26. Нормування оборотних коштів. Особливості нормування оборотних коштів по елементах.

Нормувавання — це процес визначення оптимального розміру певного виду активу що нормується, у співвідношенні, як правило, з обсягом діяльності для забезпечення сталої і ефективної роботи підприємства. Тобто, нормування ОК –це визначення їх оптимального обсягу.

При розрахунку потреби в нормованих ОК використовуються нормативи оборотних коштів, які підприємство вправі розраховувати самостійно. При цьому можуть застосовуватись певні методи.

1) Аналітичний- припускає визначення потреби в ОК у розмірі їх середніх залишків з урахуванням планових змін в об*ємах діяльності.

2) Коефіцієнтний- припускає розподіл запасів на залежні від об*ємів діяльності та незалежні від них. Потреба в ОК визначається по першій групі (залежних від об*ємів діяльності) з урахуванням планової зміни обсягів діяльності, а для другої групи у розмірі середніх залишків за період.

3) Метод прямого розрахунку- припускає розрахунок нормативу, який складається із нормативу по кожному елементу.

Реалізація цього методу передбачає здійснення таких етапів розрахунків:

1. Визначення норм запасу по окремих статтях обороти активів. Норма оборотних коштів представляє собою відносн показник, який виражається в днях, % або гривнях.

2. Встановлення одноденних витрат матеріальних цінносі виходячи з кошторису витрат.

3. Визначення нормативу оборотних коштів (НВоб.к.) коджній статті у грошовому виразі:

НВоб.к. = Н * Водн., де: Н - норма оборотних коштів в днях; Водн. - одноденні витрати оборотних коштів.

4. Вирахування сукупного нормативу або загальної потреби в нормованих оборотних активах по підприємству шляхом підсумовування певних нормативів по окремих статтях.

Цей метод передбачає розрахунок нормативів по таких елементах оборотних активів:

1) нормування виробничих запасів:

2) нормування незавершеного виробництва.

3) нормування запасів готової продукції.

4) Нормування оборотних коштів по тарі

27. Джерела формування оборотних коштів

Визначену потребу підприємства в оборотних активах необхідно забезпечити відповідним обсягом фінансування. Джерел фінансування такої потреби можуть бути як власні, так і позикові. В якості таких джерел фінансування виступають:• власні оборотні кошти, тобто частка власного капіталу, спрямовується на поповнення оборотних активів (у фо власних оборотних коштів або чистого робочого капіталу);• чистий прибуток підприємства;• товарна кредиторська заборгованість підприємства;• внутрішня кредиторська заборгованість підприємства;• кредити банків,• доходи майбутніх періодів;• інші позикові кошти підприємства.

Визначення потреби в додатковому залученні коштів фінансування потреби в оборотних активах відбувається шляхом порівняння обсягу потреби підприємства у оборотних активам обсягу наявних джерел їх фінансування. Якщо потреба в оборої активах перевищує за обсягом власні джерела фінансування, виникає необхідність залучення позикових коштів у об додаткового фінансування.

Існує три принципових підходи до фінансування оборотних активів:

• консервативний — коли вся постійна частина ОА і половина змінної фінансується за рахунок власного капіталу (ВК) і довгострокового позикового капіталу (ДПК), а друга половина змінної частини — за рахунок короткострокового позикового капіталу (КПК);

• помірний — коли постійна частина фінансується за рахунок ВК і ДПК, а змінна — за рахунок КПК;

• агресивний — коли половина постійної частини фінансується за рахунок ВК і ДПК, а все інше — за рахунок КПК.

Під постійною частиною оборотних активів тут розуміється їх норматив за мінімального обсягу діяльності, а під змінною — перевищення цього нормативу у зв'язку з циклічністю або сезонністю діяльності.

28. Показники стану і ефективності використання оборотних коштів підприємства.

Стан оборотних активів характеризується наявністю власного оборотного капіталу на певну дату (за балансом). Порівняння його величини з нормативом дозволяє визначити нестачу або надлишок чистого робочого капіталу підприємства.

Ефективність і оптимальність використання оборотних коштів оцінюється відповідно показниками рентабельності і ділової активності. Під діловою активністю розуміють швидкість обороту певних видів оборотних активів в разах, яка розраховується як співвідношення обсягу продаж до собівартості або обсягу продаж в кредит до середніх залишків певних груп оборотних активів.

Необхідний обсяг і оптимальність структури оцінюється за допомогою структурних співвідношень між групами оборотних активів і показників ліквідності та платоспроможності. Під ліквідністю розуміють швидкість перетворення певного виду оборотних активів у гроші. Розрахунок здійснюється через обчислення показників ділової активності в днях обороту, що, по суті, і є ліквідністю. Платоспроможність визначається через співвідношення різних типів оборотних активів за певними групами, які формуються за ступенем ліквідності і поточними пасивами. Кожен коефіцієнт показує рівень негайності розрахунків в залежності в терміновості погашення поточних пасивів і співвідношень між групами оборотних активів за рівнем ліквідності.

З метою ефективного управління оборотними активами приємства використовується певна система оцінки ефективності їх використання, яка включає ряд показників:

1. Група показників ліквідності (коефіцієнти загалі проміжної та абсолютної ліквідності).

2. Коефіцієнт участі матеріальних запасів у покр короткострокових зобов'язань

3. Питома вага магеріальних оборотних активів у загалі сумі оборотних коштів.

4. Коефіцієнт маневреності оборотних активів.

5. Коефіцієнт достатності грошових коштів.

6. Група показників тривалості обороту оборотних акгивів

7. Тривалість операційного та фінансового циклу. Більш детально варто зупинитись на показниках обороті оборотних активів, оскільки саме вони характеризують інтенсивність їх використання. Співставлення коефіцієнтів оборотності в динаміці дозволяє виявити тенденції змін ефективності використання оборотних коштів. Якщо кількість оборотів оборотних активів збільшується або залишається стабільною, то підприємство має передумови для ритмічної праці та раціонального використання грошових коштів. Зниження кількості оборотів свідчить про пад темпів розвитку підприємства.