3. Розвиток мовлення, особливості спілкування дитини перших шести років життя з ровесниками та старшими.

У продовж першого року життя в дитини розвивається фо­нематичний бік мовлення. Здійснюється перехід від голосних ре­акцій до словосполучень, а від них - до словоутворень. Зокрема, спостерігається така послідовність: 2-й місяць - дитина слухає звуки, виникає спонтанна вокалізація; 3-й місяць - дитина впізнає голос, використовує звуки у "розмові" з дорослим, з'яв­ляється гуління; 7 - 8-й місяць - виникає реакція на слово, лепет, вокалізація при маніпуляціях, формується інтонаційне та фоне­матичне поле мозку, розуміння мовної ситуації, окремих слів; 10 - 12-й місяці - встановлюється зв'язок між назвою предмета і са­мим предметом, з'являються перші склади.

У цей період розвиток мовлення здійснюється через вклю­чення дитини у спілкування з дорослим. Спочатку виникає увага до його мовлення, а потім дитина наслідує дорослого.

Другий рік. Встановлюється зв'язок фонетичної (звукової) і смислової сторони мовлення. Спостерігається самостійність мовлення. Дитина може говорити, вимовляти слова, не надаючи їм певного змісту, або ж повторювати слова, які сама не розуміє. Слова часто випереджають мислення. Мовлення має сильний емоційний заряд. Тут більше розвивається пасивний словник ди­тини. Більшість дітей говорить простими реченнями.

Третій рік. Формується елементарна граматика. Розвиток мовлення зумовлюється не тільки спілкуванням з дорослим, а й включенням дитини в практичну діяльність. Формується регулю­юча функція мовлення (дитина підпорядковується інструкції до­рослого), вміння слухати і розуміти літературні твори.

У дошкільний період мова стає засобом спілкування, мис­лення дитини та свідомого вивчення. Розвивається звуковий та граматичний бік мовлення. У грі в процесі спілкування з ровесни­ками розвивається діалогічне мовлення. Формується інтелекту­альна функція мовлення. Воно регулює практичні дії дитини.

Зростає активний словник, що дає дошкільникові можливість перейти від ситуативного до контекстного мовлення. Мовлення пе­ретворюється в універсальний засіб спілкування. Дитина може роз­повісти казку, передати свої враження. У цей період дитина не тільки активно оволодіває мовою, а й самостійно творить нові слова.

Таблиця 2.

Розвиток спілкування дитини перших семи років життя з дорослим (М. І. Лісіна)

Вік	Період	Форма спілкування	Потреба дитини, яка задовольняєть­ся в спілкуванні
До 6 міс	Немовлята	Ситуативно-особистісне спілкування (спілкування відбувається за допомогою експресивно-мімічних засобів; функцію спілкування виконує комплекс пожвавлення)	Потреба в позитивному ставленні та увазі
6 міс -3 роки	Раннє дитинство	Ситуативно-ділове спілкування (розгортається в процесі спіль­них з дорослим маніпулятивних дій; експресивно-мімічні засоби доповнюються предметними)	Потреба в співробітництві
3-5 років	Молодший і середній дошкільний вік	Позаситуативно-пізнавальне спілкування (спільна з дорослим пізнавальна діяльність; основ­ний мотив спілкування — пізнавальний; співробітництво має теоретичний характер, спілкування з дорослим — шлях до розуміння важливих проблем)	Потреба в повазі дорослого
4-6 років	Середній і старший дошкільний вік	Позаситуативно-особистісне спілкування (дорослий — конкретний член суспільства; дитина зосереджена на світі людей, а не предметів; вона засвоює моральні норми, правила соціальної взаємодії)	Потреба у взаєморозумінні та співпереживанні