4.4.2.2. Автоматичне від’єднання фільтрів для промивання та регенерації.

Автоматичне від’єднання фільтрів для промивання та регенерації здійснюється автоматичним пристроєм (позиція 1-4 ), який діє за співвідношенням гідравлічного опору фільтру 1 та звужуючого пристрою (діафрагми, позиція 1-1), розташованої на трубопроводі води після фільтру. Опір фільтру зростає зі збільшенням забрудненості фільтруючого шару та збільшенням загальної витрати води через фільтр. Тому збільшення різниці тисків на фільтрі є досить надійним непрямим показником його забрудненості лише при незмінній витраті води. Схема автоматичного від’єднання фільтру 1 для промивання та регенерації подана на рисунку:

Засоби автоматизації: 1-1 - звужуючий пристрій (діафрагма); 1-2, 1-3 – первинні вимірювальні перетворювачі різниці тисків (диференційні макометри); 1-4 - автоматичний пристрій від’єднання фільтру для промивання та регенерації.

4.4.2.3. Автоматизація процесу промивання та відновлення фільтрів.

Процеси промивання та відновлення (регенерації) фільтрів здійснюється з допомогою визначеної послідовності та тривалості відкривання і закривання відповідних клапанів мембранними виконавчими механізмами на лінія освітленої води, води, яка подається з низу до гори та навпаки і стиснутого повітря для спушування фільтру. Ці процеси автоматизуються з допомогою командного електро-пневматичного приладу КЕП, який керує відкриттям або закриттям клапанів за часовою програмою з допомогою електрогідравлічного реле.

Спрощена функціональна схема керування процесом промивання механічного фільтру з допомогою клапанів 1 ÷ 6 з мембранними виконавчими механізмами подана на рисунку:

На схемі застосовані такі позначення засобів автоматизації: 1-1 - груповий командний електро-пневматичний прилад (КЕП); 1-2 - ключ керування; 1-3 - перемикач керування; 2-1 - КЕП механічного фільтра 1; 3-1, 4-1 – первинні вимірювальні перетворювачі витрати води (діафрагми); 3-2, 4-2 - сигналізатори відсутності (нульової) витрати води; 3-3 - регулятор витрати початкової сирої води, який через виконавчий механізм (2-4) діє на регулюючий клапан 7.

Потрібна кількість води для промивання підтримується регулятором витрати (3-3), який отримує сигнал від первинного вимірювального перетворювача (3-1) витрати води і діє на регулюючий клапан 7. Вмикання КЕПа (2-1) здійснюється відповідними сигналізаторами (3-2, 4-2) відсутності витрати води для промивання фільтру.

Послідовність процесів промивання та відновлення (регенерації) фільтрів:

1. Закривається клапан 2 на лінії води, що обробляється;

2. Після цього закривається клапан 1 на лінії подання початкової (сирої) води;

3. Відкриваються клапани 4 та 5 і відбувається процес спушування фільтруючого шару стиснутим повітрям;

4. Після завершення операції спушування клапани 4 і 5 закриваються;

5. Відкриваються клапани 3 і 5 для промивання фільтру освітленою водою з низу до гори. При цьому регулятор витрати 3-3 з допомогою регулюючого клапана 7 встановлює кількість води, необхідну для промивання. Далі ця вода скидається в дренаж;

6. Промивання (відновлення) фільтра здійснюється з допомогою відкривання клапанів 1 та 6 і пропусканням води через нього зверху вниз і далі в дренаж;

7. Поновне під’єдання фільтра в роботу здійснюється відкриванням клапана 2 і закриванням клапана 6.

Автоматизація зазначених процесів здійснюється з допомогою командного електро-пневматичного пристрою КЕП (2-1), який керує закриванням і відкриванням клапанів 1 ÷ 6 з допомогою електрогідравлічних реле (ЕГР). Дозвіл для виконання операцій, які йдуть після закривання клапана 2 (пункт 1), формується сигналізатором (4-2) нульової витрати води. Дозвіл для виконання завершальної операції – промивання (пункт 6) формує сигналізатор (3-2) витрати води, яка надходила для промивання. Автомат промивання (2-1) може вмикатися ручним способом з допомогою ключа (1-2) або за сигналом від групового КЕП (1-1) через перемикач керування (1-3).

Як командний пристрій також може застосовуватися електрогідравлічний пристрій типу КП-ЭГП12/8, який має 12 електричних і 8 гідравлічних комірок. Завдяки цьому такий командний пристрій безперервно може керувати запірними мембранними виконавчими клапанами типу МВК. В системі керування регенерацією фільтра виконання команд також передбачає контролювання команд за нульовою витратою води від сигналізатора.

Для керування регенерацією групи фільтрів застосовується також логічний автомат регенерації фільтрів ЛАРИФ, який є надбудовою над індивідуальними командними приладами (КП). Структурна схема ЛАРИФ показана на рисунку:

На схемі застосовані такі позначення технологічного обладнання: РВ - вузол регенерації фільтрів (дозатори розчинів, запірні клапани тощо); Ф1 і Ф2 - фільтри; КП1 і КП2 - командні прилади; БФ1 і БФ2 - логічні блоки керування фільтрами; ДФ1 і ДФ2 - давачі, встановлені на фільтрах; ДРВ - давачі регенераційного вузла; БО - блок операцій з керування регенерації фільтрів.

Блоки керування фільтрів БФ отримують сигнали від давачів фільтрів ДФ і здійснюють керування ними відповідно до попередньо визначеної часової програми (вимкнення з роботи, перемикання операцій промивання, контролювання, аварійна сигналізація тощо).

Отже, автоматизація установок хімічного водоочищення крім полегшення умов праці і скорочення чисельності операторів, підвищує надійність підготування хімічно очищеної води (усуваються можливі помилки експлуатаційного персоналу) і дозволяє добиватися повнішого використання обладнання та зменшення витрати реагентів.