Теми доповідей:

1. Поняття національної релігії та складності його визначення.

2. Роль і функції національно-етнічних релігій в суспільній історії.

3. Релігії Індії та їх вплив на культуру даної країни.

4. Релігії Китаю: особливості та соціально-культурні функції.

5. Зороастризм як різновид національно-етнічної релігії: історія і сучасність.

6. Юдаїзм: особливості, історія, віровчення.

Питання для обговорення:

1. Які священні книги ведійської релігії Вам відомі? Назвіть давніх ведійських богів. Які функції вони виконують?

2. Назвіть найважливіші філософськи течії у стародавньому Китаї? У чому полягає їх сутність? На що поширюється їх вплив?

3. Розкрийте особливості ламаїзму як різновидності тантричного буддизму.

4. Чи тотожний благородний шлях «шлях восьми сходинок» трьом практикам ламаїзму ?

5. На що спрямований зміст іудейської моралі?

6. Даоси розрізняли два дао. Чим відрізнялися одне від одного?

Ключові поняття теми:

Етнонаціональні релігії — релігії, чия поява і функціонування, ме­жі поширення та основні символи пов’язані з певною етнонаціональ-ною спільнотою.

Єрусалим — місто в Палестині, де зосереджено святині християн­ської, іудейської та мусульманської релігій. Прихильниками цих віроспо­відань вважається священним містом.

Каббала — середньовічне релігійно-містичне вчення, поширене серед найфанатичніших прибічників іудаїзму. Кабала являла собою особливий спосіб символічного тлумачення священних текстів, при цьому словам та числам надавалося містичне значення. Певний вплив мала на послідовників християнства та ісламу .

Хасидизм — релігійна течія серед євреїв Польщі, України та Росії, що виникла на початку XVIII ст. Спочат­ку X. відображав протест трудящих мас проти верхівки єврейських громад та рабинів. Хасиди вчили, що людина повинна прагнути до повного злиття з Богом не шляхом поглиблення у «священні книги», як того вимагали рабини, а щирою молитвою та благочестям.

Іудаїзм прогресивний — реформістський рух, що є найпоширені­шим і найвпливовішим напрямом у сучасному іудаїзмі. Акцентує увагу на внутрішньому духовному осмисленні цінностей іудаїзму. Зародився у XVIII ст. в Європі. Нині має до 2 млн. послідовників, що мешкають у 43 країнах світу. В Україні діє 40 громад прогресивного іудаїзму. Головою Прогресивного іудаїзму України є равин О. Духовний.

Рабин (давньоєвр. раббі — мій учитель) — священнослужитель в іудаїзмі; авторитет у витлумаченні приписів та заборон для членів іудей­ської громади.

П’ятикнижжя Мойсея, Тора (давньоєвр. — вчення, закон) — назва перших книг Старого Завіту: Буття, Вихід, Левит, Числа, Второзаконня, де описується походження світу, людини тощо.

Список рекомендованої літератури:

Основна:

1. Абрамович С., Тілло М., Чікарькова М. Релігієзнавство. – К.: Дакор, 2006. – 512 с.

2. Борисова З.О. Основи релігієзнавства: Наук.-метод. посібник. – Донецьк: Дон ДУЕТ, 2003. – 223 с.

3. Історія релігії в Україні: Навчальний посібник / За ред. А.М. Колодного. – К.: Т-во «Знання», 1999. – 735с.

4. Кислюк К.В., Кучер О.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для студентів вузів. – К.: Кондор, 2004. – 646с.

5. Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій: Підручник. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 432 с.

6. Религиоведение / Под ред. Лобазова П.К. – Х.: ООО Одиссей, 2005. – 480с.

7. Релігієзнавство / За ред. А.Г. Баканурського. – К. : ВД «Професіонал», 2004. – 304 с.

8. Релігієзнавство / за ред. М.М. Заковича. – К.: Вища школа, 2000. - 348с.

9. Рижкова С.А. Типологія релігій: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2004. – 448 с.

10. Ходькова Л.П. Релігієзнавство. – Львів: Вид-во: «Афіша», 2001. – 312 с.

11. Черній А.М. Релігієзнавство : Навчальний посібник. – К. : Академвидав, 2005. – 352с.

12. Черній А.М., Лахно А.І. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К. : Вид-во Європейського університету, 2002. – 288 с.

13. Шевченко В.М. Словник. Довідник з релігієзнавства. – К.: Наук. думка, 200. – 560с.

14. Яроцький П.Л. Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 308с.