Практичне заняття 4. Я-концепція (2 год.)

Мета: Структурувати та систематизувати знання студентів про суть та специфіку Я-концепції.

Завдання: :

1. Проаналізувати поняття та теорії Я-концепції.

2. Дослідити основні структурні компоненти Я-концепції (за Р. Бернсом).

3. Дослідити самооцінку.

Основні проблемні питання

1. Наукове пізнання природи людського Я.

2. Структура Я-концепції (за Р. Бернсом).

3. Компоненти установки та аспекти в структурі глобальної Я-концепції.

4. Модальності та аспекти Я-концепції як сукупності.

5. Чи можна розуміти спрямованість людини як прояв усіх притаманних їй спонукань?

6. Чи достатньо, характеризуючи інтерес, вказати, що це "стійке", вибіркове ставлення людини до явищ та об'єктів дійсності?

7. Чи можна вважати достатнім твердження, що "переконання — це знання, істинність яких для людини є незаперечною і які постають для неї як керівництво до дії"?

8. Чи можна стверджувати, що велика і віддалена життєва мета особистості найповніше характеризує її сутність?

9. Чи може у людини з адекватною самооцінкою виникнути стан фрустрації?

Хід заняття:

1. Організаційний аспект.

2. Актуалізація опорних знань (усне фронтальне опитування).

3. Психодиктант.

4. Розв’язання проблемних ситуацій.

5. Практикум.

6. Робота із дошкою (перекодування здобутого освітнього змісту у графічну форму (граф-схеми, мислесхем тощо)).

7. Підведення підсумків заняття.

Література:

1. Бернс Р. Я-концепция в юности / Райгородский Д.Я. Подросток и семья. Учебн.пособ.- Самара: Издательский дом БАХРАХ-М, 2002.- С.93-143

2. Гуменюк О.Є. Психологія Я-концепції: Монографія.- Тернопіль: Економічна думка, 2002.- 186с.

Практичне заняття 4. Діяльність як форма активності особистості (2 год.)

Мета: Структурувати та систематизувати знання студентів про суть та специфіку темпераменту.

Завдання:

1. Проаналізувати основні поняття з теми.

2. Дослідити діяльність в контексті попередньо отриманих знань.

3. Винайти прикладний аспект в професійному житті людини.

Основні проблемні питання

1. Що характеризує поведінку тварин як специфічну форму активності?

2. Що характеризує діяльність як специфічну форму людської активності?

3. У чому полягає докорінна відмінність поведінки тварин від діяльності людини?

4. Якими є основні компоненти діяльності?

5. Як забезпечується контроль за виконанням діяльності?

6. У чому полягає механізм зворотної аферентації при виконанні дії?

7. У чому полягає суть процесу екстеріоризації дії?

8. У чому полягає суть процесу інтеріоризації дії?

9. Якою є послідовність етапів формування навички?

10. Що є показником досконалості навички?

11. Якими є характерні ознаки гри як різновиду діяльності?

12. Якими є характерні ознаки навчання як різновиду діяльності?

13. Якими є характерні ознаки праці як різновиду діяльності?

14. Що означає для людини процес оволодіння діяльністю?

Хід заняття:

1. Організаційний аспект.

2. Актуалізація опорних знань (усне фронтальне опитування).

3. Психодиктант.

4. Розв’язання проблемних ситуацій.

5. Практикум.

6. Робота із дошкою (перекодування здобутого освітнього змісту у графічну форму (граф-схеми, мислесхем тощо)).

7. Підведення підсумків заняття.

Рекомендована література:

1. Абульханова-Славская К.А. Личность в процессе деятельности и общения / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, З.В.Огороднійчук [та ін.]/Загальна психологія: Хрестоматія: Навч.посіб.- К.: Каравела, 2007. – С.370-378.