4. Визначення обсягу виручки підприємств малого бізнесу для переходу на сплату єдиного податку

У даному питанні слід розрізняти суб’єктів господарювання на тих, які тільки бажають перейти на спрощену систему оподатку­вання, обліку і звітності, та тих, що вже працюють на єдиному по­датку.

При визначенні виручки суб’єкти підприємницької діяльності, що бажають перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності, повинні керуватися наступним:

• обсяг виручки приймається до уваги з урахуванням ПДВ, ак­цизного збору і інших податків і зборів, що входять в ціну продук­ції, товарів, робіт, послуг;

• при визначенні виручки від реалізації основних засобів вра­ховується різниця між сумою, отриманою від реалізації основних засобів, та їх залишковою вартістю.

До складу виручки, що береться в розрахунок для цілей єдиного податку, не входять безоплатно отримані ТМЦ, отримані позики і кредити, кредиторська заборгованість з пропущеним терміном по­зовної давності, дивіденди, суми, отримані від продажу валюти, що належить підприємству.

Транзитні платежі, що фактично поступили на рахунок підпри­ємства, такі як суми ПДВ і ринкового збору, суми від продажу то­варів за договорами комісії (у підприємства — комісіонера) при розрахунку обсягу виручки для цілей переходу на єдиний податок враховуються.

Важливо відзначити, що критерій обсягу виручки не застосову­ється для знов створених юридичних осіб, охочих вибрати спосіб оподаткування своїх майбутніх доходів шляхом сплати єдиного по­датку. Такі юридичні особи відразу після проходження державної реєстрації як суб’єкт підприємницької діяльності повинні надати в орган податкової служби за місцем державної реєстрації письмову заяву на видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку за формою, наведеною в додатку до Порядку видачі Свідоцтва згідно наказу ДПАУ від 13.10.98 р. № 476 «Про затвердження Свідоцтва про право сплати єдиного податку суб’єктом малого підприємниц­тва — юридичною особою і Порядку його видачі»

Для юридичних осіб, охочих перейти на єдиний податок із зага­льної системи оподаткування, щоб визначити обсяг виручки від ре­алізації з урахуванням вищенаведених вимог, необхідно зробити вибірку даних за рахунками 30 «Каса» і 31 «Рахунки в банках» за операціями, пов’язаними з реалізацією (як правило, кореспондую­чими будуть рахунки 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 681 «Розрахунки за аван­сами одержаними», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»,

70. «Доходи від реалізації»). Тобто до виручки від реалізації в да­ному випадку додаються всі надходження, отримані на поточний рахунок і в касу підприємства від реалізації продукції (товарів, ро­біт, послуг).

Крім того, якщо підприємством були здійснені бартерні опера­ції, то суми за бухгалтерськими рахунками 30 «Каса» і 31 «Рахунки в банках» проходити не будуть, але, не дивлячись на це, вказані суми також будуть вважатися виручкою, яка долучається до розра­хунку.

Слід врахувати, що на практиці податкові органи для визначен­ня обсягу виручки беруть показник валового доходу з Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, яке бажає перейти на сплату єдиного податку. Для розрахунку береться сума скорего­ваного валового доходу (ряд. 03 декларації з податку на прибуток) і до неї додається 20 %, оскільки дані в декларації з податку на при­буток вказані без урахування ПДВ. На наш погляд, цей спосіб хоч і має свої недоліки, але все таки об’єктивніше відображає обсяг ви­ручки, оскільки включає доходи від бартерних і інших операцій, які не простежуються за даними рахунків 30 «Каса» і 31 «Рахунки в банках».

Тому, на наш погляд, з метою дотримання принципу обачності малому підприємству доцільно обирати саме цей спосіб визначення виручки від реалізації перед переходом на сплату єдиного податку.

Недоліки даного способу пояснюються тим, що скорегований валовий дохід у Податковій декларації з податку на прибуток міс­тить частину валового доходу, перерахунку ТМЦ, що утворився в результаті виконання п. 5.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в редакції від 22.05.97 р. № 283/97-ВР (За­кону про податок на прибуток), який не можна визнати по суті ви­ручкою від реалізації. Цей момент слід враховувати, тобто при ви­значенні малим підприємством обсягу виручки від реалізації із за­гального скорегованого валового доходу потрібно відняти позити­вний результат перерахунку вартості запасів згідно п. 5.9 Закону про податок на прибуток.

Дані для визначення виручки від реалізації з урахуванням вка­заних вимог у юридичної особи, що вже працює на єдиному подат­ку, містяться:

• щодо минулих з початку року податкових періодів — у рядку

3. Розрахунку сплати єдиного податку суб’єктом малого підприєм­ництва — юридичною особою (при цьому необхідно також врахо­вувати дані уточнюючих розрахунків — при їх наявності);

• щодо періодів, звітність за які ще не складалася, — у Книзі обліку доходів і витрат суб’єкта малого підприємництва — юриди­чної особи, що застосовує спрощену систему оподаткування, облі­ку і звітності (сума граф 3, 4 й 5 (у частині виручки від іншої реалі­зації)).

Обсяг виручки від реалізації вказується при заповненні заяви на видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку. У заяві пови­нні бути приведені фактична сума виручки, отримана на день по­дання заяви, а також розрахункова сума, обчислена виходячи з се­редньомісячної фактичної виручки за період, передуючий переходу на єдиний податок.

Підприємствам, що здійснюють свою діяльність не з початку звітного року, ту частину заяви, де йдеться про розмір виручки, слід заповнювати таким чином.

Допустимо, підприємство зареєстроване 02.12.2008 р.

Протягом року у підприємства били наступні обсяги виручки:

грудень 2008 р. — 0 грн;

січень 2009 р. — 0 грн;

лютий 2009 р. — 0 грн;

березень 2009 р. — 2000 грн;

квітень 2009 р. — 3000 грн;

травень 2009 р. — 16 000 грн.

Разом за 6 місяців діяльності підприємство отримало виручку у розмірі 21 000 грн.

Сума виручки за червень, визначена розрахунковим шляхом:

21 000 грн : 6 міс. = 3500 грн.

Розмір виручки за 7 місяців:

21 000 грн + 3500 грн = 24 500 грн.

Допустимо, таке підприємство приймає рішення з 01.07.2009 р. перейти на сплату єдиного податку і 13 червня 2009 року подає за­яву на видачу Свідоцтва про право сплати єдиного податку. Під­приємство в заяві указує обсяг виручки від реалізації продукції (то­варів, робіт, послуг), майна, основних засобів за рік — 24,5 тис. грн, зокрема на дату подачі заяви — 21 тис. грн (за умови, що в че­рвні реалізації не було), за решту місяців (місяць) — розрахунко­вим шляхом виходячи з середньомісячної фактичної виручки за пе­ріод, що передував переходу, — 3500 грн.

У заяві також слід вказати, яка ставка єдиного податку (6 % або 10 %) обрана суб’єктом малого підприємництва. При виборі юри­дичною особою ставки єдиного податку у розмірі 10 % у заяві не­обхідно заповнити рядки, що передбачають відміну реєстрації такої особи як платник ПДВ, або не передбачають за певних обставин, про що мова піде далі в наступних розділах.