11. Модель п'яти сил конкуренции м. Портера та ее розвиток.

Мета конкурентної стратегії — знайти в даній галузі таку позицію, зайнявши яку компанія зможе щонайкраще захищатися від дії конкур-х сил або впливати на них з користю для себе.

Осн. увага з погляду підходу галузевого позиціон-ня повинна приділятися:

1. позиціонуванню компанії з метою забезпечити захист від впливу конкурентних сил;

2. розробці стратегіч. маневрів, які сприятимуть поліпшенню галузевої позиції компанії;

3. прогнозу зміни ф-рів, які визначають сили конк-ції й своєчасне реагування на них з метою витягу переваг.

Модель 5 сил одержала розвиток у роботах А. Бранденбургера й Б.Нейлбаффа, які розробили концепцію співробітництва й ввели у модель ще одну конкурентну силу — компліментори.

Компліментори —кілька товаров (два й більше), які доповнюють один одного й споживаються одночасно.

Зміна попиту на один товар викликає зміна попиту на іншій у тому ж напрямку.

15. Ключевые способности орг-ции как осн. Понятие ресурсного похода, ее составляющие

Здібність організації —специфічна властивість, яка проявляється через технологію виконання процесів та компетенції персоналу і забезпечує компанії можливість приймати участь у ринковій діяльності.

Ключова здібність організації —здібність або сукупність здібностей, яка дозволяє створити унікальну цінність для споживача і у такий спосіб забезпечує стійкі конкурентні переваги компанії на ринку Успішне виконання будь-якого процесу пов'язано з досконалістю технології, за допомогою якої він виконується.

Здібності орг-ції реалізується через дві складові, котрі є носіями формалізованого та неформалізованого знання, а саме: технологію та компетенції персоналу. У даному разі технологія є носієм формалізованих знань про можливість найбільш ефективно виконувати процеси в орг-ції. Людська складова доповнює її як носій неформалізованих знань й у такий спосіб створює перепони для імітування конкурентами.

13. Розвиток та сутність Ресурсного підходу до форм-ня конкур-х переваг

Ресурсний підхід стійкі конкурентні переваги розглядає як рез-т умілого викор-ня ресурсів підпр-ва

Широку популярність даний підхід одержав завдяки публікаціям Г. Хемела й К. Прахалада. Вони ввели в науковий обіг поняття «компетенція орг-ції» й «ключові компетенції організації».

Компетенції орг-ції — сук-сть навичок, умінь і технологій, які лежать в основі всієї безлічі продуктових ліній компанії.

Ключові компетенції орг-ції — сукупність унікальних компетенцій, які глибоко вбудовані в орг-цію й стійкі до копіювання конкурентами.

Даний підхід був розвинений у працях вчених Дж. Стока, Ф. Еванса, Л. Шульмана, які акцент-ли увагу на бізнес-процесах орг-ції й ввели поняття здібності орг-ції як сук-сті бізнес-пр-сів, які дають можл-ть досягати успіху.

Дж. Сток, Ф. Еванс, Л. Шульман обґрунтували основні принципи створення конкурентних переваг:

1. Головн. елементами конкур-ної стр-гії є не продукти й ринки, а бізнес-процеси.

2. Конкурентний успіх залежить від перетворення ключових процесів компанії в стратегічні здібності, які постійно забезпечують більше високу цінність товарів і послуг для споживачів.

3. Здібності орг-ції повинні носити міжфункц-ний характер, тобто пов'язувати стратегічні бізнес-одиниці й функц-ні підрозділи.

Успішне виконання будь-якого процесу пов'язано з досконалістю технології, за допомогою якої він виконується.

Технологія —сукупність формалізованих знань про виконання процесу.

Здібність орг-ції —специфічна властивість, яка проявляється через технологію виконання процесів та компетенції персоналу і забезпечує компанії можл-ть приймати участь у ринковій д-сті.

Ключова здібність орг-ції —здібність або сукупність здібностей, яка дозволяє створити унікальну цінність для споживача і у такий спосіб забезпечує стійкі конкур-ні переваги компанії на ринку.

Ресурсний підхід переносить акценти з питання «де конкурувати» на «як конкурувати» та зосереджує увагу на стратегічн. використанні ресурсів фірми.