4.3. Возможные ситуации при однократном контроле параметра
При однократному вимірюванні ДП можлива одна з наступних чотирьох ситуацій [4].
Ситуація 1. Значення визначального параметру х – в допуску (одна проста подія); результат вимірювання r – в допуску (друга проста подія). Складну подію позначаємо як {xr} (рис. 4.4).
Рис.
4.4.
Умови появи події {x
r}
Засоби діагностування (ВЗК або НАСК) на
основі аналізу нерівності a
< r < b
формує вірне рішення: «Параметр Х
в нормі». Ймовірність прийняття такого
рішення позначимо 
.
Ситуація 2. Значення визначального
параметру х – поза допуском
(одна проста подія); результат
вимірювання r –
поза допуском (друга проста подія).
Складну подію позначаємо як 
(рис. 4.5).
Рис.
4.5. Умови появи події 
ВЗК (НАСК) на основі аналізу нерівності
r < а формує також
вірне рішення: «Параметр Х НЕ в
нормі». Ймовірність прийняття такого
рішення позначимо 
.
Ситуація 3. Значення визначального
параметру х – в допуску
(одна проста подія); результат
вимірювання r –
поза допуском (друга проста подія).
Складну подію позначаємо як 
(рис. 4.6).
Рис. 4.6. Умови
появи події
ВЗК (НАСК) на основі аналізу нерівності
r < а формує
невірне рішення: «Параметр Х НЕ в
нормі». Подібну ситуацію зазвичай
називають «хибною відмовою», а ймовірність
прийняття такого невірного рішення
.=
α – помилкою першого роду.
Ситуація
4. Істинне значення визначального
параметру х – поза межею
поля допуску (одна проста подія); результат
вимірювання r –
в допуску (друга проста подія).
Складну подію позначаємо як 
(рис. 4.7).
Рис. 4.7. Умови появи
події
Засоби контролю на
основі аналізу нерівності a
< r
< b
формулюють
невірне рішення: «Параметр Х
в нормі». Цю
складну подію називають «невиявлена
відмова», а ймовірність прийняття такого
невірного рішення 
= β – помилкою
другого роду.
4.4. Геометрическая интерпретация ошибок контроля
На рис. 4.8 приведены примеры, иллюстрирующие появление ошибок a и b при контроле параметра Х.
На снимаемое с КТ значение х (на рис. 4.8 а – х находится в допуске) “садится” случайная составляющая помехи с распределением f (); площадь под f () в интервале от – до а есть вероятность ложного отказа .
Появление вероятности необнаруженного отказа поясняет рис. 4.8 б измеренное значение х находится за границей допуска.
x
На основе рис. 4.8 проведём эксперимент с “вытягиванием” оси х вправо до совмещения хс = mx с нулевым значением. Этот приём наглядно иллюстрирует возможность исключения mx из выражения (3.1), т.е. параметр mx не влияет на ошибки и ; тогда:
В выражении для f () значение m = 0, поскольку систематическая составляющая погрешности измерения компенсируется схемо-техническими способами; тогда:
При ответе на вопрос 3.4 следует раскрыть содержание всех обозначений на рис. 4.8.