Vіі. Підбиття підсумків уроку.

VІІІ. Домашнє завдання. Вправа 164.

Урок № 26

Тема: Дієприслівники доконаного і недоконаного виду, їхнє творення.

Мета: пояснити особливості творення дієприслівників доконаного й недоконаного виду; формувати вміння визначати вид дієприслівників, утворювати дієприслівники певного виду; формувати орфографічну грамотність; виховувати повагу до усної народної творчості, любов до пісні; розвивати увагу, пам’ять, логічне мислення.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: роздавальний матеріал, підручник.

Хід уроку

І. Перевірка домашнього завдання.

*Робота біля дошки. Виконання індивідуальних завдань двома-трьома учнями.

Картка 1 Переписати, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В останньому реченні підкреслити члени речення. Блиснула грімниченька, густу хмару розр..ваюч... Засіяли козаченьки, дібровою проїжджаюч... То не маки процвітали, густу траву пр..крашаюч... То козаки луку вкрили, кониченьків попасаюч... (П.Куліш.) Та ідуть воли степом, р..вуч.., поховали свого пана, з Криму ідуч... Зозуля літала над ним, куюч.., колеса скр..піли, під ним кот..ч..сь. (Нар.творч.) І сіда орел крилатий на могилі споч..вати, налітавш..сь по ст..пах. (Б.Грінченко.)

Картка 2 Переписати, вставляючи пропущені букви і розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). З..мля, світаючи, всміхалась. (Є.Гуцало. ) Плющі, ціпеніючи, давлять колоні. (М.Бажан.) Прощаюч..сь, літо на груди мої пр..падає. (Є.Гуцало.) Пташенята зовcім зігрілися і, попискуюч.., б..шкетували. (М.Стельмах.) Листя, кружляюч.., пада. І тужать, відлітаюч.., ключі. Білим цвітом сніжини, кружляюч.., падали з хмар. (Д.Луценко.) Подувом відваги і свободи дихає, насовуюч..сь, даль. (М.Бажан.) Замисл..вш..сь, на пал..ць собі вітер незчувсь, як павутину насотав. (Б.Олійник.) Біжить, накульгуюч.., шлях. (І.Гнатюк.)

Картка 3 Переписати, розставляючи розділові знаки (подаємо речення без їх вилучення). В останньому реченні підкреслити всі члени речення. Пахне м’ята, хліба, радіючи, цвітуть. (М.Рильський.) І по пояс входить в лан широкий, нахиляючись, врожай. (М.Стельмах.) Червоне крило простерши, крайнебо вгорі цвіло. (О.Довгий.) Плює під ноги жовтень жовтим листям, та, плачучи, чолом я не схилився. (М.Самійленко.) І світилися хмари, здійнявшись наметами. (А.Малишко.) Грав оркестр в мінорнім тоні, навіваючи задуму. (М.Вороний.) На вогні корчуватім, у широкому полі в казані допріває, булькочучи, каша. (А.Малишко.)

Картка 4 Відредагувати речення. Побачивши картини Катерини Білокур, мене охопило зачарування. Мені дуже сподобалася столиця, відвідавши її. Виконавши домашнє завдання, мені залишилося підписати зошит. Випивши ліки, у бабусі однаково боліла голова.

* Попереджувальний диктант.

З’ївши калач, знову берись до діла. Хто, наївшись, ще їсть, зубами копає собі могилу. Нюхаючи, не наситишся. Завзятий відпочиває, обтираючи піт, а ледачий мучиться, перевертаючись на другий бік. Поспиш в охоту, зробивши роботу. Обточуючи залізничну рейку, можна виточити голку. Сидячи на коні, не ховайся за вівцю. Діждешся гіршого, покладаючись на іншого. Це таке сіно, що й попадя, посоливши, з’їла б. Спотикаючись, вчаться вище ноги піднімати. Подорожуючи, не пускай коня галопом.

Народна творчість.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Виконання вправи 149 (І,ІІ). Опрацювання таблиці “Дієприслівники недоконаного і доконаного виду.

ІV. Виконання вправ на закріплення вивченого.

* Прочитати речення. Вказати дієприслівники, визначити вид кожного. Пояснити, від якох основи й за допомогою якого суфікса дієприслівник утворено.

Втікаючи від дощу, остерігайся граду. Голки шукаючи, спалили свічку. Упустивши з гачка рибу, за хвіст не впіймаєш. Учись, на інших дивлячись. Тешучи дерево, кравцем не станеш. Краще скласти руки, ніж працювати, опустивши рукава. Добре попрацювавши, краще відпочиватимеш.

Народна творчість.

* Вибірковий розподільний диктант. Дієприслівники недоконаного й доконаного виду виписати в дві колонки.

Минають літа, одцвітають літа, імення і дати затерши. (Б.Олійник.) Я, бредучи від хати і до хати, піду в світи порадоньки шукати. (М.Вороний.) Летять в село лелеки напівсонні, ліниво й важко маючи крильми. (О.Довгий.) Де ти, хато з вогняною піччю, що завжди ділилася добром, що всміхалась золотим обличчям, материнським гріючи теплом? (Є.Гуцало.) Я з непокритим молодим чолом стою, схилившись у пшеничнім німбі, пред образами матері і хліба... (Б.Олійник.) Тверджу, любі, хай не все збагнувши: “В злобі – смерть нам. Злитися не слід”. (М.Самійленко.) Випала доля нам горда, тяжка і красива: самозгоряючи, світу світить. (Б.Олійник.)

Словник. Німб - сяйво у вигляді кола над зображенням голови Бога і святих у релігійному мистецтві; символ святості.

* Від поданих дієслів утворити дієприслівники. Позначити суфікс, за допомогою якого дієприслівник утворено, з’ясувати вид дієприслівника.

Знають, будуть, співають, несуть. Прочитати, сісти, з’їсти, помилитися.

* Переписати. Підкреслити дієприслівники, позначити над кожним його вид. Виділити суфікси, за допомогою якого утворено кожен дієприслівник. У виділених словах указати орфограми й обгрунтувати вибір написання. Пояснити вживання розділових знаків.

І. Вітри північні тремтять, затихаючи, між запашними кущами лавровими. (Леся Українка.) Пограбувавши золоті хороми, вітри в гаях ділили бариші. (Л.Костенко.) Високі гори, на плечах несучи пісні струмків, з планетами вели переговори. (Л.Забашта.) Чому верба не спить у хуртовину, грудьми спинивши непогоду злу? (М.Стельмах.) Уже тополі гордовиті, з рамен стрясаючи імлу, радіють ранкові й теплу. (М.Рильський.) Вітрів узявши довгі мітли, осінні дні по світу йдуть. (Є.Гуцало.) Печаль пташина в душу залетіла, знайшовши вирій у душі моїй. (Є.Гуцало.) Здіймаючи над головою шерех, зривались з урвищ кажани й сичі. (В.Базилевський.) А тиша, доторкаючись чола, мені шепоче дивні небилиці. (М.Самійленко.) І майдан, від сонця ставши злототканим, мерехтить, мов плесо. (М.Бажан.)

ІІ. Гуртом зібравшись у землянці, бійці співають “Заповіт”. (М.Нагнибіда.) Мовкнуть вороги, коли Богун підводиться поволі, свій люд і край рятуючи з неволі. (А.Малишко.) Ввійде люд у святині забуті і з сльозами в очах заспіває псалом за борців, що погинули в скруті, борючися за край і за щастя ясне. (М.Старицький.) Дід строїть бандуру, пробіг по струнах, і струни говорять в кістлявих руках: “Обріс мохом сірий камінь, в полі лежачи, зажурились козаченьки, дома сидячи”. Закричали сірі гуси, в вирій летячи, заспівали козаченьки, в похід ідучи. (Л.Боровиковський.) Здавалось мені, що ворушаться скелі, з очей своїх сльози ллючи. (Олександр Олесь.)