2. Розрахунок показників соціальної ефективності

Показниками соціальної ефективності є: кількісний показник частоти травматизму Кч; який визначає кількість нещасних випадків, що сталися у відповідний період часу, на 1000 працюючих; якісний показник травматизму коефіцієнт тяжкості травматизму Кт, який характеризує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого у відповідний період; коефіцієнт трудових втрат К, який визначає кількість втрачених через травми робочих днів, що припадають на 1000 працюючих; показник умов праці Ку, що показує, який відсоток працівників працює в незадовільних умовах праці у відповідний період.

Розраховують показники соціальної ефективності за два роки: попередній та поточний (звітній).

Показники соціальної ефективності при розрахунках повинні прагнути до нуля.

Хід розрахунків

1.Показник частоти травматизму розраховується на 1000 працюючих (умовне підприємство, на якому працює 1000 осіб) і визначається за формулою:

К _ч = N / Чз,

де N – кількість випадків травматизму за рік;

Чз – річна середньооблікова чисельність працюючих, осіб.

2.Коефіцієнт тяжкості (∆К_Т) травматизму розраховується за формулою:

К_Т = D / (N – Nс),

де D– кількість людино-днів непрацездатності внаслідок травматизму за рік;

Nс -– кількість випадків травматизму із смертельним наслідком за рік.

3.Коефіцієнт трудових втрат К підраховують як добуток двох вищенаведених показників:

К= Кчх Кт =1000⋅Д/Ч

4.Показник умов праці Ку визначається за формулою:

Ку = 100 % Ч1 / Чз %,

де Ч₁,– чисельність працівників, що працюють в умовах, які не відповідають вимогам санітарно-гігієнічних норм, осіб.

При аналізі здійснюється порівняння (зменшення або збільшення) цих показників за два роки і робиться висновок. Від’ємний результат розрахунку показує, що коефіцієнт в поточному році збільшився, тобто на підприємстві погіршився стан безпеки праці.

Порядок розрахунку змін (зменшення або збільшення) показників соціальної ефективності за два роки: попередній (наприклад 2010 рік) та поточний (звітній, наприклад 2011 рік):

5.Зміни (зменшення або збільшення) показника частоти травматизму (∆К_Ч) визначаються за формулою:

,

де N_1, N₂ – кількість потерпілих відповідно за попередній та звітній періоди, осіб;

Ч_З1, Ч_З2 – річна середньооблікова чисельність працівників відповідно за попередній та звітній періоди, осіб.

6.Зміни (зменшення або збільшення) коефіцієнта тяжкості (∆К_Т) травматизму розраховуються за формулою:

,

де D₁, D₂ – кількість людино-днів непрацездатності внаслідок травматизму відповідно за попередній та звітній періоди.

Nс1, Nс2– кількість випадків травматизму із смертельним наслідком відповідно за попередній та звітній періоди, осіб.

7.Зміни (зменшення або збільшення) коефіцієнта трудових втрат (∆Ку) визначається за формулою:

(∆К) = 1000⋅(Д1/Ч1 – Д2/Ч2)

8.Зміни (зменшення або збільшення) показника умов праці (∆Ку) розраховуються за формулою:

,

де Ч₁, Ч₂ – чисельність працівників, які працюють в умовах, які не відповідають вимогам санітарно-гігієнічних норм відповідно за попередній та звітній періоди, осіб.