- •Тема 1: "Сутність, теоретичні основи і види аудиту"
- •Тема 1: "Сутність, теоретичні основи і види аудиту"
- •Виникнення та розвиток аудиту в світі. Характеристика тенденцій, що впливають на нього.
- •1. Виникнення та розвиток аудиту в світі. Характеристика тенденцій, що впливають на нього.
- •2.Становлення і розвиток аудиту в Україні.
- •3.Організаційні форми аудиторської діяльності, їх функції, права та відповідальність
- •4. Класифікація, мета, завдання, предмет та об’єкти аудиту
- •5. Метод та методичні прийоми та процедури аудиту
- •Методи внутрішнього аудиту
- •Тема 2: "Організація та нормативне регулювання аудиторської діяльності в Україні"
- •1.Організація та регулювання аудиторської діяльності в Україні
- •2. Порядок сертифікації аудиторів України та подовження їх дії сертифіката
- •3. Порядок внесення та ведення реєстру суб'єктів аудиторської діяльності
- •4.Принципи, постулати та стандарти аудиту
- •5. Етичні аспекти аудиторської діяльності
- •Основні принципи професійної етики аудитора:
- •Поведінка персоналу аудиторських компаній
- •Тема 3: "Планування процесу аудиту"
- •1. Порядок укладання, структура та зміст договору на проведення аудиту
- •2. Етапи планування аудиту і їх характеристика
- •3. Процедури ознайомлення з бізнесом економічного суєта – замовника аудиту
- •3. Дослідження й оцінювання системи внутрішнього контролю
- •5. Підготовка і складання програми аудиту
- •Тема 4: "Оцінка суттєвості та аудиторського ризику в процесі аудиторської діяльності"
- •Поняття суттєвості, підходи до її визначення і використання в процедурах аудиту
- •2. Поняття аудиторського ризику, його складові та правила оцінювання
- •Залежність між компонентами аудиторського ризику
- •3. Властивий (невід'ємний) ризик
- •4. Ризик, пов'язаний з невідповідністю функціонування внутрішнього контролю (ризик системи контролю) підприємства
- •5. Ризик не виявлення помилок і перекручень (ризик невиявлення)
- •Тема 5: "Аудиторські докази в аудиті"
- •1.Структура доказу й вимоги, що висуваються до аудиторських доказів
- •2.Класифікація доказів
- •2.Методи збору аудиторських доказів.
- •Процедури отримання аудиторських доказів :
- •4.Застосування вибіркових методів при одержанні аудиторських доказів
- •5.Процес одержання аудиторських доказів
- •Тема 6: "Виявлення помилок та шахрайства у процесі аудиту"
- •Шахрайство та помилки: поняття, види, класифікація та характеристика
- •2.Властиві обмеження аудиту в контексті шахрайства
- •3.Методи та прийоми виявлення помилок, зловживань та шахрайств
- •4. Відповідальність найвищого управлінського персоналу за виявлені помилки та шахрайство та аудитора за виявлення суттєвих викривлень внаслідок шахрайства
- •5. Інформування найвищого управлінського персоналу та регуляторних та правоохоронних органів.
- •Тема 7: "Документальне оформлення процесу проведення аудиту"
- •Тема 7: "Документальне оформлення процесу проведення аудиту"
- •Характер, форма, зміст та обсяг аудиторської документації.
- •Поняття та класифікація робочої документації
- •3. Формування та зміни в аудиторській документації
- •4. Конфіденційність та володіння робочими документами, порядок їх зберігання
- •Концептуальний підхід до розробки внутріфірмових стандартів аудиторської фірми
- •Тема 8: "Узагальнення результатів аудиту"
- •1. Поняття та зміст аудиторського звіту
- •2. Поняття, види, загальна структура аудиторського висновку.
- •3. Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення.
- •4. Модифікація висновку незалежного аудитора.
- •5. Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення.
4. Відповідальність найвищого управлінського персоналу за виявлені помилки та шахрайство та аудитора за виявлення суттєвих викривлень внаслідок шахрайства
Відповідальність найвищого управлінського персоналу та управлінського персоналу
Основна відповідальність із запобігання та виявлення випадків шахрайства і помилок покладається на найвищий управлінський і управлінський персонал суб’єкта господарювання. Управлінський персонал, під наглядом найвищого управлінського персоналу, повинен приділяти значну увагу попередженню шахрайства. Для цього необхідна культура чесності та етичної поведінки:
треба задавати відповідний тон;
створювати і підтримувати високий рівень чесності й етичних якостей;
уживати заходів для контролю, запобігання і виявлення фактів шахрайства й помилок на підприємстві.
Найвищий управлінський персонал відповідає за: забезпечення цілісності системи обліку та фінансової звітності підприємства; за наявність відповідного контролю (разом з моніторингом ризику); фінансовий контроль; виконання норм чинного законодавства.
Управлінський персонал повинен: створити умови для постійного функціонування систем обліку та внутрішнього контролю, створених для виявлення шахрайства й помилок; підтримувати відповідну політику й процедури; забезпечувати належне й ефективне ведення бізнесу суб’єктом господарювання; Отже, управлінський персонал несе відповідальність за будь-який ризик, що залишається.
При отримані достатньої впевненості аудитор діє у відповідності до принципу професійного скептицизму, розглядає можливість уникнення управлінським персоналом заходів контролю та визнає той факт, що аудиторські процедури, ефективні для виявлення помилок, можуть бути не ефективними для виявлення шахрайства.
5. Інформування найвищого управлінського персоналу та регуляторних та правоохоронних органів.
Якщо аудитор ідентифікував шахрайство або отримав інформацію, що вказує на можливість існування шахрайства, він повинен якнайскоріше проінформувати про це управлінський персонал відповідного рівня.
Визначення того, який рівень управлінського персоналу є відповідним, - це питання професійного судження, на яке впливають такі фактори, як вірогідність змови, природа та розміри підозрюваного шахрайства. Зазвичай відповідним рівнем управлінського персоналу є рівень, на один щабель вище за особу, яка могла скоїти підозрюване шахрайство. Інформування аудитором найвищого управлінського персоналу може бути усним чи письмовим.
Професійний обов’язок аудитора дотримуватись конфіденційності інформації про клієнта може перешкодити наданню інформації щодо шахрайства стороні, що перебуває за межами суб’єкта господарювання замовника. Якщо в результаті викривлення, що є результатом шахрайства чи підозрюваного шахрайства, аудитор стикається з винятковими обставинами, які ставлять під сумнів можливість продовження виконання аудиторської перевірки, аудитор повинен:
розглянути питання професійної та юридичної відповідальності за обставин, що склались, включаючи те, чи існує вимога до аудитора сповістити про це особу (осіб), які замовили аудит, або, у деяких випадках, регуляторні органи;
розглянути можливість відмови від виконання завдання;
Якщо аудитор відмовляється продовжувати виконувати завдання, йому необхідно:
обговорити з управлінським персоналом відповідного рівня та найвищим управлінським персоналом відмову аудитора від продовження виконання завдання та причини цієї відмови;
зважити, чи є професійна або юридична вимога до аудитора сповістити про це особу (осіб), які замовили аудит, або, у деяких випадках, регуляторні органи щодо відмови аудитора від продовження виконання завдання;