18.9. Характеристика сприятливого меліоративного режиму

Меліоративний режим зрошуваних земель – сукупність показників і характеристик, що обумовлюють умови ґрунтоутворення і розвитку рослин.

Меліоративний режим може бути сприятливим і несприятливим.

Враховуючи розробки І.П. Айдарова, А.І. Голованова, Г.О. Сенчукова [ ], можна встановити обмеження в таких складових меліоративного режиму:

• живлення ґрунтових вод. Фільтраційні втрати із зрошувальної мережі не повинні перевищувати 10 % від евапотранспірації для степової зони і 15 % для сухостепової. Границею допустимості антропогенних дій може служити відхилення від вказаних значень в 1,4-1,6 разів;

• величина інфільтраційного живлення ґрунтових вод не повинна перевищувати 10 % від зрошувальної норми для степової зони і 15 % – для сухостепової. Допустимою границею (екологічно прийнятним показником) може служити відхилення від вказаних значень в 1,5 рази;

• допустимі рівні регулювання ґрунтових вологозапасів можна прийняти для земель степової зони (чорноземи звичайні і південні) в межах 0,65-0,85 від НВ, для сухостепової зони (каштанові ґрунти) – 0,7-0,9 НВ;

• допустима глибина залягання рівня ґрунтових вод. Для степової зони (чорноземи звичайні і південні) вона повинна складати не менше 5 м від поверхні землі; на інших територіях це значення може варіювати в межах 2,0-2,5 м;

• допустима якість зрошувальної води. Для чорноземів загальна мінералізація повинна бути не більше 0,6 г/л при вмісті натрію не більше 10-15 % від суми всіх катіонів, рН=7; для каштанових ґрунтів – загальна мінералізація не більше 0,8 г/л, вміст натрію не більше 25% від суми катіонів, рН – не більше 7,5;

• допустима величина змиву ґрунту в умовах зрошення може бути встановлена за результатами досліджень Ю.П. Полякова для чорноземів звичайних і південних 0,18 мм/рік; для темнокаштанових, каштанових і світлокаштанових ґрунтів, відповідно – 0,15; 0,13; 0,10мм/рік.

Контрольні питання

1. Для чого здійснюють прогнози гідрогеолого-меліоративної обстановки на зрошуваних землях?

2. Які основні завдання гідрогеолого-меліоративної обстановки на зрошувальних системах?

3. Які застосовують методи гідрогеологічних прогнозів при оцінці гідрогеолого-меліоративної обстановки на зрошуваних землях?

4. Які розрізняють типи виконання гідрогеологічних прогнозів і для яких умов їх розробляють?

5. Що собою представляють прогнози гідрохімічного режиму ґрунтових вод?

6. Яке завдання складання прогнозу сольового режиму материнських порід та ґрунтів зони аерації?

7. Який чином встановлюють основні вихідні дані для здійснення гідрогеологічних прогнозів?

8. Якими методами встановлюють фільтраційні властивості ґрунтів на конкретних ділянках?

9. Що собою представляє коефіцієнт гідро ємкості (водовіддачі) в зоні аерації?

10. Що представляє собою коефіцієнт водопровідності водоносного пласта? Як розраховують водопровідність для неоднорідної (шаруватої) товщі?

11. Як влаштовують коефіцієнт рівно провідності водоносного горизонту?

12. Як встановлюють висоту активної зони капілярного підняття для ґрунтового шару?

13. Який зв’язок між інтенсивністю інфільтраційного живлення і модулем дренажного стоку?

14. Яким чином встановлюють величину інфільтраційного живлення?

15. Що собою представляє інтенсивність додаткового живлення ґрунтових вод за рахунок фільтрації із зрошувальної мережі?

16. Яким чином враховують нерівномірність іригаційного живлення за часом?

17. Що таке критична глибина залягання рівня ґрунтових вод?

18. Від яких факторів залежить критична глибина залягання рівня ґрунтових вод?

19. На якій засаді засновані прогнози методом гідрогеологічної аналогії?

20. Які необхідно враховувати подібності природних умов?

21. Коли застосовують при прогнозуванні гідрогеолого-меліоративної обстановки методом гідрогеологічної аналогії?

22. Що представляє собою метод, заснований на аналізі графіків коливань рівня ґрунтових вод?

23. Яким чином застосовують метод, оснований на встановлені кореляційних зв’язків режиму з визначаючими факторами?

24. Як застосовують метод множинної кореляції при прогнозі гідрогеолого-меліоративної аналогії?

25. Коли застосовують балансові методи для прогнозу гідрогеолого-меліоративної обстановки?

26. З яким поєднанням меліоративних заходів і для яких рівнів складають рівняння водного балансу?

27. З яких частин складається рівняння водного балансу?

28. Яким чином встановлюють приріст ґрунтових вод при відсутності дренажу на підставі водно-балансових розрахунків?

29. Чим відрізняються рівняння водного балансу зрошуваної території від однойменних рівнянь незрошуваних територій?

30. Для чого ведуть розрахунок водного балансу в існуючих умовах незрошуваних територій або на діючих меліоративних системах?

31. Як встановлюють термін підйому ґрунтових вод до критичної глибини?

32. Що означає стабілізація рівня ґрунтових вод? Коли вона відбувається?

33. Яким чином можна встановити тривалість, за який пройде підйом рівня ґрунтових вод від критичної глибини до стабілізаційного рівня?

34. Для чого складають сольовий баланс зрошуваної території?

35. Для яких умов і яких зон складають сольовий баланс досліджуваної території?

36. В яких одиницях вимірюють (розраховують) складові сольового балансу зрошуваної території?

37. Яким чином розраховують надходження і винос солей з поверхневими і ґрунтовими водами?

38. Яким повинен бути сольовий баланс зрошуваної території з наявністю дренажу щоб запобігти вторинному засоленню?

39. Що таке математичне моделювання гідрогеологічних об’єктів?

40. Що представляють собою аналогові моделі гідрогеологічних процесів?

41. Як застосовують чисельні моделі гідрогеологічних процесів?

42. Для чого застосовують ідентифікацію моделі при гідрогеологічних прогнозах?

43. В яких випадках застосовують статичні і динамічні моделі при гідрогеологічному прогнозуванні?

44. Якими параметрами характеризується якість гідрогеологічного прогнозу?

45. Яким рівнянням описується модель динаміки рівня ґрунтових вод? Які складові цього рівняння?

46. Коли можна застосувати схему умовно однорідного пласта на водоупорі при моделюванні рівня ґрунтових вод?

47. Яким чином можна реалізувати схему планової неоднорідності водоносної товщі на водоупорі при моделюванні динаміки рівня ґрунтових вод?

48. В яких випадках при моделюванні рівня ґрунтових вод застосовують схему «граничного перетікання» із верхнього горизонту через роздільний шар при фіксованих напорах на його підошві?

49. Коли застосовують граничні умови першого, другого, третього і четвертого роду при моделюванні динаміки рівня ґрунтових вод?

50. Коли застосовують аналітичні методи прогнозу гідрогеологічних умов?

51. Як можна охарактеризувати фільтраційну схему будови водоносних пластів – умовно однорідний пласт на водоупорі?

52. Як можна охарактеризувати фільтраційну схему будови водоносних пластів – умовно однорідний пласт при наявності «граничного перетікання» через слабко водопроникний підстилаючий шар?

53. Як можна охарактеризувати фільтраційну схему будови водоносних пластів – планова неоднорідність водоносної товщі на водоупорі?

54. При яких умовах можна застосовувати схеми геометричної форми пласта в плані: необмежений в плані пласт, напівобмежений пласт, пласт-кут, пласт-квадрант, пласт смуга, пласт прямокутник?

55. Як при застосуванні аналітичних методів прогнозу гідрогеологічних умов враховують складні геометричні границі пластів?

56. Як здійснюють схематизацію складних контурів зрошуваних масивів при прогнозуванні гідрогеологічних умов аналітичними методами?

57. Що представляє собою рівняння суперпозиції при здійсненні прогнозів гідрогеологічних умов складних контурів зрошуваних ділянок аналітичними методами?

58. Чому може утворюватись тимчасова верховодка при зрошенні шаруватих ґрунтів?

59. Яким чином ведуть розрахунок сольового режиму при прогнозі засолення ґрунту зони аерації?

60. Яка характеристика сприятливого меліоративного режиму зрошуваних земель?

135