7.2. Шляхи підвищення професійної майстерності екскурсовода

Опановуючи основними положеннями екскурсійної теорії й методики, екскурсовод домагається професійної майстерності, що являє собою мистецтво вмілого сполучення показу й розповіді, методичних прийомів ведення екскурсії. Майстерності вчаться в ході практичної діяльності й переймаючи досвід в інших фахівців.

Воно складається із двох груп доданків - знань й умінь. Знання розділяють на загальні (або ерудицію), спеціальні (по історії, літературі, техніці й т.д.), знання екскурсійної теорії, методики, основ психології, педагогіки, логіки, риторики й етики.

Уміння складається в можливості викласти свої думки, за допомогою розповіді й культури мови розширити кругозір людей, донести знання до аудиторії, передаючи їй свою переконаність.

Від екскурсовода не потрібно опанувати знаннями по всіх галузях. Ерудиція екскурсовода полягає у володінні глибокими знаннями по двох-трьох темах й умінні на їхній основі підготувати варіанти екскурсій для різних категорій екскурсантів.

Важливою складовою частиною майстерності є володіння методикою, тобто не тільки доскональне знання прийомів проведення екскурсій, але й розуміння їхньої технології, уміння управляти процесом, у ході якого відбувається засвоєння матеріалу екскурсії екскурсантами.

Рівень професійної майстерності залежить від двох груп факторів:

1) не залежних від конкретного екскурсовода - побудова маршруту, відбір об'єктів;

2) прямо залежних від нього - загальна ерудиція, знання по темі екскурсії, володіння методикою, культурою мови, здатність установити контакт із екскурсантами.

Уміння організувати групу й керувати нею протягом усього маршруту - важлива риса майстерності. Тут досвідченому екскурсоводові допомагає інтуїція - здатність збагнення істини шляхом прямого її розсуду без обґрунтування за допомогою доказів. Інтуїція не виникає на порожнім місці, вона приходить після декількох років роботи й полягає в умінні швидко визначати інтереси й з екскурсантів, використати несподіване явище, дію, факт, а також у правильній реакції на репліки екскурсантів, умінні швидко робити висновки, знайти вихід у конфліктній ситуації або дати пораду.

На основі інтуїції екскурсовод скорочує або подовжує частини розповіді, змінює логічні переходи, орієнтуючись на інтереси екскурсантів й уникаючи стандартності при викладі матеріалу.

Проведення екскурсій - творча робота, що проявляється в повсякденному використанні методичних прийомів, виборі літературних виречень, прислів'їв, приказок, в удосконалюванні техніки ведення. Творчість, однак, не повинне виходити за рамки теми й контрольного тексту.

Професійна майстерність екскурсовода, як і будь-якого іншого фахівця, необхідно підвищувати. Цей процес можна здійснювати різними шляхами, якимись є (за Б.В. Ємельяновим):

1) поліпшення методичної роботи на всіх рівнях: методиста, менеджерів методичного відділу, методичної секції екскурсоводів і т.д.;

2) підготовка методичної документації: своєчасне внесення необхідних доповнень і змін у контрольний текст, коректування маршруту, технологічної карти;

3) розробка технології методичних прийомів розповіді й показу з урахуванням особливостей екскурсійних тим;

4) відпрацьовування техніки ведення екскурсії й організаційних питань;

5) установлення й збереження контактів між екскурсоводом й екскурсантами протягом всієї екскурсії, що визначається володінням основними законами педагогіки, психології, логіки, риторики, етики.

Роботу з підвищення професійної майстерності планують в ексурсійно-туристській організації, до її проведення залучаються всі співробітники. Тут більшу роль грає самоосвіта, у чому може допомогти методична література.

Уміння екскурсовод здобуває різними шляхами: при повторенні досвіду інших екскурсоводів, виконанні навчальних вправ, прослуховуванні екскурсій. Більше високим ступенем уміння є навичка, тобто відпрацьовані практикою дії, що виробляються по одній схемі, майже автоматично. Придбати навичку означає зробити роботу не тільки більш швидко, але й більш точно.

Існують навички розробки нової теми, показу, розповіді, мовного етикету, реклами екскурсії. В екскурсії навички взаємодіють, наприклад навички розповіді й показу об'єктів взаємозалежні завдяки комплексному використанню методичних прийомів.

У засвоєнні прийомів й удосконалюванні навичок існує два основних шляхи. Перший - шлях проб і помилок, більше тривалий і не дуже ефективний. Другий - керований, при якому використаються різні форми навчання: навчальні вправи, вивчення методичної літератури, відвідування екскурсій, прослуховування записів, засвоєння методичної документації.

У ході спеціальних вправ дії екскурсовода уточнюються й автоматизують. Звичайно заняття проводять методисти або досвідчені екскурсоводи в об'єкта. Наприклад, екскурсоводи тренуються правильно розставляти групу в об'єкта, при цьому роль екскурсантів виконують інші починаючі екскурсоводи. Багаторазове повторення вправи приводить до автоматизації дій. Крім властиво тренувальних вправ тут необхідні навчальні екскурсії, ділові ігри.

У підвищенні професійної майстерності більшу роль грає самостійна робота, у процесі якої екскурсовод відпрацьовує прийоми використання жестів або показу експонатів "портфеля екскурсовода".