- •Опорний конспект лекцій
- •Тема 1: Наука як сфера людської діяльності.
- •Поняття про науку.
- •Наукова комунікація та наукова школа.
- •Реципієнт
- •Науково – дослідницька діяльність студентів.
- •Підготовка та атестація наукових та науково – педагогічних кадрів.
- •Тема 2. Психологія і технологія наукової творчості.
- •Організація творчої діяльності.
- •Психологія наукової творчості.
- •Робочий день науковця.
- •Робоче місце науковця. Технічні засоби наукової діяльності.
- •Ділове спілкування. Ділове листування. Ділова розмова по телефону.
- •Особистий архів здобувача.
- •Тема 3: Загальна методологія наукової творчості.
- •1. Методологія дослідження.
- •Методи і техніка дослідження.
- •Етапи соціологічного дослідження.
- •Характеристика окремих видів дослідження.
- •Тема 4. Курсова, дипломна, магістерська роботи: написання, оформлення, захист. План.
- •1. Курсова, дипломна, магістерська роботи: загальна характеристика.
- •2. Послідовність виконання курсової (дипломної) роботи.
- •3. Керівництво курсовою роботою.
- •4. Магістерська дисертація як кваліфікаційне дослідження.
- •5. Дисертація: поняття, основні види.
- •6. Загальна схема наукового дослідження.
- •Тема 5. Пошук, накопичення та обробка наукової інформації.
- •Пошук первинної та вторинної інформації з теми.
- •Аналіз наукової літератури з теми.
- •Отримання і аналіз первинної інформації.
- •Тема 6. Вимоги до змісту і структури дисертації.
- •1. Загальні вимоги до дисертації
- •Структура дисертації.
- •Тема 7. Оформлення наукової роботи. План.
- •Загальні вимоги до оформлення дисертації.
- •Подання текстового матеріалу. Мова і стиль дисертаційної роботи. Нумерація.
- •Ілюстрації, таблиці, формули, посилання.
- •Список використаних джерел. Додатки.
- •Тема 8. Підготовка публікацій, рефератів, доповідей. План.
- •1. Наукова публікація: поняття, функції, основні види.
- •2. Наукова монографія.
- •3. Наукова стаття.
Методи і техніка дослідження.
Метод – спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя.
Методика – сукупність методів, прийомів проведення будь – якої роботи. Методика дослідження – це система правил використання методів, прийомів та операцій.
Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження.
За ознакою способу реалізації розрізняють логіко – аналітичні (індукція, дедукція), візуальні (графи, схеми, діаграми, картограми) та експериментально – ігрові методи (“теорія ігор”).
За метою реалізації виділяються первині методи, що використовуються з метою збору інформації, вивчення джерел, спостереження, опитування та ін. Вторинні методи використовуються з метою обробки та аналізу отриманих даних – кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, шкалювання та ін.
Математичні методи відіграють важливу роль при обробці статистичних даних, моделюванні.
Відповідно до функціональних можливостей методи поділяють на етапні (пов΄язані з певними етапами дослідження) та універсальні (використовуються на всіх етапах). До першої групи відносять спостереження, експеримент, а до другої – абстрагування, узагальнення, індукція, дедукція.
Методи наукового пізнання поділяють на загальні та специфічні. Загальні методи наукового пізнання умовно можна поділити на:
методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);
методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання);
методи, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (системний підхід).
Етапи соціологічного дослідження.
Розрізняють кілька етапів дослідження: підготовчо – організаційний, збирання, обробка, аналіз інформації і підготовка висновків, впровадження отриманих результатів у практику.
1. Підготовчо-організаційний етап.
передпрограмне вивчення проблеми;
складання та затвердження робочого плану дослідження;
розробка та затвердження програм дослідження;
підготовка інструментарією (розробка анкет, ьланків, карток аналізу документів);
випробування, перевірка інструментарією (пілотне дослідження);
складання програми обробки даних.
2. Збирання, обробка інформації.
збирання інформації;
підготовка зібраних даних до обробки (кодування, введення в ЕОМ);
опрацювання одержаної інформації.
3. Аналіз та інтерпретація інформації.
аналіз результатів математичної обробки одержаної інформації,
розробка висновків та пропозицій за результатами соціологічного дослідження;
складання підсумкового документу соціологічного дослідження (аналітичні записки, звіти).
4. Впровадження одержаних результатів у практику.
складання доповідної записки;
підготовка проекту документів стосовно заходів чи пропозицій за результатами дослідження.
Характеристика окремих видів дослідження.
Спостереження – один із складних і трудомістких методів. Розробка програми наукового дослідження передбачає 5 етапів:
1. Визначення мети і завдання.
2. Вибір об΄єкта, предмета і ситуації спостереження.
Вибір засобу і визначення категорій та ознак, за якими буде відстежуватися та оцінюватися ситуація спостереження.
3. Вибір засобів реєстрації об΄єкта спостереження.
4. Обробка та інтерпретація інформації.
Типові помилки при проведені спостереження:
спостереження починається без спеціально розробленої програми, здійснюється випадково;
ознаки спостереження не пов΄язані з проблемною ситуацією і гіпотезою дослідження;
в числі ознак спостереження в картках не відмічені часто повторювані і достатньо значущі властивості ситуацій спостереження;
не введено обмежень на умови спостереження;
не підготовлені і не апробовані методичні документи
Опитування: переваги та недоліки наведені в табл. 1.
Таблиця 1.
Переваги та недоліки опитування.
Переваги опитування |
Недоліки опитування |
Можливий індивідуальний підхід до кожної з опитуваних осіб, що забезпечує атмосферу довіри |
Важко проконтролювати відповіді |
Важко порівнювати результати |
|
Можливе отримання додаткової інформації |
Трудність в опрацюванні |
Високі витрати |
Типові помилки при проведені експерименту:
сформульовані гіпотези не відбивають проблемну ситуацію;
як незалежну змінну виділено фактор, який не може бути причиною, сталою детермінантою процесів, що проходять у даному об΄єкті.
зв΄язки між залежною і незалежною змінною мають випадковий характер;
при аналізі результатів екперименту переоцінюється вплив незалежної змінної на залежну, без урахування впливу випадкових факторів на зміни в експериментальній ситуації.
