V. Виконання вправ на закріплення.

* Прочитати. В кожному з речень вказати прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння.

І. Білі хвилі здіймались високо і знялися од вітру ще вище. (Леся Українка.) Тяжко вранці прокидаться, а ще тяжче вечора діждаться. Щастя – добре, але воля – краще. (Нар.творч.) Страшно безсило-малим чути себе перед смертю, але страшніше, коли ні за що вмерти. (Б.Олійник.) Прямого дерева у лісі багато, а кривого найбільше. (Нар.творч.)

ІІ. Високо піднісся орел сизокрилий, все вище та вище до хмар золотих. (В.Самійленко.) Рипить корабель, стогне тяжко, здригається, наче конає, угору здіймається важко, ще важче уділ поринає. (Леся Українка.) Я рвонувся швидше вітру через луки (Б.Олійник.) Добре чути далеко, а зле ще далі. Де не є добре, а вдома найкраще. Проси не багато, а якнайбільше, а от бери, що дають. (Нар.творч.)

* Вибірковий розподільний диктант. Прислівники вищого й найвищого ступенів порівняння виписати в дві колонки.

Чим більше кицьку гладиш, тим вона вище горб підіймає. Найсолодше в світі – сон. Раніше встанеш, то більше діла зробиш. Голова найбільше радиться з очима та вухами. Риба утікає, де глибше, а чоловік – де ліпше. Краще десятьом допомогти, ніж у одного попросити. Ту вівцю першою стрижуть, яка найбільше мекає. Гострий ніж швидше відріже шмат. Манівцями – далі, напростець – найближче.

Народна творчість.

* Прочитати речення. Якими частинами мови є виділені слова? Свою думку обгрунтувати. З’ясувати ступінь порівняння вжитих у реченнях прислівників.

1. Якби не зима, то й літо було б довше. Якби не зима, літо тривало б довше.

2. Дощове літо гірше осені. Дощове літо буває гірше осені.

3. Високе дерево вітер зламає найперше. Господарське око краще за будь-які ліки.

* Попереджувальний диктант. Прислівники підкреслити, визначити ступінь порівняння кожного, виділити суфікси.

І. Богдан грізніше грому впав на загарбницькі полки. (І.Драч.) І хочеться скоріш, щоб промінь заяснів. (В.Самійленко.) Калатає серце все гучніш, гічніш. (О.Башкирова.) Здається, на світі миліше немає, чим наше подвір’я, стара яворина. (А.Малишко.) Тільки є ще вище диво, м’ята пахне більш правдиво. (П.Тичина.) Найдужче цінував я хліб в житті. (М.Сіренко.) Привезіть же мені книжок якнайшвидше! (І.Нечуй-Левицький.)

ІІ. Що є братерства гідніше на цій крутоплечій планеті? (І.Драч.) Що тепліш, як пташки перце? Вище хто від сонця гріє? Ах, тепліш – це людське серце... Що стрункіше від тополі? Що є глибше океана? Що ніжніше від красолі, що на ній горять рум’яна? А стрункіш – закони творчі. А ніжніш – душа людини. (П.Тичина.) Ти себе найбільше бережи без впину; та віддай майно і жінку, себе за Вкраїну. (І.Франко.) Сильніше за любов злоба горить. Сильніше за красу вражає бридь. Але життя росте лише з любові, лише краса людей навчає жить! (Д.Павличко.) Я в чоловіці люблю, що чоловічне найбільш. (І.Франко.) Усіх слухай, та на власний розум надійся найбільше. (Нар.творч.)

ІІІ. А час летить усе скоріше. (В.Сосюра.) Беріть глибше, будьте вище! (І.Драч.) Що є блаженніш бути? (М.Ткач.) Після борвію легше дихати. (М.Старицький.) Часто кажуть: “Ясні зорі – то найкраще в цілім світі”. (Леся Українка.) Але з розкутих таємниць політ людини – вище птиць. (А.Малишко.) Мій зір літає, наче гордий птах, та опускається все нижче й нижче. (Д.Павличко.) Найбільше я люблю вас, найвірніші друзі. (В.Швець.)

* Прочитати. Вказати прислівники вищого й найвищого ступенів, утворені від прислівників з іншим коренем. Назвати ці прислівники. Назвати прислівники, при творені ступенів порявняння яких відбувається чергування приголосних.

І. В сиве вікно погляну, ранок проявить скло. Всім нам бува погано, гірше б лиш не було. (І.Білий.) Краще чесно жить годину, аніж цілий день у скверні. (Г.Сковорода.) А що є гірше від неволі, коли навколо світ широкий... (І.Білий.) Чим ближче видно скелі Альбіону, тим далі Атлантичний океан. (Л.Дмитерко.) Весна все дужче розправляє крила. (В.Самійленко.) Трава виросте найперше там, де вже росла. Господарський догляд – над усе дорожче. (Нар.творч.)

ІІ. Краще давати, як просити. З високого коня почесніше, але гірше падати. Чим більше диму, тим менше тепла. Коломийку заспіваю собі веселенько, стане легше, стане краще, не болить серденько.

Народна творчість.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

* Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу (с. 76).