- •Реферат
- •Виробництво цементу
- •Технологічні схеми виробництва портландцементу
- •Коректировка сировинної муки
- •Грануляція сировинної муки
- •Подрібнення вапна
- •Подрібнення глини
- •Коректировка шламу
- •Джерела викидів в навколишнє середовище на цементному заводі
- •Теплиці Пашня
- •800 Гаражи X 11 20 п
- •Використання відходів інших виробництв в цементній промисловості
- •2 Дія цементного виробництва на навколишнє середовище
- •2.1 Характеристика викидів в атмосферу
- •2.2. Характеристика стічних вод Одеського цементного заводу
- •Фізико – хімічні характеристики стічних вод. Стічні води, що відводяться з території заводу, діляться по своєму складу на два види:
- •2.3 Характеристика радіаційної обстановки
- •3 Результати вимірювань ступеня забруднення атмосфери пилом so2, no2
- •4 Розрахунок концентраційних полів домішок
- •4.1 Розповсюдження домішки в атмосфері
- •4.2 Методика розрахунку розсіювання домішки в атмосфері.
- •4.3 Організація початкових даних для розрахунку
- •4.4 Результати розрахунку фактичного рівня забруднення
- •41, Група сумації монооксид вуглецю, пил цементного виробництва
- •5 Охорона праці
- •5.1 Охорона праці при експлуатації еом
- •Небезпечні і шкідливі чинники
- •5.3 Класифікація виробництва по ступеню пожежному і
- •5.4 Електробезпека
- •5.5 Пожежна безпека
- •Освітлення
- •Вимоги до вентиляції, опалювання і кондиціонування мікроклімату
- •5.8 Перша медична допомога при електротравмах
- •6. Економічна оцінка збитку від забруднення атмосфери цементним виробництвом
- •7 Цивільна оборона|грома
- •7.1 Стійкість роботи цементного заводу в умовах надзвичайних ситуацій. Шляхи її підвищення.
- •7.2 Суть стійкості роботи цементного заводу і шляхи її підвищення.|єство|
- •7.3 Вимоги цивільної оборони до будівництва цементного заводу і комунально-енергетичних систем.
- •7.3.1 Вимоги до систем електропостачання. Порушення нормальної подачі електроенергії на Цементному заоді може призвести до повного припинення роботи.
- •7.3.2 Вимоги до систем водопостачання. Порушення постачання Цементного заводу водою може призвести до їх зупинки та викликати складнощі у проведенні робіт з ліквідації наслідків Надзвичайних ситуацій.
- •7.3.3 Вимоги до систем газопостачання. На газовій мережі|сіті| повинні встановлюватися автоматичні вимикаючі пристрої|устрої|, що спрацьовують від дії ударної хвилі.
- •7.4 Організація дослідження і методика оцінки стійкості роботи цементного заводу.
- •7.5 Висновок
- •8 Висновки
- •9 Список використаної літератури
Джерела викидів в навколишнє середовище на цементному заводі
Виробництво цементу, алебастру і азбестоцементу носить назву виробництва будівельних терпких. При цьому виділяються в основному тверді забруднюючі речовини. Серйозною проблемою для районів, які оточують цементні заводи, є великі кількості пилу, які викидаються із заводів. Висока запиленість характерна як для найбільш технологічного процесу, так і для робіт з сипким матеріалом. Для виробництва 1т цементу необхідно роздрібнити, розмолоти, обпалити і перевезти майже 3т вихідний кусковий або грубо подрібнений матеріали, які в процесі виробництва повністю перетворюються на дрібний пил.
Сировина для виробництва цементу - це вапняк, силікати, алюмінати кальцію, сланець, мергель, доменний шлак, клінкер, зола, гіпс, вугільний пил, кокс і руда.
При випаленні (як правило, в печах, що обертаються) розмолотих кальцієвих мергелів і вапняку, ґрунту, карбонату кальцію і інших добавок (вугільного пилу, коксу і т.п.) одержують цементний клінкер, причому або сухим методом, або після флотації у воді (мокрий спосіб). На старих підприємствах клінкер обпалюють в шахтних печах, а потім охолоджують, розмелюють і змішують з різними кількостями добавок (доменний шлак, алебастр і т. п.) для отримання цементу різних марок (портландцементу, шлакового, портланд - шлакового або залізо - портланд-, шлако - портланд-, а також доменно-пічного цементів).
Тверді забруднення від цементних заводів і вапняних печей по хімічному складу переважно є сумішшю карбонату кальцію (СаСОз), оксиду кальцію (вапно—СаО) і ряду інших з'єднань. Хімічний склад викидів приблизно відповідає складу сировинних матеріалів, тобто це вапняк, вапно, сировинні складові цементу, цементний клінкер, шлак, цемент і т.п.
Джерела пилу на цементних підприємствах можна розділити на дві групи. Перша, більш значуща група включає ті технологічні процеси, куди входять печі, що обертаються, а також шахтні печі, охолоджувачі клінкеру, сировинні і цементні млини, сушарки шлаку. До другої групи входять джерела, що надають шкідливу дію в основному на атмосферу підприємства і його найближчих околиць. У неї включені сховища сухих матеріалів - клінкеру і шлаку, а також пов'язані з ними обробка, транспортування і складування вказаних матеріалів. Слід зазначити, що особливо серйозні проблеми викликають транспортування, скидання, вантажні бункери, елеватори і стрічкові конвеєри, хоча викиди від них і малі із-за близькості цих джерел до землі.
На цементних підприємствах є наступні джерела забруднення повітря (по стадіях виробництва):
- підготовка сировини: дробарки; барабанні сушарки сировини; млини для сировини; система транспортування сировини; сховища сировини; стадія грануляції;
- випалення клінкеру: сушка вугілля; помол вугілля; печі, що обертаються; шахтні печі; охолоджувачі клінкеру; система транспортування клінкеру; сховища клінкеру;
- виробництво цементу: підготовка гіпсу; цементні млини; система транспортування цементу;
- відвантаження: сховища цементу; фасувальні машини; склади; система транспортування мішків; вапняна піч.
Виробництво
цементу може бути організовано по
«сухій», «мокрій» або змішаній
технологічних схемах. Очевидно, що
крупнішим джерелом пилових викидів є
суха схема. Набагато
сприятливіша
для ефективного пиловідділення мокра
схема, яка дає унаслідок зволоженості
матеріалів менші концентрації пилових
викидів і значно менший сумарний рівень
викидів. Проте економічним, продуктивнішим
і, отже, частіше вживаним (особливо на
нових підприємствах) є сухий спосіб.
Розглянемо окремі джерела твердих викидів на цементних підприємствах.
Дробарки. На цементних підприємствах сировина, що надійшла з кар'єру, піддається дробленню. Кількість пилу, що утворюється при цьому, залежить від виду матеріалу, а також від його крупності та вологості. Пил з повітря, як правило, видаляють за допомогою високоефективних циклонних сепараторів або рукавних фільтрів. Якщо обробляється вологий матеріал, то викиди пилу невеликі, але зростає, особливо в холодні дні з підвищеною вологістю, небезпека забивання циклонів та фільтрів. Отже, стадія розділення повинна бути повністю ізольована або, принаймні розташована в закритому приміщенні.
Сушарки
і млини для сировини і вугілля. У млинах
і сушарках сировина і вугілля піддаються
помолу і сушці гарячим повітрям. Існують
різні конструкції цього устаткування.
Залежно від особливостей конструкцій
варіюється концентрація пилу в газі,
але в цілому вона досить висока (у
сушарках - до 200 г-м3). Як правило, для
видалення пилу використовують рукавні
фільтри, але іноді застосовують і
циклонні сепаратори. Оскільки температура
газу, яка виходить з млинів, звичайно
складає близько 100°С, то немає небезпеки
зниження її до точки роси, відповідно
створюються хороші умови для експлуатації
рукавних фільтрів і при ретельному
дотриманні технологічних параметрів
немає небезпеки їх забивання. Проте,
щоб уникнути падіння температури в
зимовий час необхідно ізолювати живлящі
трубопроводи
та сепаратори. Іноді замість рукавних
фільтрів застосовують електроосаджувачі.
Печі, що обертаються та шахтні печі для випалення клінкеру. У мокрому способі виробництва цементу пульпа, що містить сировину, подається в піч по трубопроводу і диспергується в зоні попереднього нагріву за допомогою ланцюгів або інших пересічних відбивних перегородок або уприскується в неї під тиском через велику кількість форсунок. У зоні кальцинації виділяється діоксид вуглецю і матеріал обпалюється з утворенням клінкеру.
Пил, який відноситься з печі вихідними газами (концентрація пилу близько 30 г*м-3, але іноді і більше 100 г*м-3), як правило, відділяється в електроосаджувачах після пиловловлюючої камери (частина печі) або в циклонному колекторі. Гранулометричний склад пилу істотно міняється залежно від використаних сировин і технологій.
При сухому способі виробництва цементу в печах, що обертаються, з потоковим теплообміном суха розмолота сировина перед введенням його в піч подається в самий верхній з чотирьох послідовно сполучених циклонів. Відділення сировини здійснюється безперервно, а нагрів його відбувається в окремих колекторах. Матеріал з температурою 700°С подається в піч і обпалюється в клінкер. Вихідні гази, що виходять з циклонного теплообмінника з температурою 300 - 350 °С. На сучасних цементних виробництвах вихідні гази потім утилізують в сушарках сировини з подальшою їх подачею в сепараторів.
Проходження
розмолотої сировини через чотириступінчастий
циклон з ситовим ефектом істотно збільшує
частку найбільш мілкодисперсних
частинок. Отже, пил в вихідних газах з
сепараторів, надзвичайно дрібна. Більше
90 % частинок менше 10
мкм
і концентрація їх значна (40 - 70 г*м-3). Пил
з пічних газів і газів після теплообмінника
звичайно відокремлюють в електроосаджувачах
і рукавних фільтрах. Враховуючи високі
температури, перш за все необхідно
охолодити і зволожити вихідні гази в
сушарці сировини або в спеціальних
охолоджувачах або стабілізаторах, де
газ зволожується і охолоджується до
постійної температури 150°С за рахунок
подачі води через автоматично контрольовані
форсунки.
У високопродуктивних шахтних печах, так як і в простих шахтних печах, застосовуються окомковані або гранульовані шматки, які отримуються при змішуванні розмолотої сировини з коксом або вугіллям і певною кількістю води. Автоматичний завантажувальний механізм розподіляє цю шихту рівномірно за всією площею печі. Вміст пилу в газах, що відходять, залежить від фільтруючої здатності зволоженого шару грудок або гранул, лежачих вище за зону випалення. Вихідні гази менших за розмірами печей очищаються з використанням високоефективних циклонів із ступенем відділення більше 90 %. Якщо можна встановити приблизно постійну температуру вихідних газів, то можлива експлуатація електроосаджувачів або рукавних фільтрів, хоча унаслідок підвищеної вологості вихідних газів все ж таки доведеться застосовувати стабілізатор.
Охолоджувачі клінкеру. Обпалений в печах, що обертаються або шахтних печах, клінкер охолоджується в барабанних або решітчастих охолоджувачах. Частина відведеного з них повітря додається в піч як вторинне повітря, а інше використовується для сушки, а потім очищається в сепараторах, в сушарці.
Температура
газів, які виходять з охолоджувача,
знаходиться в межах від 200 до 250 °С.
Концентрація пилу в них істотно
коливається залежно від розміру частинок
клінкеру, температури і
кількості
повітря, що пропускається через
охолоджувач. Рукавні фільтри, за допомогою
яких можна було б
повністю видалити весь пил в охолоджувачі, застосовуються лише зрідка, оскільки за нормальних умов фільтруючий матеріал швидко зношується від дії гарячого грубодисперсного пилу. Крім того, температура газів, що виходять з охолоджувача, також істотно коливається. Відповідно для видалення пилу з охолоджувачів клінкеру застосовують високоефективні механічні сепаратори; як правило, це колектори з шаром гранул або аналогічні, але старіші типи апаратів, такі як МВ-фільтри.
Цементні млини. Клінкер розмелюють в млинах (як правило, в трубчастих), причому з додаванням або 3% гіпсу (при отриманні портландцементу), або гіпс і доменний шлак (при отриманні шлакоцементу). Як правило, після млина встановлюють сортуюче сито. Для видалення пилу з повітря, що виводиться із зони роботи млинів, як правило, застосовують рукавні фільтри. У разі використання електроосаджувачів необхідно подавати газ, що очищається, з уприскуванням води, щоб підвищити його вологість і забезпечити повноту паротворення. Унаслідок високих концентрацій пилу необхідно, як правило, перед рукавним фільтром або електроосаджувачем встановлювати циклонний колектор.
Транспортування
і відвантаження. На
цементних підприємствах існує безліч
локальних джерел пилу. До їх числа
входить все устаткування для транспортування
розмолотих або інших пиломістких
матеріалів: ковшові елеватори, шнекові
і ланцюгові транспортери, пневмотранспорт,
похилі естакади і перепади конвеєрів.
Навколо цього устаткування необхідно
здійснювати витяжку і очищення повітря.
При відвантаженні цемент або автоматично
фасується в мішки, або перевозиться в
контейнерах.
Силоси для меленого матеріалу або матеріалу, що порошить, часто знаходяться під невеликим надмірним тиском. Отже, затвори і аераційні люки повинні бути забезпечені простими фільтруючими рукавами для запобігання попаданню пилу в навколишнє повітря. Для силосів з пневматичним завантаженням і устаткування для змішення і транспортування порошкових матеріалів необхідне використання колекторів.
Вантажні бункери і сховища призначені для зберігання клінкеру, доменного шлаку, сировинних матеріалів і вугілля.
Якщо відбувається інтенсивне видування пилу, який міститься в цих матеріалах, як, наприклад, з клінкеру шахтних печей, то корисно спорудити над сховищем дах, а в процесі роботи з продуктами, що порошать, здійснювати з цієї зони витяжку повітря для очищення в колекторі, що забезпечить в ній задовільні умови для роботи.
У всіх цих ситуаціях для забезпечення зниження пилових викидів (навіть в випадку викиду повітря з сховищ в навколишнє середовище через звичайні низькі вентиляційні металеві труби) видалення пилу здійснюється в колекторах, що обертаються, або рукавних фільтрах, що іноді встановлюються після механічного сепаратора.
Виробництво вапна, алебастру і асбесто-цементу (плити, виготовлені з волокон азбесту і цементу), також створює ряд проблем. Аналогічно цементній промисловості пил необхідно видаляти з викидів у виробництві магнезиту, з якого виготовляють вогнетривку цеглину і цементні блоки для стінок хімічно лужної печі. Зі всіх інших згаданих технологій істотними джерелами пилових викидів є виробництва магнезиту і негашеного вапна.
Утворення газоподібних викидів в процесах горіння
Найбільша
частина газоподібних викидів при
виробництві цементу утворюється при
випаленні клінкеру в печах, що обертаються.
При цьому паливо, як правило, буває
хорошої якості з високою теплотворною
здатністю і малим змістом сірки, як,
наприклад, нафта з теплотворною здатністю
39800— 41000 кДж*кг -1 і змістом сірки менше
3%, кам'яне вугілля, що також характеризується
малим змістом сірки, або природний газ,
що є з позицій викидів діоксиду сірки
практично «чистим» паливом. В той же
час при випаленні клінкеру частина
сірки, що міститься в паливі, адсорбується
на ньому, так що викиди діоксиду сірки
багато менші за тих, які можна було б
чекати відповідно до вмісту сірки в
паливі. При використанні палива з малим
середнім змістом сірки, як правило, не
виникає проблем з викидами і концентраціями
діоксиду сірки в безпосередній близькості
від заводу.
Одеський цементний завод випускає за мокрим способом портландцемент марки 400 з мінеральними добавками Д-20. Здобич основної сировини - вапна-черепашника і глини, здійснюється в горсько-сировинному цеху /Єлизаветинський кар’єр/. Основна сировина знаходиться в природно-вологому стані /середня вологість близько 20% цілих/, внаслідок чого не є джерелом виділення шкідливих речовин. У виробництві також використовується шлак доменний гранульований /постачання Криворізького ГМК/, відходи вуглезбагачення / постачання "Укркокс"/, гіпс з Крівського кар'єру /Молдова/.
Підготовка скоректованого по хімічному складу шламу здійснюється в помольній - сировинному відділенні. Вапняк, з кар'єру надходить на базисний склад вапняку. Після подрібнення на щічній і молоткастій дробарках вапняк разом з вуглемийною породою надходить через об'єднаний склад на сировинні млини. Молоткаста дробарка вапняку обладнана ПГУ з рукавними фільтрами. Туди ж надходить шлам глини, приготований помольний - сировинному відділенні у вертикальних шламобасейнах. Помол сировини здійснюється з одночасною подачею води. Пройшовши ряд вертикальних і горизонтальних шламових басейнів сировинна суміш потрапляє в концентратор шламу.
Випалення матеріалу відбувається в печах, що обертаються №1 і №2 у відділенні випалення клінкеру, куди шлам подається відцентровими насосами. Основним паливом є природний газ, резервним - паливний мазут (сірчистість 0,5%).
Пиломісткі гази від холодного кінця печей, що обертаються, надходять на ПТУ, де проходять двоступінчате очищення в циклонах "Крейзеля" і електрофільтрах. Очищені гази транспортуються димососами і викидаються в атмосферу через димар. Діоксид азоту і сірчистий ангідрид викидаються без очищення. Уловлений пил повертається в піч по трубопроводу пневмонасосом.
Одержаний клінкер надходить по ковшовому конвеєру на склад клінкеру сировини та домішок. Утворений при пересипці пил, через уловлюючі кожуха поступає на аспіраційну установку, а потім викидається в атмосферу.
Великим виділенням запиленого димового газу супроводжується процес тієї, що підсушила шлаку. Гази поступають на двоступінчате очищення, після чого димососами викидаються через димар.
Зі
складу клінкер, гіпс і шлак кранами,
грейферів, подаються в приймальні
бункери цементних млинів. Для знепилювання
повітря млина обладнані аспіраційними
установками з двоступінчатим очищенням.
Уловлений пил гвинтовими конвеєрами
транспортується
в бункери пневмо - камерних насосів.
Камерними пневмовинтовими насосами по цементопроводу цемент подається в 4 силоси зберіганням місткістю по 2,5 тис. тонн цементу кожен. Безпосередньо з силосів зберігання цемент відвантажується в з. д. вагони і в автотранспорт через роздатні бункери автовагової. При цьому для аспірації запиленого повітря передбачені 4 рукавні фільтру, встановлені в надсилосному приміщенні безпосередньо на кожному силосі. Уловлений цементний пил скидається мимоволі з рукавів фільтру назад в силоси. У надбункерному відділенні автовагової безпосередньо на бункерах також передбачені 2 рукавних фільтру.
Абразивний і металевий пил, джерелом якого є два заточні верстати ремонтно-механічної ділянки, поступає на очищення в пилоосадну камеру. Очищене повітря викидається через аспіраційний повітрохід в атмосферу. Аспіраційною системою обладнані також деревообробні верстати /4 штуки/ столярної майстерні ремонтно - будівничої ділянки. Очищений в циклоні від деревного пилу повітря викидається вентилятором через аспіраційну трубу в атмосферу.
Джерелом теплопостачання заводу є котельна з трьома казанами ДКВР-6,5/13, що працюють на природному газі. У роботі завжди тільки один казан. Витрата палива: 1234,3 тис. нм3/год. Димові гази котлоагрегату за допомогою димососу викидаються в атмосферу через димар.
Територія
заводу розташована на одній промплощадці.
Промплощадка заводу обмежена з східного
боку виробленим простором старого
кар'єру [2]. За кар'єром знаходиться
нафтопереробний завод. З південної
сторони промплощадки – ПМК і автозаправна
станція. Уздовж західної межі промплощадки
проходить автомобільна дорога і далі
- землі радгоспу. На півночі
розташований
цегляний завод.
2600
2
X
Приложение 1.Гуртожиток
ОЦЗ – 500м 2.АЗС 3.Цегляний
завод завод – 100м 4. 5.Гуртожиток
цегляного. заводу
– 1000м 6.Стадіон
НПЗ – 1000м 7.Житловий
будинок
8.Гаражи 9.МТФ 10.Джерело
викиду 11.Житлова
зона 12.
