Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ЛЕКЦІЇ 1-9.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
225 Кб
Скачать
☆

Тема Депозитні операції банків

План

1. Ознаки класифікації депозитів

2. Основні правила ведення депозитних операцій

3. Робота з фізичними та юридичними особами із залученням депозитів

1. Ознаки класифікації депозитів

Найбільш суттєвим і важливим джерелом формування та збільшення ресурсної бази комерційних банків виступають депозитні операції.

Депозитні пасивні операції банків із залучення грошових коштів юридичних і фізичних осіб у національній та іноземній валютах у формі вкладів (депозитів) шляхом їх зарахування на відповідні рахунки на певних умовах.

Вклад (депозит) - це гроші, передані в банк їх власникам для зберігання та які залежно від умов зберігання числяться на тому чи іншому банківському рахунку.

За терміном користування вклади поділяються на дві великі групи -депозити до запитання та строкові.

Комерційні банки в своїй діяльності використовують різні форми І строкових вкладів (депозитів).

Особливість депозиту полягає в його двоїстій природі. Депозит для вкладника є грошима, що можна використати в обігу або отримати дохід у вигляді процентів. Для банку це гроші, які є ресурсами і потребують витрат, але це капітал, який в подальшому приносить дохід згідно Положення НБУ „Про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами” від 03.12.03. визначено, що депозитна операція – не операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів.

У банківській практиці депозити класифікують,

1) за категорією депонентів;

депозити юридичних осіб, депозити фізичних осіб, депозити банків;

2) за способом оформлення – іменні – на пред’явника;

3) за строками користування – до запитання, строкові, ощадні;

4) за економічним значенням – пасивні, активні (для банків)

5) за терміналом – до 1 місяця 1 – 3 міс.,3-6 міс., 6-12 міс., більше 1 р.

Депозитний сертифікат - це документ, що видається тільки юридичній особі у вигляді певного свідоцтва банку про внесення грошових коштів, яке надає право внеску сертифіката після закінчення встановленого терміну отримати суму внеску та відповідні проценти.

Ощадний сертифікат - це аналогічний документ, але який видається виключно фізичній особі як свідоцтво про внесення нею грошей на банківський рахунок та надає право власнику на отримання відповідної суми і процентів.

Ощадні сертифікати випускаються банками як на певний строк, такі до запитання. Вони можуть бути іменними і на пред'явника.

Згідно з чинним законодавством банківський сертифікат є цінним папером, а відтак він має значні переваги порівняно з іншими видами вкладів (депозитів): він може вільно продаватись і купуватись на фондовому ринку, виступати засобом платежу, застави, тощо.

У разі виникнення раптової необхідності в наявних коштах власник сертифіката може його продати безпосередньо банку або на вторинному ринку цінних паперів без загрози значної втрати від зниження процентної ставки, але з урахуванням терміну, що залишився до моменту погашення сертифікату.

За способом випуску сертифікати поділяються на сертифікати, що випускаються одноразово і серіями, за способом оформлення - на іменні та на пред'явника, за терміном обертання - на термінові та до запитання; за умовами сплати процентів — на сертифікати з регулярною сплатою процентів після закінчення визначеного розрахункового періоду і з виплатою їх у день погашення сертифіката.