Структура заняття

1.Аналіз теоретичних положень

1.1.Поняття про групу. Види груп.

1.2.Лідерство та керівництво в групі.

1.3.Стилі керівництва. Авторитет керівника.

2.Ситуації для розв’язання.

Визначить стилі керівництва групою.

2.1.Керівник економічного відділу намагається всі питання вирішувати з підлеглими, одноособово вирішує тільки термінові та оперативні питання, Намагається, щоб його заступники були кваліфікованими фахівцями. Сприяє тому, щоб підлеглі працювали самостійно, вимогливий, завжди відмічає позитивний бік у роботі підлеглих.

2.2.Керівник виробничого відділу вимагає від підлеглих чіткого виконання його вимог та вказівок. Усі рішення приймає особисто. Ініціативи підлеглих не підтримує. Строго контролює дотримання ними власно виробленого плану виконання виробничих завдань. Вживає суворих заходів покарання.

2.3.Керівник виробничого підрозділу завжди уважно і чуйно ставиться до особистих проблем підлеглих. Розпорядження завжди співвідносить з настроєм та можливостями виконавців, але іноді складається враження, що він намагається уникнути відповідальності. Не дуже вимогливий до підлеглих.

2.4.Керівник підприємства використовує у своїй роботі високу орієнтацію на ефективну роботу у поєднанні з довірою та повагою до людей.

2.5.Керівник економічного відділу використовує у своїй роботі максимальну увагу до роботи та незначну увагу до людей.

2.6.Керівник виробничого підрозділу використовує у своїй роботі максимальну увагу до людей, а мінімальну, незначну до роботи.

2.7.Заходи плануються не завчасно, а в групі. За реалізацію пропозицій – відповідальні всі. Усі розділи роботи не лише пропонуються, а й обговорюються.

2.8.Процеси у групі відбуваються самі по собі. Керівник не дає вказівок. Розподіл роботи складається з окремих інтересів. Відсутнє будь-яке співробітництво.

2.9.Справи у групі плануються заздалегідь в повному обсязі. Визначаються лише безпосередні цілі, дальні є невідомими. Голос керівника – вирішальний.

Ситуації на прийняття рішення.

2.10.Ви – керівник. У вашому колективі є лідер, який критикує Ваші дії. Це сприяє нестабільності Вашого положення. Ваші дії.

2.11.Трудовий колектив схильний до прийняття рішення, з яким Ви, як керівник, не зовсім згодні. Якими мають бути Ваші дії у даній ситуації?

2.12.Ви – керівник делегації, яка веде переговори по отриманню значного контракту. Несподівано в середині переговорів один з членів Вашої делегації виступає з ініціативою, яка йде у розріз в Вашими планами. Що робити?

Варіант 1.Запропонувати зробити перерву у переговорах і за цей час переговорити з підлеглим.

Варіант 2. Жорстко осадити підлеглого під час переговорів.

Варіант 3. Під час переговорів скажете підлеглому в достатньо м’якому тоні, що він помилився.

Варіант 4. Ваше рішення.

2.13. Одного разу Ви прийняли участь у дискусії декількох керівників підприємств про те, як краще поводитися з підлеглими.

Варіант 1.Для того, щоб підлеглий краще працював, необхідно підходити до нього індивідуально, враховувати особливості його особистості.

Варіант 2.Все це дрібниці. Головне в оцінці людей – це їх ділові якості. Кожен повинен робити те, що йому потрібно.

Варіант 3.Успіху у керівництві можна добитися тільки тоді, коли підлеглі довіряють своєму керівнику, поважають його.

Варіант 4.Найкращими стимулами у роботі є чіткий наказ, пристойна заробітна плата, заслужена премія.

Варіант 5.Ваша точка зору.

3. Діагностичні методики.

3.1.Тест «Сприймання індивідом групи».

Дана методика дозволяє виявити 3 можливі типи сприймання індивідом групи. В якості показника даного сприймання виступає роль групи в індивідуальній діяльності того, хто сприймає:

1. індивід сприймає групу як заважаючу своїй діяльності: це проявляється в індивідуальній роботі, в обмеженні контактів – тип сприймання «індивідуалістичний»;

2. індивід сприймає групу як засіб, інструмент досягнення своїх індивідуальних цілей, перевага надається компетентним членам групи, здатним надати допомогу, взяти на себе розв’язання складної проблеми або слугувати джерелом необхідної інформації – тип сприймання «прагматичний»;

3. індивід сприймає групу як самостійну цінність, на перший план для індивіда виступають проблеми групи та окремих її членів, має місце потреба в колективних формах роботи – тип сприймання «колективістський».

Інструкція: по кожному пункту виберіть одну з трьох можливих відповідей. Букву («а», «б», «в») Вашої відповіді запишіть у лист для відповідей біля відповідного номера питання. На кожне питання треба вибрати тільки одну відповідь.

Анкета

1.Найкращими партнерами в групі я вважаю тих, хто:

а) знає більше, ніж я;

б) усі питання розв’язують разом;

в) не відволікають увагу викладача.

2. найкращими викладачами є ті, хто:

а) мають індивідуальний підхід;

б) створюють умови для допомоги зі сторони інших;

в) створюють в колективі атмосферу, в якій висловлюються всі.

3. Я радий, коли мої друзі:

а) знають більше, ніж я, і можуть мені допомогти;

б) вміють самостійно, не заважаючи іншим, добиватися успіхів;

в) допомагають іншим, коли є випадок.

4. Більше всього мені не подобається, якщо в групі:

а) немає кому допомогти;

б) мені заважають виконувати завдання;

в) інші слабші, ніж я.

5. Мені здається, що я здатен на максимальне, якщо:

а) я можу одержати допомогу та підтримку зі сторони інших;

б) мої зусилля достатньо заохочені;

в) є можливість проявити ініціативу, потрібну для всіх.

6. Мені подобаються колективи, в яких:

а) кожен зацікавлений в покращенні результатів усіх;

б) кожен зайнятий своєю працею і не заважає іншим;

в) кожна людина може використовувати інших для розв’язання своїх задач.

7. Учні оцінюють як самих гірших таких викладачів, які:

а) створюють дух суперництва між учнями;

б) не приділяють їм достатньої уваги;

в) не створюють умов для того, щоб група допомагала своїм студентам.

8. Більше всього задоволення в житті дає:

а) можливість роботи, коли тобі ніхто не заважає;

б) можливість отримання нової інформації від інших людей;

в) можливість зробити користь іншим людям.

9. Основна роль школи повинна полягати:

а) у вихованні людей з розвиненим почуттям обов’язку перед іншими;

б) у підготовці людей, які пристосовуються до самостійного життя;

в) у підготовці людей, які можуть отримувати допомогу від спілкування з іншими людьми.

10.Якщо перед групою стоїть проблема, то я:

а) хочу, щоб інші розв’язували її;

б) працюю самостійно;

в) вношу свій внесок в сумісне розв’язання проблеми.

11. Краще всього я вчився, якщо викладач:

а) мав до мене індивідуальний підхід;

б) створював умови для надання мені допомоги зі сторони інших;

в) заохочував ініціативу учнів, спрямовану на досягнення сумісного успіху.

12.Немає нічого гіршого як випадок, коли:

а) ти не в змозі самостійно досягти успіху;

б) почуваєш себе не потрібним в групі;

в) тобі не допомагають оточуючі.

13. Більше всього я ціную:

а) особистий спіх, в якому є доля успіху моїх друзів;

б) сумісний успіх, в якому є і моя доля успіху;

в) успіх, досягнутий ціною особистих зусиль.

14. Я хотів би:

а) працювати в колективі, в якому застосовуються основні прийоми та методи сумісної роботи;

б) працювати індивідуально з викладачем;

в) працювати з людьми, які мають глибокі знання в даній області.