5.5 Пожежна безпека

Пожежна безпека може бути забезпечена заходами пожежної профілактики, активної пожежної профілактики і захисту. Поняття пожежної профілактики включає комплекс заходів, необхідних для запобігання

|попереджати| виникненню пожежі або зменшенні його наслідків. Під активним пожежним захистом мають на увазі заходи, що забезпечують боротьбу з|із| виникаючими пожежами або вибухонебезпечною ситуацією. Заходи щодо пожежної профілактики підрозділяються на організаційні, технічні, режимні і експлуатаційні.

Організаційні заходи предбачає правильну эксплуатацію машин, правильнеий вміст будівль, территорій, протипожежний інструктаж робітників, пожежно-технічні комиссії и т.д.

До технічних заходів відносяться: дотримання протипожежних правил, норм при проектуванні будівель, при устрої електропроводів і устаткування|обладнання|, опалювання, вентиляції, освітлення.

Заходи режимного характеру – це заборона куріння в не встановлених|установлених| місцях, виробництва зварювальних і інших вогневих|вогняних| робіт в пожежонебезпечних приміщеннях|помешканнях| і так далі.

Експлуатаційними заходами є своєчасні профілактичні огляди, ремонти, випробування технологічного устаткування|обладнання|.

Визначення об'єму недоторканного запасу води для гасіння пожежі.

Для зберігання недоторканного запасу води використовують штучні вододжерела: відкриті (водоймища) і закриті (резервуари).

Резервуари - це більш надійні в експлуатації споруди, ніж водойми. Вони бувають залізобетонними, цегляними, кам’яними, дерев’яними. Резервуари можуть бути підземними, напівпідземними та надземними. Глибина їх повинна

бути не меньше 2 м і не більше 6 м. Кожен резервуар оборудується люком розміром не меньше 0.6*0.6 м з подвійними кришками та вентиляційною трубкою. На дні резервуара робиться приямок розміром 0.6*0.6 м и глубиною 0.5 м, через який забезпечується спустошення водоймищ.

Розрахунок пожежних водоймищ зводиться до визначення ємкості водоймищ і їх кількості.

Ємкість водоймища визначається з умови забезпечення потрібної по напорах витрати води на зовнішнє пожежогасіння протягом розрахункового часу:

V_в = , м³ (5.1)

к – коефіцієнт запасу, до = 1.2

g – витрата води на зовнішнє пожежогасіння

п – кількість пожеж, шт.

τ – тривалість гасіння пожежі.

Приймаємо g = 15 л/c. З Сніп, витікає, що при території виробництва до 150 га можлива одна пожежа. Отже п = 1.

Час гасіння пожежі τ = 1 час. Максимальний час восстановлення недоторканого запасу води для підприємства з виробництвом категорії Г - не більше 24 годин.

Vв = = 64.8 м³

Необхідна кількість водоймищ п залежить від тактико-технічних даних пожежної техніки, що є на об'єкті, і розмірів останнього:

п = (5.2)

L – протяжність об'єкту, L = 600 м

R – радіус дії пожежної техніки, автонасоси R = 200 м

п =

Загальна розрахункова пожежна витрата води Q_пож. складається з витрат на зовнішнє Q_нар. (від гідрантів) і внутрішнє Q_внутр|. (від пожежних кранів) пожежогасіння.

Q_пож. = Q_нар. + Q_внутр. (5.3)

Норми витрат води на внутрішнє пожежогасіння для більшості споруд знаходиться з розрахунку двох струй по 2.5 л/с на кождну струю.

Q_пож. = 15 + 5 = 20 л/с

Розрахунок кількості спринклерної або дренчерної системи розеток.

Визначається по формулі:

п = , шт. (5.4)

де S –площа приміщення, S = 300 м²

S’ - площа підлоги, зайнята спринклером або дренчером, S’ = 10 м².

п = шт.

Витрата води спринклерною або дренчерною системою складає:

G_В = м³/год (5.5)

G_В = м³/год

При розміщенні устаткування необхідно забезпечити зручність монтажу, обслуговування і ремонту обладнання установки і її елементів, компактність розташування устаткування, що дозволило б зберегти площу для його установки і протяжності трубопроводів, можливість| реконструкції, дотримання вимог техніки безпеки і протипожежної безпеки.