2. Заповнити тематичну таблицю

Одним із наймасштабніших, найвагоміших яви у барвистому калейдоскопі українського образотворчого мистецтва початку століття була творчість Михайла Бойчука та його послідовників. Це явище дістало назву «бойчукізм», хоча сам М.Бойчук і його учні називали себе «школою українських монументалістів». Творчі зусилля школи українських монументалістів були спрямовані на пошуки сучасного стилю вітчизняного мистецтва, який би ґрунтувався на національних традиціях і водночас перебував на рівні новітніх досягнень світової культури

Скласти таблицю «Школа українських монументалістів М.Бойчука»

Митці	Твори		Опис творчого доробку
1		2	3
Михайло Бойчук
Тимофій Бойчук
Іван Падалка
Оксана Павленко
Олексій Кравченко

3. Охарактеризувати, проаналізувати (в залежності від поставленого завдання) культурне явище (культурну епоху, витвір мистецтва, діяльність митця, культурологічну концепцію)

Охарактеризуйте основні положення Берестейської унії 1596 р. відповідно до документу „Артикули, на які потребуємо гарантії від панів раніше, заки поступимо до єдності з Римською церквою ” (Кислюк К.В., Кучер О.М. Релігієзнавство: Навч. посібник для студентів вузів. – К.: Кондар, 2004. – С. 554 -555).

4.Дати відповідь на тестове завдання

Які київські будівлі бароко належать…

а) І. Шеделю; а) Андріївська церква;

б) Покровська церква на Подолі;

б) В. Растреллі; в) Маріїнський палац;

г) Лаврська дзвіниця (заввишки 96,5 м);

в) І. Григоровичу-Барському. д) Ротонда фонтану “Самсон”;

ж) Проект Брами Заборовського (західних воріт

Софійського монастиря)?

5. Назвати ім’я автора та назву праці

“… Вісь світової історії слід віднести, мабуть, до часу приблизно 500 років до н.е., до того духовного процесу, який тривав між 800 і 200 рр. до н.е. Тоді відбувся найрізкіший поворот в історії. З’явилася людина такого типу, яка збереглася і по цей день. Цей час ми будемо називати коротко – осьовим часом.

У цей час відбувається багато незвичайного. У Китаї жили тоді Конфуцій і Лаоцзи, виникли всі напрями китайської філософії, мислили Моцзи, Чжуанцзи, Лецзи і незчисленни число інших. В Індії виникли Упанішади, жив Будда; у філософії – в Індії, як і в Китаї, - було розглянуто всі можливості філософського осмислення дійсності, аж до скептицизму, до матеріалізму, софістики й нігілізму; в Ірані Заратустра вчив про світ, в якому точиться боротьба зі злом; у Палестині виступили пророки Ілія, Ісайя, Ієремія, в Греції – це час Гомера, філософів Парменіда, Геракліта, Платона, трагіків, Фукідіда і Архімеда. Все те, що пов’язано з цими іменами, виникло майже одночасно протягом не багатьох століть у Китаї, Індії і на Заході незалежно одне від одного.

Нове, що виникло у цю добу в трьох згаданих культурах, зводиться до того, що людина усвідомлює буття в цілому, саму себе і свої межі… У цю добу були розроблені основні категорії, якими ми мислимо до цього часу, закладені основи світових релігій, що й сьогодні визначають життя людей”.

Варіант № 9

1. Розкрити змістовне навантаження наступних понять: “інформаційне суспільство”, “інформація”, “інформаційна політика”, “куртуазна література”, “лірика”.