- •Запорізький національний технічний університет
- •1 Мета та задачі курсового проекту
- •2 Завдання, обсяг та зміст курсового проекту
- •2.1 Технічне завдання
- •2.2 0Бсяг курсового проекту
- •2.3 3Міст курсового проекту
- •3 Методичні вказівки по розділам курсового проекту
- •3.1 Стисла характеристика синхронних машин загального призначення
- •3.3 Електромагнітний розрахунок Розрахунок обмотки та зубцевої зони статора
- •3.2 Вибір головних розмірів
- •Розрахунок магнітного ланцюга
- •Розрахунок намагнічуючої сили обмотки збудження при навантажені
- •Витрати та ккд см
- •3.4 Тепловий та вентиляційний розрахунки
- •3.5 Механічні розрахунки
- •3.6 Характеристики синхронних машин
- •3.7 Розробка конструкції проектованої машини
- •Осердя статора
- •Конструкція і розміри корпусу статора
- •Підшипникові щити
- •Котушки полюсів
- •Остов ротора
- •Контактні кільця та щіткова траверза
- •Підшипники
- •4 Контрольні питання і порядок захисту курсового проекту
- •Література
- •Додаток а Вхідні дані для виконання проекту
- •Додаток б Техніко-економічне порівняння основних показників машини
- •Додаток в Приклади конструкцій синхронних машин
Розрахунок магнітного ланцюга
Для побудови характеристики намагнічування Ф=f(Fз0) і характеристики холостого ходу Е=f(Fз0) СМ необхідно виконати розрахунок магнітного ланцюга. Розрахунок зводиться до визначення МРС обмотки збудження при п’яти значеннях магнітного потоку Ф і відповідної йому ЕРС обмотки статора
Е=(0,25; 0,5; 0,75; 1,0; 1,25) Ен
МРС складається з суми МРС окремо послідовно сполучених дільниць магнітного ланцюга: повітряний зазор між полюсним наконечником ротора та осердям статора; зубцева дільнка статора Lз1; спинка статора Lс1; спинка ротора Lс2; осердя полюса з урахуванням полюсного наконечника Ln; зазор у стику полюса й осердя ротора n2.
Магнітний ланцюг СМ симетричний, тому розрахунок МРС ведуть на один полюс [3, 9] або на пару полюсів [10].
При проектуванні СМ для осердя статора потрібно вибирати електротехнічну сталь марки 2013 або 2312, для більш потужних мАшин марки 2411, таблиці намагнічення яких наведені [3 дод. 5, 11, 14]. Осердя полюса й остов (спинка) ротора виконуються з конструкційної сталі марки Ст3, таблиця намагнічення якої наведена в [13 дод. 213].
Послідовність і методика розрахунку магнітного ланцюга наведені в [13, 11 – 6].
На підставі результатів розрахунку будують характеристику ХХ і характеристики намагнічування. Розрахункову характеристику ХХ треба порівняти з нормальною, яку будують по даним, наведеним [3, 9, 10]
Розходження розрахункової й нормальної характеристики в робочій зоні не повинно перевищувати 15%.
За даними розрахунку визначають коефіцієнт насичення магнітної системи, який повинен знаходитись в межах 1.15 .. 1.35.
Розрахунок намагнічуючої сили обмотки збудження при навантажені
Для розрахунку МРС обмотки збудження, яка необхідна для створення номінального магнітного потоку при навантаженні, слід враховувати вплив реакції якоря машини. Для кількісного врахування реакції якоря на магнітне поле машини зручніше МРС реакції якоря Fd та поперечну Fq=Facos . Тут кут зсуву між струмом якоря та ЕРС, наведеною результуючим поздовжнім потоком.
МРС обмотки збудження при навантажені можна визначити за допомогою векторної діаграми Блонделя і часткових характеристик намагнічування машини.
При побудові часткових характеристик намагнічування і векторної діаграми у відносних одиницях за базисні приймають значення магнітного потоку Ф при номінальній фазній напрузі і відповідній МРС обмотки збудження.
Часткові характеристики намагнічування будують за даними розрахунку магнітного ланцюга машини. Порядок побудови часткових характеристик і векторної діаграми Блонделя викладені [3,9].
Внаслідок побудови знаходять МРС обмотки збудження СМ при навантаженні у відносних одиницях Fз0*.
Для визначення МРС обмотки збудження при навантаженні машини можна використовувати діаграму МРС, порядок побудови якої викладений [1; 5; 7]. За діаграмою ЕРС можна також побудувати зовнішню характеристику генератора U=f(I1).
Витрати та ккд см
При розрахунку ККД машини необхідно врахувати всі види втрат.
Основні та додаткові втрати в сталі
Основні втрати в сталі створюються основним магнітним потоком Ф і виникають у спинках та зубцях статора, їх визначають за методикою, викладеною [3, 9-9]. Додаткові втрати в сталі складаються з поверхневих втрат у полюсних наконечниках. Ці втрати залежать від амплітуди коливань, товщини листів полюсного наконечника, їх магнітної проникності і питомого опору [3, 11-11].
Основні електричні втрати і втрати на збудження
До основних електричних втрат належать втрати в обмотці статора (з урахуванням додаткової обмотки).Втрати на збудження у СМ складаються з втрат у обмотці збудження та втрат у щітковому контакті. Додаткові втрати при навантаженні виникають у сталі та обмотці статора за рахунок полів розсіювання. Наближено додаткові втрати визначають у (%) відсотках від потужності машини. Згідно з ДЕСТ 11828-93 для СМ потужністю до 1000 кВА - Рд=0.005Р2н, а для машин потужністю більше 1000 кВА - Рд=(0.0025-0,004)Р2н.
Механічні втрати складаються із втрат на тертя в підшипниках, щіток контактних кілець, обертових частин машини об повітря й втрати на вентиляцію.
Коефіцієнт ККД при номінальному навантаженні
