- •18. Прогнозування гідрогеолого-меліоративної обстановки на зрошуваному масиві
- •18.1. Види гідрогеологічних прогнозів на гідромеліоративних системах та вимоги до них
- •18.2. Основні вихідні дані для прогнозу гідрогеолого-меліоративної обстановки на зрошуваних землях
- •18.2.1. Фільтраційні властивості ґрунтів
- •18.1. Типові характеристики фільтраційних властивостей ґрунтів
- •18.2.2. Інфільтраційне живлення ґрунтових вод
- •18.3. Критерії вибору об’єктів-аналогів
- •18.2.3. Критична глибина залягання ґрунтових вод
- •18.2. Залежність Нкр від мінералізації ґрунтових вод (мгв)
- •18.3. Методи прогнозу за гідрогеологічною аналогією
- •18.4. Балансові методи
- •18.4.1. Рівняння водного балансу зрошуваної території
- •18.4.2. Визначення терміну, за який рівень ґрунтових вод досягне критичної глибини
- •18.4.3. Сольовий баланс
- •18.5. Методи математичного моделювання
- •18.5.1. Диференціальні рівняння динаміки рівня ґрунтових вод
- •18.5.2. Формування граничних умов конкретних задач
- •18.6. Аналітичні методи
- •18.6.1. Розрахунки підвищення рівня ґрунтових вод при зрошенні в умовно однорідному пласті на водоупорі
- •18.6.2. Розрахунок підйому ґрунтових вод на зрошуваних територіях в неоднорідних пластах
- •18.6.3. Методи врахування складних природних і меліоративних умов в розрахункових схемах прогнозу
- •18.6. 4. Наближена оцінка можливості утворення верховодки при зрошенні
- •18.7. Розрахунок сольового режиму (прогноз засолення ґрунту зони аерації)
- •18.8. Прогноз мінералізації дренажного стоку
- •18.9. Характеристика сприятливого меліоративного режиму
- •Контрольні питання
18.6.2. Розрахунок підйому ґрунтових вод на зрошуваних територіях в неоднорідних пластах
Схема «граничного перетікання». Нижче розташовані добре проникні водоносні горизонти або товщі водоненасичених порід обмежуюче діють на розвиток процесів підтоплення у верхньому пласті при зрошенні. В таких умовах в прогнозних розрахунках враховують перетікання частини ґрунтових вод через слабо водопроникний підстилаючий шар. Параметри цього шару для розрахунку приймають осередненими в межах області фільтрації. Розрахункові геометричні форми іригаційної інфільтрації і верхнього пласта в плані, а також види граничних умов ті ж, що для умовно однорідного пласта на водоупорі.
Інтенсивність додаткової інфільтрації , що входять в розрахункові залежності , приймають осередненою за часом ( ).
У випадку застосування планової схеми прямокутного зрошуваного масиву в необмеженому пласті (див. рис. 18.2, а) прогнозне підвищення рівня ґрунтових вод за часом розраховують за рівнянням
,
(18.90)
де
– табульована функція
;
(18.91)
;
;
;
;
;
– коефіцієнт гідроємкості грунту верхнього пласта в зоні аерації;
– координати
кутових точок ділянки інфільтрації,
м;
– коефіцієнт рівнепровідності верхнього пласта, м2/добу;
– коефіцієнт фільтрації слабоводопроникного підстилаючого шару, м/добу;
– потужність цього шару,
інші позначення ті ж.
На відміну від умовно однорідного пласта на водоупорі [див. рівняння (18.60)] в даному випадку величина підйому рівня , затухаючи з часом, асимптотично прагне до кінцевого значення . Формула для розрахунку має вигляд
,
(18.92)
де
;
;
;
;
(18.93)
– функція Беселя
(модифікована циліндрична функція)
другого роду нульового порядку від
уявного аргументу;
інші позначення ті ж.
Значення функції
при конкретних значеннях аргументів
і
знаходять за графіками [руд]
з врахуванням властивостей цієї функції.
Якщо застосовується планова схема напівобмеженого пласта з розташованою всередині прямокутною ділянкою інфільтрації, дві сторони якої паралельні границі (див. рис. 18.4, а), прогнозна величина розраховується за рівнянням
,
(18.94)
де
;
,
,
м-1;
– координати
кутових точок ділянки інфільтрації,
м;
– коефіцієнт, що дорівнює -1 і 1 при граничних умовах відповідно першого та другого роду на границі ;
інші позначення ті ж, що і в рівнянні (18.90).
Формула для розрахунку граничного з часом (кінцевого) підйому ґрунтових вод має вигляд
,
(18.95)
де
;
;
(як показано вище);
інші позначення ті ж, що в рівнянні (18.92).
Довільне розташування зрошуваної ділянки. Більш широкі можливості для практичного застосування має схема довільного розташування зрошуваної ділянки відносно границі пласта зрошуваної ділянки [32 руд], показана на рис. 18.8.
Рис. 18.8. Схема довільного розташування прямокутної зрошуваної ділянки відносно границі пласта.
Вісь суміщають з границею пласта, а ортогональна їй вісь проведена нижче ділянки іригаційної інфільтрації ABCD. Рівняння для розрахунку має вигляд
,
(18.96)
де
;
(18.97)
;
;
;
;
;
;
;
;
, м-1;
– координати
найближчої до осі
вершині (А) прямокутної ділянки
інфільтрації, м;
– координати
протилежної вершини (С) прямокутника,
м;
– кут, що утворює
сторона АВ зрошуваної ділянки і прямою,
паралельною осі
(
);
інші позначення ті ж, що в рівнянні (18.94).
Граничний за часом (кінцевий) підйом рівня для цієї планової схеми (див. рис. 18.8) можна розрахувати за формулою
;
(18.98)
де
– функція (18.93) з аргументами
,
…,
і
,
…,
,
які отримані із виразів відповідних
аргументів для рівняння (18.96), якщо
прийняти, що
,
м-1;
мають той же смисл,
що і в рівнянні (18.96);
інші позначення ті ж, що і формулі (18.95).
Планова неоднорідність водоносної товщі на водоупорі. Якщо територія, де розповсюджується вплив зрошення, характеризується різкою зміною в плані фільтраційних параметрів водоносної товщі, то необхідно застосовувати схему планової неоднорідності.
Найбільше практичне
застосування мають розрахункові схеми
розташування зрошуваного масиву в
неоднорідному пласті з однією
прямолінійною границею розділу між
різними зонами (рис. 18.9). Зона 1,
знаходиться справа від цієї границі,
з якою суміщають вісь
,
характеризується параметрами
,
,
;
зона 2,
розташована зліва, – відповідно
,
,
.
Рис. 18.9. Розрахункові схеми зони іригаційної інфільтрації при плановій неоднорідності водоносної товщі.
В типовому випадку,
коли іригаційна інфільтрація інтенсивністю
відбувається на прямокутній ділянці
,
в зоні 1
(рис.18.9, а),
наближений розрахунок прогнозного
підвищення рівня ґрунтових вод в цій
зоні
можна
вести за рівнянням (18.68), якщо представити,
що в ньому
,
,
,
.
Обчислення
здійснюють з використанням табличних
значень функції
розрахованих за (18.57).
При
доцільно переходити до схеми зрошуваної
смуги
,
паралельній границі розділу
і не примикаючої до неї (рис. 18.9, б).
Розрахункові формули мають вигляд:
для зони 1 (
)
;
(18.99)
для зони 2 (
)
,
(18.100)
де
,
м-1;
,
м-1;
;
інші позначення наводились раніше.
Якщо іригаційна інфільтрація інтенсивністю відбувається по всій зоні 1 (рис. 18.9, в), розрахунок виконують за формулами:
для зони 1 ( )
;
(18.101)
для зони 2 ( )
;
(18.102)
В умовах, коли
зрошувана смуга проходить по двох
різнорідних зонах, маючи контури,
паралельні розташованій всередині
границі розділу
(рис. 18.10, г),
прогнозний підйом рівня ґрунтових вод
розраховують за формулами:
для зони 1 ( )
;
(18.103)
для зони 2 ( )
,
(18.104)
де
– відстань відповідно від правого і
лівого контурів зрошуваної смуги до
внутрішньої границі
,
м;
інші позначення ті ж.
При наявності
іригаційної інфільтрації інтенсивністю
по всій зоні 2
і на примикаючій до неї смузі
зони 1:
для зони 1 ( )
;
(18.105)
для зони 2 ( )
,
(18.106)
де позначення ті ж, що в формулах (18.103)-(18.104).
