- •18. Прогнозування гідрогеолого-меліоративної обстановки на зрошуваному масиві
- •18.1. Види гідрогеологічних прогнозів на гідромеліоративних системах та вимоги до них
- •18.2. Основні вихідні дані для прогнозу гідрогеолого-меліоративної обстановки на зрошуваних землях
- •18.2.1. Фільтраційні властивості ґрунтів
- •18.1. Типові характеристики фільтраційних властивостей ґрунтів
- •18.2.2. Інфільтраційне живлення ґрунтових вод
- •18.3. Критерії вибору об’єктів-аналогів
- •18.2.3. Критична глибина залягання ґрунтових вод
- •18.2. Залежність Нкр від мінералізації ґрунтових вод (мгв)
- •18.3. Методи прогнозу за гідрогеологічною аналогією
- •18.4. Балансові методи
- •18.4.1. Рівняння водного балансу зрошуваної території
- •18.4.2. Визначення терміну, за який рівень ґрунтових вод досягне критичної глибини
- •18.4.3. Сольовий баланс
- •18.5. Методи математичного моделювання
- •18.5.1. Диференціальні рівняння динаміки рівня ґрунтових вод
- •18.5.2. Формування граничних умов конкретних задач
- •18.6. Аналітичні методи
- •18.6.1. Розрахунки підвищення рівня ґрунтових вод при зрошенні в умовно однорідному пласті на водоупорі
- •18.6.2. Розрахунок підйому ґрунтових вод на зрошуваних територіях в неоднорідних пластах
- •18.6.3. Методи врахування складних природних і меліоративних умов в розрахункових схемах прогнозу
- •18.6. 4. Наближена оцінка можливості утворення верховодки при зрошенні
- •18.7. Розрахунок сольового режиму (прогноз засолення ґрунту зони аерації)
- •18.8. Прогноз мінералізації дренажного стоку
- •18.9. Характеристика сприятливого меліоративного режиму
- •Контрольні питання
18.5.2. Формування граничних умов конкретних задач
Для отримання
конкретних рішень наведених вище
рівнянь необхідне математичне
формулювання крайових (початкових і
граничних) умов. Початкові умови
визначають величину
у всіх точках планової області на момент
часу, прийнятий початковим:
– відома функція. Так як
відлічується
від відомого вихідного положення рівня
ґрунтових вод, величина
.
Граничні умови задають значення на зовнішніх границях області фільтрації на весь розглянутий період. типовими є граничні умови першого, другого, третього і четвертого роду.
Граничні умови
першого роду
характеризують задання розподілу
значення
на лінії контакту (в плані) ґрунту
області фільтрації з масою води в
природних і штучних водоймах і водотоках.
Це можуть бути річки, канали, глибокі
балки, штучні дрени (відкриті і закриті).
Якщо на границі області розподіл рівня
води зберігається незмінним, гранична
умова буде
.
У випадку миттєвого підйому рівня
ґрунтових вод в граничній водоймі на
постійну величину
ця умова має вигляд
.
(18.52)
При очікуваних
(проектних) коливаннях рівня води на
вихідних його положеннях в граничній
водоймі за часом по заданому графіку
граничні умови першого роду формулюються
так:
.
(18.53)
Граничні умови
другого роду
виражають задання розподілу значень
питомої витрати ґрунтових вод у точках
границі
області
руху. Це можуть бути водонепроникні
границі у вигляді скелі, корінного
берега складеного з глинистих ґрунтів,
якщо розглянута ділянка є заплавою з
добреводопроникних ґрунтів. У
розповсюдженому випадку непроникності
границі
,
а також при збережені початкового
розподілу питомих витрат на граничному
контурі протягом періоду прогнозу
градієнт величини
по нормалі до
.
(18.54)
Граничні умови третього роду характеризуються лінійною залежністю по нормалі до границі :
,
(18.55)
де
– змінне підвищення рівня ґрунтових
вод на границі, м;
– контактний
фільтраційний опір на границі, що
затрудняє гідравлічний зв’язок
фільтраційного потоку з граничною
водоймою або водотоком, діб/м.
Величина визначається неповнотою розкриття пласта (гідродинамічною «недосконалістю» границі), наявність замулених під руслових відкладень та іншими факторами. Умова (18.55) характерна для невеликих річок, тальвельгів неглибоких ярів, дрібних каналів, штучних горизонтальних дрен і колекторів.
18.6. Аналітичні методи
Розрахунок режиму рівнів (динаміки) ґрунтових вод при зрошенні за допомогою аналогових чи чисельних методів не завжди можливо. Це пов’язано насамперед складністю ведення розрахунків і нечіткою явністю кінцевих і граничних умов. Тому розроблено багато аналітичних методів, що характеризують різні умови розрахунку.
При фільтраційній схематизації будови водоносних пластів застосовують три розрахункові схеми:
умовно однорідний пласт на водаупорі;
умовно однорідний пласт при наявності «граничного перетікання» через слабководопроникний підстилаючий шар;
планова неоднорідність водоносної товщі на водоупорі.
Розрахункові схеми геометричної форми пласта в плані приймаються:
необмежений в плані пласт;
напівобмежений пласт;
пласт-кут;
пласт-квадрант;
пласт-смуга;
пласт-прямокутник.
Основні типи
граничних умов (першого, другого і
третього роду) охарактеризовані в п.
18.5.2). Аналітичні методи розрахунку
динаміки ґрунтових вод під дією зрошення
розроблені на підставі використання
ймовірносних функцій типу
та її похідних В.К. Рудаковим [ ].
