- •Фонетика
- •1. Звуки мови. Творення звуків. Голосні та приголосні звуки. Позначення звуків буквами на письмі
- •2. Тверді і м'які приголосні. Позначення м'якості приголосних звуків на письмі
- •3. Дзвінкі та глухі приголосні
- •4. Склад. Наголос
- •5. Чергування голосних і приголосних фонем
- •6. Подовження і подвоєння приголосних звуків
- •2. Вимова голосних звуків
- •Орфоепія та орфографія
- •1. Орфоепія як розділ мовознавчої науки
- •3. Вимова приголосних звуків
- •4. Вимова деяких звукосполучень приголосних
- •5. Орфографія як розділ мовознавства. Поняття орфографічної норми, орфограми
- •6. Принципи українського правопису
- •1. Числівник у системі частин мови. Числівник у ролі підмета.
- •Поміркуйте!
- •Як виникла лічба?
- •2. Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками.
- •Розрізняйте!
- •Активізуйте свій словниковий запас!
- •3. Особливості відмінювання числівників
- •4. Зв'язок числівників з іменниками
- •Загальні відомості про речення. Просте речення. Головні і другорядні члени речення. Текст
- •1. Поняття про синтаксис як розділ граматики.
- •2. Основні одиниці синтаксису. Поняття про словосполучення. Словосполучення й інші синтаксичні одиниці.
- •3. Типи зв'язку слів у словосполученнях. Типи словосполучень за будовою. Типи словосполучень за морфологічним вираженням стрижневого слова. Смислові відношення між словами в словосполученні.
- •4. Поняття про речення. Ознаки речення. Класифікація речень.
- •2. За емоційністю речення поділяються на окличні і неокличні: Наш вільний труд Змете весь бруд і дасть життя основи! (с.Черкасенко); Працюючи, Ілько розглядався по боках (є.Гуцало).
- •5. Двоскладні речення. Підмет і присудок як головні члени двоскладного речення. Групи підмета і способи його вираження. Групи присудка і способи його вираження.
- •6. Додаток як синтаксичне вираження об'єкта. Види додатків та способи їх вираження.
- •7. Означення як синтаксичне вираження атрибута. Види означень та способи їх вираження.
- •8. Прикладка як особлива форма означення.
- •9. Обставини як синтаксичне вираження різних ознак і відношень дії або стану. Типи обставин за значенням і способи вираження їх окремими словами і сполученнями слів.
- •10. Текст. Основні ознаки тексту.
5. Орфографія як розділ мовознавства. Поняття орфографічної норми, орфограми
Орфографія
(гр. orthos
правильний, grapho
пишу)
це система правил про способи передачі
звукового мовлення у писемній або
друкованій формі. Орфографією називають
також розділ мовознавства, у якому
вивчається система правил, що забезпечують
передачу звукового мовлення на письмі.
Орфографічні норми сукупність правил, які впорядковують мовні засоби, забезпечуючи єдність передачі усного мовлення у писемній формі.
Орфограма написання, яке здійснюється на основі правил орфографії. Орфограми є буквені (наприклад, у слові село нею є буква е на позначення ненаголошеного голосного у корені) і небуквені (написання слів разом чи окремо, місце перенесення слова з рядка в рядок тощо).
Орфографічне правило — це коротка чітка рекомендація для певного написання як зразкового.
6. Принципи українського правопису
Принцип правопису (лат. principium основа) це те, що лежить в основі правопису.
В основу українського правопису покладено такі принципи:
Фонетичний. Слово чи його частина за фонетичним принципом пишуться так, як вони вимовляються у літературній мові.
Морфологічний принцип вимагає однакового позначення на письмі значущих частин слова (морфем) незалежно від їх реального значення. Більшість правил українських написань суфіксів, префіксів, закінчень, чергувань у коренях слів, суфіксах і префіксах ґрунтуються на морфологічному принципі.
Історичний, або традиційний. Цей принцип правопису полягає в тому, що слова, окремі частини їх чи окремі букви пишуться так, як прийнято, як усталено традицією.
Смисловий принцип. Правопис слова залежить від його значення (смислу).
Тема: ЧИСЛІВНИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ
Числівник у системі частин мови. Числівник у ролі підмета.
Розряди числівників за значенням і граматичними ознаками.
Кількісні числівники та їх тематичні групи.
Питання про порядкові числівники.
Особливості відмінювання числівників.
Зв'язок числівників з іменниками.
Структурні розряди числівників.
1. Числівник у системі частин мови. Числівник у ролі підмета.
Числівник це повнозначна змінна частина мови, що позначає абстрактне число, кількість однорідних предметів, кількість частин від цілого або місце предмета в ряду однорідних при лічбі. Числівники відповідають на питання скільки? котрий? котра? котре? Наприклад: нуль, кілька, дві сьомих, четверо, тисяча шістсот п'ятдесят четвертий, дванадцята, двадцять восьме.
В основі числення в українській мові лежить десяткова система. Лічба ведеться розрядами, кожний вищий розряд включає в себе десять одиниць нижчого розряду. Вся складна система числівників базується на невеликій кількості непохідних числових назв, до яких належать назви чисел першого десятка один, два, три, чотири, п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, десять та ще шість числових назв нуль, сорок, сто, тисяча, мільйон, мільярд. Назви більйон, трильйон, квадрильйон, квінтильйон і т. д. є вже фактично науковими термінами. Числівники належать до основного словникового фонду мови.
У реченні кількісні числівники виконують різноманітні синтаксичні функції. Сполучаючись з іменниками, вони у формі називного відмінка виконують роль підмета, а в непрямих роль означення, додатка, іменної частини складеного присудка. Наприклад: 1. Два на сім чотирнадцять. 2. Один у полі не воїн. (Нар. тв.).
ЧИСЛІВНИК У РОЛІ ПІДМЕТА
Коли підмет виражений словосполученням із складеним числівником, що закінчується на один, присудок, як правило, стоїть в однині. Наприклад: Двадцять один студент м. Хмельницького прибув на Всеукраїнський конкурс знавців англійської мови. Якщо ж присудок виражений зворотним дієсловом, то він здебільшого має форму множини: Двадцять одна дівчина-третьокурсниця зібралися працювати влітку екскурсоводами.
Коли до складу підмета, вираженого кількісно-іменним словосполученням, входять числівники два, три, чотири, присудок стоїть здебільшого у множині. Наприклад: Два брати через дорогу живуть, а один одного не бачать. (Нар. тв.) Якщо ж підмет неживий предмет, то присудок може стояти і в однині: У шафі висить два пальта.
Коли підмет виражений числівником та іменником років, присудок вживається тільки в однині. Наприклад: Минуло п'ять років.
Якщо підмет виражений неозначено-кількісним числівником з іменником, то присудок набуває форм середнього роду: Кілька парубків скочило до танцю. (М. Коцюбинський.)
Коли до складу підмета входить кілька однорідних членів, то присудок вживається у формі множини. Наприклад: У роботі конференції взяли участь тридцять п'ять тисяч викладачів, студентів та аспірантів. (З газ.)
