2.2 Розвиток швидкісних здібностей.

 Провідний метод розвитку швидкісних здібностей школярів VIII - IX класів - повторний. Тривалість виконання вправ на швидкість не повинна перевищувати в цьому віці 6 - 8 сек. з інтервалами відпочинку між повтореннями в межах 1,5 - 2 хв. В якості засобу розвитку швидкісних здібностей використовують повторний біг на 30 - 40 м в VIII класі, 50 - 60 м - в IX класі, різні прискорення на 20 - 30 і 30 - 40 м, старти з різних вихідних положень, біг з ходу на 20 - 30 і 30 - 40 м, біг з максимальною швидкістю на 50 - 60 і 60 - 80 м відповідно. Одним з ефективних засобів розвитку швидкісних здібностей у школярів різного віку є рухливі ігри та естафети з бігом.

Розвитку швидкісних здібностей сприяють зміни умов виконання вправ, які полегшують (біг під ухил з ходу) або ускладнюють (біг по піску, в гору) завдання.

Вправи на розвиток швидкісних здібностей застосовують на початку основної частини уроку після спеціальної розминки, спрямованої на підготовку опорно-рухового апарату, дихальної і серцево-судинної систем до виконання швидких рухів.

2.3 Розвиток координаційних здібностей

В арсенал засобів розвитку координаційних здібностей у VIII - IX класах включають різні варіанти човникового бігу (з киснем предметів, з перенесенням предметів, в парах, в трійках). У VIII класі для дівчат використовують човниковий біг 3х10м, для юнаків - 5х10м, в IX - 4х10 і 6х10 м відповідно. Можливі й інші варіанти човникового бігу.

Широко застосовують біг із зміною напряму (по сигналу, без сигналу), швидкості (швидше, повільніше), чергування швидкого бігу на 10 - 20 м з бігом по інерції на 60 - 80 м в VIII класі і на 20 - 30 і 80 - 100 м - в IX класі, для дівчат дистанція може бути зменшена.

Сприяє розвитку координаційних здібностей біг з подоланням перешкод і на місцевості. В якості перешкод можуть використовуватися бар'єри різної висоти, натягнуті на різній висоті мотузки, колоди. Вчителю необхідно періодично міняти порядок подолання перешкод, їх кількість і дистанцію бігу, яка може бути поступово доведена у дівчат і юнаків у VIII класі до 80 і 100 м, та IX класі - до 100 і 150 м відповідно.

При бігу на місцевості школярів вчать долати природні перешкоди: підйоми і спуски, струмки, пні, канави. Довжина дистанції у дівчат VIII класу - 200 -400 м, юнаків - 300-600, у IX класі - 300-500 і 400-700 м відповідно.

Глава 3 методика початкового відбору юних бігунів у бігу на середні дистанції

Починати заняття і проводити відбір до бігу на витривалість рекомендується у віці 8-11 років (але не пізніше ніж у 12 років). Це обумовлено тим, що природний інтенсивне зростання якості загальної витривалості спостерігається у дітей (особливо хлопчиків) вже з 8 років, а вік 11-15 років найбільш чутливий до впливу тренувальних навантажень.

Вивчення досвіду роботи тренерів, біографій багатьох спортсменів, наші власні дослідження та спостереження за юними бігунами дозволяють зробити висновок: стосовно до бігу на середні і довгі дистанції одноетапний відбір, проведений навіть на досить тривалому (до півтора року) відрізку часу, не завжди ефективний. Тому організація відбору в названих видах передбачає його багатоетапність у відповідності з поставленими завданнями.

У бігу на середні і довгі дистанції відбір слід приурочити до наступних етапів багаторічного тренувального процесу.

На першому етапі (10-12 років і молодше) тренер здійснює набір в групи початкової підготовки. Потім на основі многоборності проводиться загальна орієнтація дітей на заняття видами бігу на витривалість. Оцінка здібностей займаються і подальший відбір здійснюється за результатами тестування.

На другому етапі (13-16 років) юні бігуни пробують свої сили на різних дистанціях. Однак при цьому бажано уникати вузької спрямованості в навантаженнях і вузькою спеціалізацією.

Третій етап відбору - найбільш відповідальний. Він збігається з віком 17-19 років, коли виявляється схильність спортсменів до однієї - двох дистанцій. На цьому етапі необхідно практикувати старти не тільки на обраних, але й на суміжних дистанціях.

Четвертий етап пов'язаний з безпосереднім відбором в збірні команди різного масштабу.

Перш, ніж перейти безпосередньо до практичних рекомендацій по відбору бігунів, зазначимо основні показники, що характеризують різні сторони підготовленості на всіх етапах відбору.

До таких показників (за ступенем їх важливості) відносяться:

1. Рівень розвитку найважливіших фізичних якостей і темпи їх приросту під впливом тренування.

2. Стан функціональних систем організму, які забезпечують успіх в бігу, і динаміка їх вдосконалення.

3. Антропометричні особливості спортсмена.

Крім того, слід враховувати й інші показники (які докладно не розглядаються в статті), а саме: властивості вищої нервової діяльності, психічні особливості спортсменів та їх здатність до адаптації до зростаючих навантажень.

Крім цих показників при відборі потрібно брати до уваги: ​​а) модельні характеристики найсильніших спортсменів; б) індивідуальні особливості біологічного віку дітей і підлітків; в) критичні і чутливі періоди розвитку рухових функцій; г) засоби і методи початкової спортивної спеціалізації; д) стан здоров'я .

ПЕРШИЙ ЕТАП (10 - 12 років).

На цьому етапі тренери дивляться сотні (а часом і тисячі) школярів на уроках фізкультури, на різних масових дитячих змаганнях. Ефективність цієї роботи багато в чому підвищується, якщо у тренера ДЮСШ налагоджені контакти з учителями фізкультури загальноосвітніх шкіл (особливо тих, де є спеціальні спортивні класи). Учитель, який упродовж тривалого часу спостерігає хлопців на уроках фізкультури, може з досить великим ступенем точності вказати дітей, схильних до бігу.

Так відбувається попередня або пошукова частина відбору, коли оцінюються в основному зовнішні ознаки новачків: ріст, вест, рухова активність на уроці, бажання тренуватися, схильність до бігу і т. п.

Перше, з чим стикається тренер при відборі, це зовнішні дані (антропометричні показники) спортсменів.

Протягом ряду років проводилися спеціальні дослідження, які дозволили виділити анатомо-морфологічні критерії, найбільш характерні для бігунів на середні дистанції різного віку (табл.2), які можна застосувати при відборі.

Таблица 2

Вік (років)	Зріст (см)	Вага (кг)	ОКГ (см)	ЖЕЛ (см3)
10-12 13-14 15-16 17-18 19-20 21 і старші	1446 1587 1707 1755 1775 1784	377 478 598 656 675 684	693 762 863 913 923 942	2260140 2780120 4000170 4740150 4970120 5090120

Як видно, межі цих критеріїв досить широкі. Однак потрібно враховувати, що з віком і підвищенням спортивної кваліфікації діапазон розкиду антропометричних показників кілька звужується. Тут позначаються вплив багаторічних специфічних навантажень на організм спортсменів, більш ретельний відбір перспективних бігунів і відсів менш пристосованих до бігу на середні дистанції. Ще раз нагадаємо: роль антропометричних особливостей при відборі до бігу може бути тільки допоміжною і найбільшу значимість їм слід надавати тільки на перших етапах.

Далі для дітей, обраних на основі спостережень, проводиться тестування по спеціальному комплексу (табл. 3).

На першому етапі комплекс включає лише 5 вправ-тестів: біг на 60, 300, 600 і 2000 м та потрійний стрибок з місця. Новачки, результати яких по більшості вправ не поступаються нижній межі табличних тестів, можуть бути зараховані в групу. Наприклад, у бігу на 300 м результат не повинен бути гіршим 1.06,7 (1.01,5 + 5,2). Як вже зазначалося вище, у таблиці дається середній рівень результатів для кожної вікової групи, що дозволяє в майбутньому добитися успіху в бігу на середні дистанції.

Слід зазначити, що у віці 10-12 років ще не позначається вплив статевого розвитку на прояв фізичних якостей і тому за результатами тестів в якійсь мірі вже можна оцінити потенційні можливості юних бігунів.

У кінці першого етапу тестування проводиться знову, і за його результатами проводиться відбір. Як правило, діти, схильні до бігу на середні дистанції, в цей час показують результати, що відповідають верхній межі для свого віку або навіть близькі (а іноді і перевищують) до нижньої межі результатів для наступної групи (13-14 років).

ДРУГИЙ ЕТАП (13-16 років). На другому етапі відбору оцінка результатів тестування та темпів їх приросту здійснюється з урахуванням біологічного віку, так як він збігається з періодом найбільш бурхливого статевого розвитку. Добрими вважаються темпи приростів 7-10% на початку етапу і 5-7% в кінці його. В кінці етапу бігуни виходять на рівень результатів III - II дорослого розряду.

Іноді перші два етапи можуть бути об'єднані через те, що підліток (займаючись іншими видами спорту та з інших причин) не зміг почати тренування з бігу в ранньому віці. У цьому випадку, враховуючи попередню діяльність, орієнтуються на результати первинного обстеження і темпи зростання в процесі тренувань. При цьому результати тестування не повинні поступатися середньому рівню для даного віку або бути близькими до нього (якщо це вік пубертатного розвитку, то в розрахунок береться біологічна зрілість).

Таблица 3

Тест	Вік (років)
	10-12	13-14	15-16	17-18	19-20	21 істарші
60 м	10004	8,80,4	7,90,3	7,60,3	7,40,3	7,30,2
100 м	-	-	12,60,4	11,70,3	11,50,4	11,40,3
300 м	61,55,2	47,23,9	42,02,8	38,02,0	37,31,2	37,31,3
600 м	2.12,58,0	1.47,04,0	11.33,04,0	1.26,03,0	1.23,02,0	1.22,02,0
1000 м	-	3.17,07,0	2.51,06,0	2.34,04,0	2.31,04,0	2.28,03,1
2000 м	8.43,019,0	7.11,013,0	6.27,010,0	5.48,07,0	5.33,06,0	5.21,05,0
3000 м	-	11.14,023,0	9.59,022,0	8.54,018,0	8.39,014,0	8.21,012,0
Потрійний с/м (см)	50040	61040	72040	77040	78030	81030
10-й с/м (м)	-	221,90	252,20	261,50	271,70	282,10
400 м	-	67,03,5	56,92,2	531,6	511,1	501,1
800 м	-	2.34,04,0	2.07,03,0	1.57,02,0	1.54,02,0	1.51,02,0
1500 м	-	5.23,011,0	4.35,09,0	4.03,05,0	3.54,04,0	3.47,04,0