- •Передмова
- •Виробництво карамелі
- •Виробництво пряників
- •Розділ 1. Методологія системного аналізу складних систем управління
- •Практичне заняття №1
- •Розділ 2. Структурно-функціональний аналіз складних систем
- •Задача-приклад №1:
- •Задача-приклад №2:
- •Задача-приклад №3:
- •Розділ 3. Системний аналіз процесу управління в складних системах
- •Задача-приклад:
- •Розділ 8. Використання в системних дослідженнях знань та досвіду спеціалістів
- •1) Визначення кількості експертів в групі.
- •2) Розробка шкали опитування.
- •3) Розробка анкет для опитування експертів. Визначення альтернатив.
- •4) Додаткові заходи.
- •Задача-приклад
- •Задача-приклад
- •Задача-приклад
- •Розділ 9. Прийняття рішень в складних системах
Задача-приклад №3:
Скласти граф для відділення виробництва сиру (див. практичне заняття №1, рис. 6). Виділити сильнозв’язні, слабкоз’вязні та внутрішні комплекси, склавши відповідні матриці.
Розв’язок:
Приклад графової потокової моделі виробництва сиру:
Рис.11. Графова потокова модель виробництва сиру.
Кожній вершині графа відповідає елемент технологічного комплексу:
1- автомолокоцистерна, 2, 6, 10- насос, 3- лічильник молока, 4- пластинчатий охолоджувач, 5- резервуар, 7- пастер.- охлад. установка, 8- сепаратор-нормалізатор, 9- заквасочник, 11- ванна сирна, 12- ванна самопресувания, 13- установка пресування сиру, 14- автомат фасування
На основі даного графу, виконується декомпозиція об’єкта і виділення сильно- та слабкозв’язаних підсистем. В результаті цього може бути такий варіант: виділена одна сильнозв’язана підсистема, яка включає елементи:
В = {7, 8}
та 3 слабкозв’язаних підсистем:
S1 = {1, 2, 3, 4, 5, 6}; S2 = {9, 10}; S3 = {11, 12, 13, 14}.
Тоді одна з можливих структур системи управління може бути такою, що її центр поміщується в підсистемі В, а термінальні точки — в підсистемах S1 та S3.
Рис.12. Структурна схема зв’язку між підсистемами графа.
Для аналізу потоків і елементів складаємо матрицю зв’язків:
і |
j |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
1 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
3 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
4 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
5 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
6 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
7 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
8 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
9 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
10 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
11 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
12 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
13 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
14 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Будуємо матрицю шляхів.
Р-матриця:
і |
j |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
3 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
4 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
5 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
6 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
7 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
8 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
9 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
10 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
11 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
1 |
12 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
1 |
13 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
14 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
На основі Р-матриці складається допоміжна S-матриця
S-матриця:
і |
j |
|||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
2 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
3 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
4 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
5 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
6 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
7 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
8 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
9 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
10 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
0 |
11 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
0 |
12 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
0 |
13 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
0 |
14 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
1 |
Отже, можна виділити один внутрішній комплекси (ВК) для даного об’єкту: ВК1, до якого входять такі вершини: 7 і 8. Він зображений на графовій моделі пунктирною лінією.
Рис.13. Виділення внутрішніх комплексів на графовій моделі
Задача №1
Скласти граф для ТК виробництва морозива. Виділити сильнозв’язні, слабкоз’вязні та внутрішні комплекси, склавши відповідні матриці.
Задача №2.
Скласти граф для ТК виробництва карамелі. Виділити сильнозв’язні, слабкоз’вязні та внутрішні комплекси, склавши відповідні матриці.
Задача №3
Скласти граф для ТК хлібо-булочного виробництва, цех виробництва пряників Виділити сильнозв’язні, слабкоз’вязні та внутрішні комплекси, склавши відповідні матриці.
