- •Лекція 4. Тема: Логіка наукового дослідження План
- •1. Загальна схема наукового дослідження.
- •2. Організація і планування наукового дослідження.
- •3. Види навчально-дослідницьких робіт.
- •Загальна схема наукового дослідження
- •2. Організація і планування наукового дослідження
- •3. Види навчально-дослідницьких робіт
- •Інформаційне забезпечення науково-дослідної роботи (пошук і відбір літератури за темою дослідження)
- •Визначення понятійно-категоріального апарату (мета, завдання, предмет, об’єкт, основні поняття, дефініції).
- •Складання попереднього плану роботи, узгодження його з керівником
- •Визначення структури дослідницької роботи
- •Вивчення та конспектування джерел з обраної теми
- •Виклад теоретичної частини роботи згідно з її структурою
- •Виконання практичної частини роботи
- •Усунення зауважень і врахування рекомендацій наукового керівника
- •Підготовка відзиву науковим керівником
- •Рецензування магістерської роботи
- •Подача магістерської роботи до захисту
- •Організаційна підготовка до захисту
- •Підготовка студентів до захисту
- •Попередній розгляд роботи за місцем її виконання
- •Захист магістерської роботи
- •Оцінювання магістерської роботи
- •Вимоги до змісту
- •Вимоги до оформлення
- •Якісна характеристика педагогічних працівників загальноосвітнього навчального закладу № 1032 станом на 25.10.2005 р.
- •Розподіл випускників загальноосвітнього навчального закладу № 1032 за бажанням мати освіту (%)
- •Розподіл учнів-відмінників загальноосвітнього навчального закладу № 1032 за класами
- •Рівні розвитку художніх умінь в учнів 5-х класів
- •Розподіл управлінців з високим рівнем сформованості діагностичних умінь за стажем роботи
- •Відвідування вчителями навчальних семінарів
- •Процес формування та розвитку особистості
- •Функції наукового керівника
- •Окремих сторінок магістерської роботи
- •Перелік умовних позначень, які зустрічаються в магістерській роботі
- •Розділ 1. Технології паблік рілейшнз у процесі формування іміджу вищого навчального закладу як управлінсько-педагогічна проблема
- •1. Сутність і структура іміджу вищого навчального закладу
- •Висновки з розділу 1
- •Тематика занять із педагогічним колективом вищого навчального закладу
- •Порівняльний аналіз рівнів сформованості професійнозначущих умінь і навичок в учителів (%)
- •Структурні компоненти спілкування
- •Порівняльний аналіз ефективності методів формування вмінь міжособистісного спілкування педагогічними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, які входили до експериментальної групи
- •Анкета для з´ясування характеру труднощів учасників експерименту
- •Індивідуальний план підготовки дипломної роботи
Складання попереднього плану роботи, узгодження його з керівником
Вивчення та аналіз зібраних матеріалів, конспектування джерел дає можливість з’ясувати різні аспекти проблеми і скласти план, який розкриватиме зміст магістерської роботи і послідовність його викладу. Перший варіант плану магістерської роботи не є кінцевим. У подальшому він може частково змінюватися, окремі розділи можуть бути розширені, конкретизовані, уточнені та доповнені, викладені в новому формулюванні. План стає основою написання тексту магістерської роботи, оскільки він відображає її основні розділи. Його необхідно обов’язково погодити з науковим керівником. У завершеній магістерській роботі план стане її змістом і буде визначати наскільки ґрунтовно студентом магістратури опрацьована тема.
Визначення структури дослідницької роботи
Найбільш доцільною є така структура магістерської роботи: вступ, основна частина (два розділи), висновки, список використаних джерел, додатки. Тому на цьому етапі магістрант лише визначається з кількістю параграфів у кожному розділі. Хоча, якщо студент магістратури з науковим керівником вирішив запропонувати іншу структуру (наприклад, не два розділи, а три) – це їх право.
Вивчення та конспектування джерел з обраної теми
Керуючись складеною картотекою джерел, можна приступати до їх опрацювання. Вивчення літератури необхідно починати з тих праць, які мають загальний, оглядовий характер, а матеріал викладено в найбільш доступній формі. До таких належать підручники та посібники. Ознайомившись із коротким і загальним висвітленням обраної для дослідження теми, можна переходити до вивчення й аналізу спеціальних джерел. Вивчати те чи інше джерело доцільно за такою схемою: загальне ознайомлення – ретельне опрацювання книжки чи статті – запис прочитаного – критична оцінка опрацьованої літератури – запис власних думок.
Опрацьовуючи джерело, необхідно уважно стежити за думкою автора, на полях ставити умовні позначки, які може обрати для себе самостійно кожен студент. Наприклад:
! з автором цілком погоджуюсь;
? не погоджуюсь з автором;
?! відкриття для себе, яке викликає подив;
!+ надто важлива інформація;
v може стати у пригоді.
Опрацювання джерела потребує обов’язково робити записи: план, анотація, резюме, тези, виписки окремих положень, фактів. Виписуючи цитату, необхідно вказати сторінку, з якої робиться виписка. Найдосконалішою формою записів є конспект, який відображає весь зміст джерела. Звернемо увагу на те, що будь-які виписки доцільно робити лише на одній стороні аркуша, на якій потрібно окреслити поле (8-10 клітинок або до 5 см), це дасть можливість класифікувати зібраний матеріал за розділами та параграфами магістерської роботи, поповнювати новими матеріалами, критичними зауваженнями, а на полях робити записи власних спостережень, фіксувати факти з життя, помічати свої роздуми, судження.
Виклад теоретичної частини роботи згідно з її структурою
Перш за все необхідно звертати увагу на змістову сторону викладу матеріалу, логічність і послідовність, повноту і репрезентативність, загальну грамотність і відповідність стандартом. Доцільно кожний параграф описувати повністю, намагатися досягти завершеності, формулюючи висновки і здійснюючи перехід від одного параграфу до іншого.
