- •Тема 1.1 загальні принципи улаштування та роботи парових турбін
- •Основні параметри паротурбінних установок аес
- •Типи і класифікація парових турбін
- •Теплофікаційні та газові турбіни
- •Поняття про конструкцію парової турбіни
- •Контрольні питання до теми 1.1
- •Тема 1.2 основи газодинаміки пари при течії крізь канали турбінних решіток
- •Рівняння стану
- •Рівняння нерозривності
- •Рівняння кількості руху
- •Рівняння збереження енергії
- •1.2.2 Геометричні та аеродинамічні характеристики решіток
- •Позначення решіток:
- •1.2.3 Втрати енергії при обтіканні турбінних решіток
- •Контрольні питання до теми 1.2
- •Тема 1.3 східець турбіни
- •Діафрагми проміжного східця активного типу.
- •1.3.2 Активкий і реактивний східці турбіни
- •Процес розширення пари в східці
- •Трикутники швидкостей
- •1.3.3 Регулюючий східець турбіни
- •Втрати в східцях
- •1.3.4 Радіальні та радіально-осьові східці
- •Контрольні питання до теми 1.3
- •Тема 1.4 багатосхідцеві парові турбіни
- •1.4.2 Конструкція клапанів і вихідних патрубків
- •Конструкція клапанів
- •Вихідний патрубок
- •1.4.3 Втрати енергії при впусканні пари та у вихідному патрубку
- •1.4.4 Кінцеві ущільнення турбін
- •1.4.5 Осьові зусилля і способи їх урівноваження
- •1.4.6 Процес розширення пари в багатосхідцевій турбіні
- •1.4.7 Економічність пту та припустима потужність
- •1.4.8 Паророзподіл парових турбін
- •Регулювання плаваючим тиском
- •Контрольні питання до теми 1.4
- •Тема 1.5 турбіни на насиченій парі
- •1.5.2 Зовнішні сепаратори та проміжні перегрівачі
- •1.5.3 Конструкції турбін аес
- •Контрольні питання до теми 1.5
1.3.2 Активкий і реактивний східці турбіни
В активному східці – тиски перед та за робочою решіткою рівні ( рисунок 3.6). Це означає, що перетворення потенційної енергії потоку в кінетичну відбувається в сопловому апараті. В робочій решітці в цьому випадку кінетична енергія перетворюється в енергію обертання тільки за рахунок повороту потоку.
Рисунок 3.6 – Ізоентропійні процеси розширення пари в східцях з різним ступенем реакції.
В активному східці розширення пари в каналах робочої решітки не відбувається, тому вони мають постійний за ходом пари переріз.
Принцип перетворення кінетичної енергії потоку, який виходить з сопла, в механічну енергію обертання відбувається наступним чином ( рисунок 3.7).
Р
исунок
3.7 – Схема дії відцентрових сил парової
струї на лопатку.
Потік пари, який потрапляє в робочу лопату, вимушений повертатись. На лопатку діє з боку рухомої криволінійної струї відцентрована сила, яка розподілена на поверхні лопатки і спричиняє на ній тиск. Кожна частка пари діє на лопатку з силою, яка дорівнює відцентрованій силі і направлена по нормалі до поверхні лопатки, якщо тепло перепади на сопловій і робочих решітках близькі, то такий східець називається реактивним.
Профілі сопел та робочих лопаток реактивного східця по формі близькі, тоді як в активному східці вони суттєво відрізняються.
Відношення передбачуваного теплоперепаду робочої решітки до передбачуваного теплоперепаду східця, який розрахований від параметрів гальмування, називається ступенем реакції (ρ)
Таким чином, для активних східців ρ = 0
для реактивних східців ρ =0,5
Процес розширення пари в східці
Параметри потоку гальмування перед східцем визначається в т.О. На відміну від параметрів гальмування параметри в т.0 називаються статичними.
При ізоентропійному розширенні пари в східці від початкових параметрів до тиску Р2 його ентальпія зменшується до h2t.
Н0 – передбачуваний теплоперепад східця
Н-0 – передбачуваний теплоперепад східця, підрахований за параметрами гальмування.
Реальні процеси течії пари відбувається з втратами, тому процес розширення пари в сопловій решітці відображається до т. А.
ΔНс = h1 – h1t
це є втрата енергії в сопловій решітці,
ΔНр = h1 – h1t
це втрата енергії в робочій решітці.
Реальний процес течії в робочій решітці йде по лінії АВ та закінчується ентальпією h2 .
Рисунок 3.8 – Процес розширення пари в східці в h, S – діаграмі.
Пара з початковими параметрами Р0, t0, h0 входить до соплової решітки зі швидкістю С0. За сопловою решіткою підтримується тиск Р1 < Р0, тому пара в соплових каналах збільшує свою швидкість до С0, ентальпія зменшується до h1.
Теоретична швидкість потоку на виході з соплової решітки:
дійсна швидкість потоку С1:
,
або
– коефіцієнт швидкості
соплової решітки.
Коефіцієнт втрати енергії решітки:
Втрата енергії в сопловій решітці:
Швидкості потоку, які розглядаються в системі координат, яка пов’язана з нерухомим спостерігачем, називаються абсолютними.
Швидкості потоку, які розглядаються в системі координат, яка пов’язана зі спостерігачем нерухомим, називаються відносними.
Потік пари, який виходить з
сопла, надходить до робочої решітки з
відносною швидкістю w1,
яка дорівнює геометричній різниці
векторів швидкостей.
та.
.
проходячи через робочі канали та
обтікаючи профілі робочих лопаток, пара
створює силу, яка обертає колесо. Пара
залишає канали робочої решітки з
відносною швидкістю
,
яка відрізняється від
,
під кутом
до площини колеса.
Використовуючи рівняння збереження енергії для двох перерізів потоку на вході і виході з каналу робочих лопаток, отримуємо теоретичну швидкість потоку у вихідному перерізі:
,
або
Дійсна
швидкість:
–
коефіцієнт швидкості робочих
лопаток.
Втрати енергії
в робочій решітці:
Подібно куту виходу потоку
з соплової решітки
залежить від профілю решітку, кута його
встановлення та кроку
.
Абсолютна
швидкість виходу потоку
з робочої решітки
буде створена геометричною
сумою векторів
та
та направлена під кутом
.
Втрати з
вихідною швидкістю:
Відкладаючи вздовж ізобари
Р2
відрізок ВС, який відповідає втратам з
вихідною швидкістю
,
отримуємо т.С.
Відрізок Ні
дорівнює різниці ентальпії в т.О і т. С,
які представляють собою корисну
роботу східця,
яка віднесена до 1 кг пари, яка протікає.
