2. Інвестиційна діяльність підприємства – це:
а) пошук потенційних інвесторів та вивчення можливостей практичного одержання інвестицій;
б) вивчення можливостей одержання кредитів для вкладення грошових коштів у розширення виробництва;
в) практичні дії інвесторів та учасників інвестиційного процесу щодо здійснення інвестицій з метою одержання прибутку;
г) сукупність практичних дій щодо максимізації прибутку підприємства.
3. Глобальна мета інвестиційної діяльності – підвищення цінності підприємства:
а) вірно;
б) невірно.
4. Виберіть серед перелічених напрямки реального інвестування:
а) відкриття підприємством депозитного рахунку в банку;
б) спорудження нового адміністративного корпусу;
в) придбання державних урядових облігацій;
г) придбання акцій підприємства-конкурента, яке перебуває у стані кризи.
5. Якщо капітал використовується для інвестування у спеціальні цільові банківські вклади, придбання облігацій та інших цінних паперів, то такі інвестиції називаються:
а) прямими;
б) реальними;
в) виробничими;
г) непрямими;
д) фінансовими.
Фінансові інвестиції не стосуються:
а) купівлі цінних паперів;
б) банківських депозитів;
в) придбання оборотних засобів.
7. Чисті виробничі інвестиції (капіталовкладення) підприємства – це:
а) інвестиції, спрямовані на розширене відтворення основних засобів;
б) сума валових інвестицій та амортизаційних відрахувань підприємства;
в) вкладення капіталу в певні об’єкти самим інвестором без участі фінансових посередників.
8. Із зазначених виберіть ті напрямки використання грошових коштів, які слід віднести до капітальних вкладень підприємства:
а) виплата преміальних доплат працівникам підприємства за результатами роботи за рік;
б) виплата дивідендів за реалізованими акціями підприємства;
в) погашення кредиторської заборгованості підприємства;
г) витрати на спорудження і введення в дію нового цеху підприємства.
9. Прямі інвестиції можуть здійснюватись як за участю самого інвестора, так і за участю фінансових посередників:
а) вірно;
б) невірно.
10. Непрямі інвестиції здійснюються без участі будь-яких посередників:
а) вірно;
б) невірно.
11. До короткострокових інвестицій належать:
а) банківський депозитний вклад терміном 3 роки;
б) фінансування інвестиційного проекту строком реалізації 2,5 років;
в) придбання облігацій з строком погашення 2 роки;
г) придбання однорічних ощадних сертифікатів.
12. До довгострокових інвестицій належать:
а) проект строком реалізації півроку;
б) банківський депозит строком на 3 роки;
в) депозитні вклади строком на три місяці;
г) придбання облігацій зі строком погашення 1 рік.
13. Основною метою здійснення приватних інвестицій є:
а) отримання прибутку;
б) підтримання кризових галузей економіки;
в) підвищення ефективності економіки.
14. Джерелом фінансування приватних інвестицій є:
а) бюджетні фонди;
б) податки та інші обов’язкові платежі;
в) амортизаційні відрахування.
15. Джерелом фінансування державних інвестицій є:
а) власні кошти суб’єктів господарювання;
б) кошти, отримані від емісії облігацій підприємств;
в) податки та інші обов’язкові платежі.
16. Джерелами відшкодування інвестиційних витрат за рахунок власних коштів підприємства можуть бути:
а) амортизаційні відрахування;
б) доходи від реалізації акцій підприємства;
в) банківські позики;
г) кошти, отримані в результаті емісії облігацій підприємства.
17. До залучених джерел формування інвестиційних ресурсів належать:
а) виручка від продажу частини основних засобів;
б) частина нерозподіленого прибутку;
в) доходи від реалізації надлишкового майна;
г) майно, залучене на основі лізингу.
18. Врахування чинника часу при визначенні ефективності інвестицій необхідне для:
а) встановлення терміну довгострокового кредитування підприємства;
б) передбачення майбутніх змін у процентних ставках;
в) визначення терміну окупності капітальних вкладень кожного з представлених інвестиційних проектів;
г) приведення різночасових інвестиційних вкладень та грошових потоків до одного розрахункового періоду.
19. Основними принципами оцінки ефективності інвестицій з врахуванням ринкових вимог є:
а) віддача від інвестованих коштів повинна оцінюватись на основі одержаних підприємством прибутків;
б) повернення інвестицій повинно оцінюватися на основі величини грошового потоку;
в) повинна використовуватись фіксована процентна ставка;
г) суми інвестицій повинні представлятись у теперішній вартості, а величина надходжень від реалізації проекту – в майбутній.
20. Величину грошового потоку при обчисленні ефективності інвестицій можна визначити як:
а) величину чистого прибутку підприємства;
б) різницю між сумою балансового прибутку підприємства та операційними витратами;
в) суму капіталовкладень підприємства на розширене відтворення основних фондів та амортизаційних відрахувань;
г) суму чистого доходу підприємства та амортизаційних відрахувань;
д) щорічні суми погашення кредитів та процентів за ними.
21. Дисконтна ставка характеризує:
а) величину річного процента плати за кредит комерційному банку;
б) рівень інфляції в розрахунковому році;
в) середній процент росту суми дивідендів;
г) норму прибутку на вкладені інвестиції.
22. Як ставку дисконту при оцінці ефективності інвестицій можна використовувати:
а) процент рентабельності продукції підприємства, на яку припадає найбільша частка у виробничій програмі;
б) середню кредитну або депозитну ставку;
в) найвищу за останні п’ять років норму рентабельності виробничих фондів підприємства;
г) альтернативні норми доходності інвестицій із врахуванням ризику об’єкта інвестування.
23. У розвинутих європейських країнах до безризикових інвестицій належать:
а) державні урядові облігації;
б) банківські депозитні вклади;
в) цінні папери, що емітуються провідними інвестиційними компаніями.
24. До найважливіших показників оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій з врахуванням вимог ринку віднесені:
а) сума приведених витрат;
б) чиста теперішня вартість;
в) рентабельність виробничих фондів;
г) коефіцієнт ліквідності інвестицій;
д) період окупності інвестицій.
25. Період окупності інвестицій характеризує:
а) рівень доходності інвестицій;
б) період часу, протягом якого інвестиції покриваються сумарними результатами реалізації проекту;
в) час, коли інвестор починає отримувати прибуток від реалізації проекту.
26. Чиста теперішня вартість розраховується як:
а) різниця теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та величини інвестицій;
б) різниця теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та величини амортизаційних відрахувань;
в) відношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та величини інвестицій.
27. Інвестиційний проект може бути ухваленим, якщо:
а) NPV = 0;
б) NPV < 0;
в) NPV > PІ;
г) NPV = PІ;
д) NPV >0.
28. Індекс рентабельності інвестицій розраховується як:
а) різниця теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та величини інвестицій;
б) відношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та величини амортизаційних відрахувань;
в) відношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків та величини інвестицій.
29. Проект вважатиметься ефективним, коли його індекс рентабельності:
а) дорівнює нулю;
б) більше нуля, але менше 1;
в) дорівнює 1;
г) більше 1.
30. Внутрішня норма рентабельності інвестицій – це ставка дисконту, при якій:
а) термін окупності інвестицій не перевищує п'яти років;
б) суми теперішньої вартості інвестиційних витрат і грошових потоків є рівними;
в) чиста теперішня вартість більша 0;
г) індекс рентабельності інвестицій більше 1.
Відповіді: 1) г; 2) в; 3) а; 4) б; 5) д; 6) в; 7) а; 8) г; 9) б; 10) б; 11) г; 12) б; 13) а; 14) в; 15) в; 16) а; 17) г; 18) г; 19) б; 20) г; 21) г; 22) г; 23) а; 24) б; 25) б; 26) а; 27) д; 28) в;29) г; 30) б.
Рекомендовані теми рефератів
Сутність та класифікація інвестицій.
Роль інвестицій у становленні та розвитку ринкових відносин.
Джерела фінансування інвестицій.
Експрес-методи оцінки ефективності інвестицій.
Оцінка ефективності інвестицій із застосуванням концепції дисконтування.
Тема № 8 – ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ
ДІЯЛЬНОСТІ підприємства
Основні теоретичні відомості
Фінансовий стан та результати діяльності підприємства характеризуються відповідними показниками, які можна об’єднати в такі групи:
1 Показники дохідності:
валовий дохід;
дохід від реалізації продукції (робіт, послуг);
інші операційні доходи;
фінансові доходи;
надзвичайні доходи;
чистий дохід.
2 Показники прибутковості:
валовий прибуток;
операційний прибуток;
прибуток від звичайної діяльності;
чистий прибуток.
3 Показники рентабельності:
рентабельність виробничих фондів;
рентабельність активів;
рентабельність власного капіталу;
рентабельність операційної діяльності;
рентабельність виробу.
4 Показники структури капіталу:
частка власного капіталу;
частка зобов’язань в сумі активів;
частка боргу у власному капіталі;
частка вартості основних засобів у власному капіталі.
5 Показники ділової активності:
оборотність активів;
оборотність товарно-матеріальних запасів;
середній термін оплати дебіторської заборгованості;
середній термін оплати кредиторської заборгованості;
співвідношення дебіторської і кредиторської заборгованості.
6 Показники ліквідності:
коефіцієнт загальної ліквідності;
коефіцієнт швидкої ліквідності;
коефіцієнт абсолютної ліквідності.
7 Показники фінансової стійкості:
коефіцієнт автономії;
коефіцієнт заборгованості;
коефіцієнт варіації чистого доходу;
операційний леверідж;
фінансовий леверідж.
Вирішальною умовою життєдіяльності підприємства є дохідність. Це цікавить власників капіталу (інвесторів), кредиторів, державні органи, фондові біржі, що здійснюють купівлю-продаж цінних паперів. Згідно Національних стандартів розрізняють такі види доходів.
Валовий дохід це загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності, отримана протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах отримана на території України так і за її межами. Цим поняттям визначається загальна сума надходжень від реалізації продукції, виконаних робіт, наданих послуг, іншої реалізації, позареалізаційних та інших джерел.
Дохід від реалізації продукції (робіт, послуг) є загальною сумою доходів від реалізації товарів, робіт, послуг підприємства.
Чистий дохід (виручка від реалізації продукції (робіт, послуг)) – визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) відповідних податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших вирахувань і зборів).
Інші операційні доходи є сумою інших доходів від операційної діяльності підприємства, а саме: доходів від операційної оренди активів; доходів від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; доходів від реалізації оборотних активів тощо.
Фінансові доходи є сумою доходів підприємства від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, які обліковуються за методом участі у капіталі.
Інші фінансові доходи є сумою доходів у вигляді одержаних дивідендів, відсотків від підприємств, що не є асоційованими, дочірніми та спільними, інших доходів від фінансових операцій.
Інші доходи є доходами, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства.
Надзвичайні доходи є сумами відшкодування втрат від надзвичайних подій, включаючи відшкодування витрат на попередження втрат від надзвичайних подій.
Не визнаються як доходи наступні надходження від інших осіб: суми податків на додану вартість, акцизів; суми попередньої оплати продукції, авансів; суми завдатків під заставу; надходження, що належать іншим особам тощо.
Сума перерахованих доходів складає загальний дохід, який може отримати підприємство.
Не менш важливим показником діяльності підприємства є прибуток. Це основна мета діяльності і головне джерело розвитку підприємства.
Національні стандарти бухгалтерського обліку так визначають прибуток – сума, на яку доходи перевищують пов’язані з ними витрати.
Розрізняють такі різновиди прибутку.
Валовий прибуток – різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартістю реалізованої продукції.
Операційний прибуток – сума валового прибутку та іншого операційного доходу за мінусом адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.
Прибуток від звичайної діяльності – сума операційного прибутку, доходів від участі в капіталі, фінансових доходів та інших доходів за мінусом фінансових витрат, втрат від участі у капіталі та інших витрат звичайної діяльності.
Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування – визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податків з прибутку.
Чистий прибуток визначається як сума прибутків від звичайної та надзвичайної діяльності за мінусом суми податків з прибутків від звичайної та надзвичайної діяльності.
Нерозподілений прибуток прибуток, що залишається на підприємстві як джерело фінансування інвестиційної діяльності, розширення виробництва, створення резервних фондів тощо.
Прибуток показує абсолютний результат (ефект) діяльності без урахування використаних при цьому ресурсів. Тому він доповнюється рентабельністю – відносним показником, котрий у загальній формі обчислюється як відношення прибутку до витрат ресурсів.
Рентабельність має ряд модифікацій залежно від того, який саме прибуток і ресурси (витрати) використовуються у розрахунках: рентабельність застосованих ресурсів (капіталу) і рентабельність продукції (витрат на її виробництво).
Рентабельність застосованих (інвестованих) ресурсів залежно від охоплення останніх може обчислюватися як рентабельність виробничих фондів, сукупних активів, власного (акціонерного капіталу).
Рентабельність виробничих фондів Рвф визначається за формулою:
де Пв(о) – валовий (операційний) прибуток за рік;
Фсер – середня величина основних виробничих фондів;
Осер – середня величина оборотних засобів за певний період.
Рентабельність сукупних активів Ра характеризує ефективність використання всього наявного майна:
де Пч чистий прибуток підприємства;
Асер – середня сума активів за річним балансом.