1.3.4 Радіальні та радіально-осьові східці
В радіальному східці потік пари протікає в площині, яка перпендикулярна осі турбіні і рухається від центра до периферії або навпаки, від периферії до центру. Ці східці мають нерухому соплову і наступну обертаючу роботу решітки (дві решітки обертаються в різні боки).
Можливо і більш складне направлення потоку – в сопловій решітці радіальне, в робочій решітці - з осьовим виходом зі східця – центрострімки східці (радіально осьові східці).
Вони застосовуються як двох поточні східці на вході у двох поточні циліндри середнього і низького тиску.
Як і осьові східці, радіальні та радіально-осьові східці спочатку розраховуються за середньою лінією решіток.
Контрольні питання до теми 1.3
Поняття „активний” східець турбіни.
Поняття „реактивний” східець турбіни.
Поняття регулюючий східець.
Конструкція одно вінцевого східця
5. Конструкція двох вінцевого східця
6. Поняття проміжний східець
7. Конструкція діафрагми
8. Конструкція ущільнень проміжного східця
9. Конструкція обойми діафрагми
10. Конструкція основної частини робочої лопатки
11. Конструкція хвостовика
12. Поняття коротких і довгих лопаток
13. Поняття ступеню реакції
14. Поняття „статичні параметри”
15. Поняття „абсолютні параметри”
16. Поняття „відносні параметри”
17. Втрати в східцях
18. Радіальний східець. Конструкція
19. Центрострімкий східець. Конструкція.
Тема 1.4 багатосхідцеві парові турбіни
1.4.1 КОНСТРУКТИВНІ СХЕМИ ПРОТОЧНОЇ ЧАСТИНИ
1.4.2 КОНСТРУКЦІЯ КЛАПАНІВ І ВИХІДНИХ ПАТРУБКІВ
1.4.3 ВТРАТИ ЕНЕРГІЇ ПРИ ВПУСКАННІ ПАРИ ТА У ВИХІДНОМУ ПАТРУБКУ
1.4.4 КІНЦЕВІ УЩІЛЬНЕННЯ ТУРБІН
1.4.5 ОСЬОВІ ЗУСИЛЛЯ І СПОСОБИ ЇХ УРІВНОВАЖЕННЯ
1.4.6 ПРОЦЕС РОЗШИРЕННЯ ПАРИ В БАГАТОСХІДЦЕВІЙ ТУРБІНІ
1.4.7 ЕКОНОМІЧНІСТЬ ПТУ ТА ПРИПУСТИМА ПОТУЖНІСТЬ
1.4.8 ПАРОРОЗПОДІЛ ПАРОВИХ ТУРБІН
1.4.1 КОНСТРУКТИВНІ СХЕМИ ПРОТОЧНОЇ ЧАСТИНИ
Багатосхідцеві парові турбіни складаються з: ЦВТ, в якому в залежності від початкових параметрів пара розширюється до 2-4 МПа і направляється на проміжний перегрів; ЦСТ – де пара розширюється до 0,2 -0,4 МПа; ЦНТ – кількість яких визначається потужністю, тиском в конденсаторі і призначенням турбіни.
За характером теплового процесу турбіни класифікують на конденсаційні та теплофікаційні.
Усі конденсаційні блоки та великі теплофікаційні виконуються з проміжним перегріванням пари, що дозволяє суттєво підвищити їх економічність. Теплофікаційні турбіни зазвичай виконують без проміжного перегріву.
Призначення проміжного перегріву - для підігріву висушеної в сепараторі пари або підігріву пари після ЦВТ, для зменшення його вологості та ерозійного впливу на лопатки ЦНТ.
Сепаратор - призначений для видалення надлишків вологи з пари методом сепарації.
а) – К-50-90 ЛМЗ; б) – К-100-90 ЛМЗ; в) –К-160-130 ХТЗ;
г) – К-200-130 ЛМЗ; д)– К-300-240 ЛМЗ; е)–К-500-240 ХТЗ;
ж)– К-800-240 ЛМЗ; К-1200-240 ЛМЗ; з)– Т-50-130 ТМЗ;
и) – Т-250/300-240 ТМЗ; к) – ПТ-50/60-130/7 ТМЗ;
л) – ПТ-135/165-130/15 ТМЗ; м) –К-220-44 ХТЗ;
н) – К-500-65/3000 ХТЗ;
Т – регульований теплофікаційний відбір;
П – регульований промисловий відбір;
СП – сепаратор-пароперегрівач;
ПП – проміжний перегрівач пари.