Інформаційне забезпечення науково-дослідної роботи (пошук і відбір літератури за темою дослідження)
Студент магістратури, який починає написання магістерської роботи, отримує від викладача орієнтовний список джерел різного характеру. Проте їх недостатньо для виконання такого виду роботи. Необхідну літературу студент розшукує самостійно.
Магістерська робота виконується на основі глибокого вивчення психолого-педагогічної літератури та джерел за спеціальністю (підручників, навчальних посібників, монографій, періодичної та нормативної літератури, журналів як вітчизняних, так і зарубіжних видань). Необхідно добирати як праці з теорії проблеми, так і публікації з досвіду роботи різних навчальних закладів. Праці різного характеру з теми дослідження можна знайти в бібліотеці та в електронній інформаційній мережі Інтернет.
Добираючи джерела, необхідно користуватися такими каталогами:
систематичним (назви книг розташовані за галузями знань);
алфавітним (картки та книги розташовані в алфавітному порядку);
предметним (включені назви творів за конкретними проблемами і спеціальностями).
Для підбору періодичної літератури необхідно звертатися до покажчиків статей, опублікованих упродовж календарного року і розміщених у кінці останнього номеру щорічного журналу.
Підготовка робочої картотеки літератури з теми магістерського дослідження
Перш ніж відвідувати бібліотеку з метою пошуку літератури за темою магістерського дослідження, зробіть із цупкого паперу заготовки карток розміром 12,5х7,5 см (рис. 1).
Рис. 1. Заготовка картки
Саме на цих картках необхідно буде записувати повну інформацію про джерело, яке включає прізвище автора, назву, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок (рис.2).
Москаленко А.М.
Формування компетентності у професійному спілкуванні в умовах вищого навчального закладу / Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003. – Вип. 1. – С. 127-132
Рис. 2. Картка з повною інформацією про джерело
На картці, поряд із повним бібліографічним описом джерела, бажано вказати, де воно зберігається, а також занотувати його шифр, якщо він є. Наприклад, кафедра педагогіки, читальний зал, абонемент університету, Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (рис. 3.).
Кафедра педагогіки
Москаленко А.М.
Формування компетентності у професійному спілкуванні в умовах вищого навчального закладу / Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: Збірник наукових праць. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2003. – Вип. 1. – С. 127-132
Рис 3. Картка з описом книги
Це дасть можливість у разі необхідності швидко знайти потрібне джерело. На зворотній частині картки після попереднього ознайомлення з працею, можна зробити помітку щодо доцільності опрацювання окремих розділів або всієї роботи, подати коротку анотацію праці та порядок опрацювання її. Наприклад:
!+ переглянути джерело в першу чергу;
! джерело, яке містить важливу інформацію;
+ джерело, яке потрібно більш ґрунтовно опрацювати;
– більше не повертатися до джерела;
? повернутися лише в разі необхідності (ця потреба буде виявлена або не виявлена у процесі опрацювання інформації).
У кожного студента магістратури такі умовні позначки можуть бути різними, проте вони потрібні, оскільки визначають вагомість того чи іншого джерела і дають можливість спланувати свою роботу щодо здійснення аналізу психолого-педагогічних і методичних джерел (рис. 4).
Рис 4. Зворотна сторона картки
Пошук літератури доцільно починати з перегляду каталогів бібліотеки університету, потім уже районної, міської, педагогічної тощо. Географію пошуку джерел значно розширює доступ до мережі Інтернет.
У картці з описом електронного ресурсу необхідно зазначати прізвище автора, назву публікації, де опублікована, спосіб доступу, адресу сайду, дату останнього перегляду сайду.