методологічного апарату психологічного дослідження.
- •20. Поняття про актуальність, наукову новизну, теоретичне і практичне значення дослідження.
- •21. Вимоги до формулювання теми, об’єкту, предмету, мети, завдань дослідження.
- •22. Способи конструювання емпіричних понять.
- •23. Правила формулювання дослідницьких гіпотез. Принцип верифікації і принцип фальсифікації.
- •24. Валідність і надійність психологічного дослідження. Види валідності.
- •25. Валідність методів і методик дослідження.
- •26. Внутрішня валідність та можливі загрози для неї.
- •27. Проблеми контролю при експериментальних дослідженнях. Контроль змінних.
- •29. Підходи до формування вибірки досліджуваних.
- •30. Проблема узагальнення і поширення результатів дослідження
- •31. Функції математико-статистичної обробки даних у психологічному дослідженні
- •Поняття про статистичну значущість, статистичну гіпотезу, статистичний критерій.
- •33. Типи емпіричних даних "l"-,"q"-, "т" – дані.
- •34. Числові способи опису даних: вимірювальні шкали.
- •35. Види статистичної обробки даних. Описова статистика.
- •36. Види статистичної обробки даних. Індуктивна статистка.
- •37. Алгоритм підбору математико-статистичного критерію.
- •38. Структура і зміст кваліфікаційної роботи.
- •Титульний аркуш містить
- •39. Вимоги до написання вступу і висновків у кваліфікаційній роботі.
- •40. Особливості написання теоретичного розділу кваліфікаційної роботи. Композиція задуму роботи. Способи побудови літературного огляду.
- •41. Структура емпіричної частини кваліфікаційної роботи.
- •42. Підходи до інтерпретації результатів психологічного дослідження.
- •43. Вимоги до стилю тексту наукової роботи. Правила цитування.
- •44. Форми представлення наукової інформації.
- •45. Основні вимоги до структури й оформлення кваліфікаційних робіт
- •46. Критерії якості кваліфікаційної роботи.
34. Числові способи опису даних: вимірювальні шкали.
Основою психологічних вимірювань є математична теорія вимірювань, що інтенсивно розвивається в тісній взаємодії з розвитком процедур психологічного вимірювання.
Математична теорія вимірювань - розділ математичної психології, що дає змогу будувати психологічні теорії на основі математично-статистичного оброблення та узагальнення результатів емпіричного дослідження.
Вимірювальна шкала (лат. scalae - драбина) - форма фіксації сукупності ознак досліджуваного об'єкта з упорядкуванням їх у певну числову систему.
Основою шкали є ознака метричної детермінованості, за якою шкали поділяють на метричні (інтервальні і шкали відношень) і неметричні (номінативні, шкали порядку). Вимірювальна шкала є метричною системою, що моделює досліджуваний феномен через заміну прямих позначень об'єктів числовими значеннями і відображення пропорцій складу елементів об'єкта у відповідних числах. Процедуру порівняння за умови, що цифрові показники шкал адекватно відображають дійсність, істотно полегшує шкал ювання.
Шкалювання (англ. scaling - визначення масштабу, одиниці вимірювання) - моделювання явищ за допомогою числових систем, спосіб організації у вимірювальних шкалах емпіричних, експериментальних даних, результатів тестових досліджень, аналізу об'єктивної інформації.
Психологія використовує 4 типи шкал вимірювання:номінальні, порядкові,інтервальні, відносні.
Номінальна шкала. В ній використовуються цифри чи інші символи, за допомогою яких ми відрізняємо один клас об'єктів від іншого. При використанні цієї шкали не робляться спроби вказати, є один об'єкт більший або менший за інший відносно якоїсь характеристики, яка є для них єдиною. Скажімо, перерахування кількості баскетбольних чи футбольних гравців у команді є прикладом номінальної шкали.
Порядкова шкала. Дослідник конструює порядкову шкалу шляхом приписування номерів явищам, за допомогою яких він вказує розбіжності між ними в інтенсивності чи величині. Наприклад, об'єкт, якому приписаний номер 10, є більш твердим, ніж об'єкт, якому приписаний номер 9. Отже, об'єкти, явища, суб'єкти, характеристики суб'єктів можуть бути упорядкованими відносно порядкової шкали.
Шкала інтервалів. Якщо збільшення між послідовними номерами об'єктів на шкалі є таким самим, як і між двома сусідніми номерами на тій же шкалі, таку шкалу називають "шкала інтервалів". Скажімо, якщо зростання твердості між об'єктами 3 і 4 є таким ж, як між об'єктами 9 і 10, вони вимірюються за допомогою шкали інтервалів.
Інтервальна шкала не тільки забезпечує визначення того, що один об'єкт є більшим чи меншим за інший, але й конкретизує, на скільки рівних інтервалів один об'єкт відрізняється від іншого. Отже, інтервальна шкала має властивості приписувати порядок, тобто напрям зменшення чи збільшення величини, і властивість встановлювати різницю між ними.
Шкала відношень. Використовується в психологічному дослідженні дуже рідко, можливо за винятком, дослідження відчуттів у психофізиці. Проте щоб завершити наш огляд шкал, необхідно вказати, що цей тип вимірювання інколи використовується і психологами. Шкала відношень не тільки надає інформацію щодо рівності розбіжностей між двома об'єктами на шкалі, які порівнюються один з одним, як в інтервальній шкалі, але й має істинну нульову точку відліку. Знайомими прикладами шкали відношень є визначення мір довжини чи ваги.
