1.2 Види логістики
В сучасних умовах розрізняють два рівні логістики: 1.Макрологістика,завданням якої є розгляд глобальних проблем управління матеріальними та інформаційними процесами, 2. Мікрологістика, яка вивчає локальні проблеми управління матеріальними та інформаційними потоками на внутрішньозаводському рівні.
Макрологістика охоплює міжгалузеві процеси, тобто логістичні процеси між різноманітними фірмами, транспортом, посередниками з складування та зберігання.
Макрологістика може охоплювати процеси пов”язані з виробництвом, транспортуванням, наданням різних видів послуг.
Види логістики можна розглянути на рисунку 1.
Мікрологістика-внутрішньовиробнича логістика, що пов’язана з нормальним функціонуванням конкретної фірми. Слід розрізняти логістику: а)як господарський процес,б)як функцію управління, в) як науку.
Мікрологістика в свою чергу поділяється на три види: 1) логістика, пов’язана із заготівлею чи закупівлею товарів /заготівельна логістика/, 2)виробнича логістика, 3)логістика,що спеціалізується на реалізації продукції (розподільча логістика). Усі ці види логістики обов’язково передбачають наявність логістичного інформаційного потоку, що включає надходження даних про матеріальний потік, їх передачу, обробку та систематизацію з наступною видачею готової інформації. Якщо в рамках логістичної системи інтегруються функції постачання, виробництва, збуту, розподілу і транспортування, споживання і ринку, то тоді така система має назву макрологістичної.
Рис.1 Види логістики
Таким чином можна уявити сфери і функції мікрологістики. Вони полягають у наступному: виробництво-планування виробничих завдань з детальним розкладом випуску виробів, розподіл плану випуску продукції за виробничими дільницями підприємства, контроль за якістю праці; переробка вантажів, що транспортуються - управління запасами, переміщення, зв’язок, організація інформаційних потоків, пакування виробів, їх зберігання,складування,вантажно-розвантажувальні операції та комплектація партії вантажів ; маркетинг - вивчення ринку,організація служби постачання, фінансування та розрахунки, матеріальне заохочення; споживання-проектування замовлень на постачання продукції, складування запасів, постачання споживачів, фінансування замовлень.
Мікрологістична система вирішує питання в межах окремих функціональних елементів логістичної системи.Так,у межах підприємства інтегруються процеси планування виробництва продукції та її збуту, здійснюються оптимізація транспортно-складських та вантажно-розвантажувальних робіт, контролювання матеріального потоку, що надходить на підприємство, обробляється там і залишає це підприємство, а також інформаційного потоку, що супроводжує його. Такі мікрологістичні системи іноді мають назву внутрішньовиробничих. До них належать і великі автоматизовані транспортно-складські комплекси (ТСК). Виробнича логістика розглядає раціональну структуру виробничого підприємства, різноманітних технічних засобів, склад обслуговуючого персоналу та його функції, організацію служби матеріально-технічного забезпечення та збуту готової продукції. Принцип взаємодії цих елементів виробничої логістичної системи є визначальним при її побудові.
Повною мірою потенційні можливості раціоналізації виробничих процесів у межах логістичної системи можуть біти використані тільки тоді, коли вдається з’єднати в інтегровану систему окремі її підсистеми. Йдеться про гнучкий виробничий модуль з підсистемами виготовлення та розподілу готової продукції, її складування та експедиювання.